ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/261 11.11.09
За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна
ТВ-корпорація»
до Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління
радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення 26 745,90 грн. завданих збитків
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Зайома О.А.- предст. (дов. від 13.07.2007р.)
Від відповідача Шликов В.Т. -предст. (дов. від 11.02.2009р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26 745,90грн. завданих збитків, внаслідок порушення відповідачем права позивача на податковий кредит, наданих пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2008р. порушено провадження у справі №20/261, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 17.06.2008р.
В порядку підготовки справи №20/261 до розгляду, судом направлено запит від 30.05.2008р. до Державної податкової адміністрації України.
Станом на 17.06.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду, скерований до Державної податкової адміністрації України.
У судовому засіданні 17.06.2008р. представники сторін подали суду спільну заяву про продовження терміну розгляду справи №20/261 на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
З метою витребування неподаних суду документів та у зв'язку з тим, що судом не одержано відповіді на запит суду, розгляд справи 17.06.2008р. відкладено.
20.06.2008р. судом одержано відповідь на запит суду від Державної податкової адміністрації України, відповідно до якої повідомляється, що реєстрацію платником податку відповідача у справі анульовано 24.05.2007р. на підставі поданої заяви про анулювання реєстрації, у зв'язку із приєднанням підприємства до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Крім того, у відповіді зазначається, що 20.11.2007р. Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (справа №43/709).
У судовому засіданні 13.08.2008р. судом оголошено перерву до 26.08.2008р.
У судовому засіданні 26.08.2008р. судом оголошено перерву до 27.08.2008р.
У судовому засіданні 27.08.2008р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 27.08.2008р. суд прийшов до висновку про необхідність зупинити провадження у справі №20/261 до зупинив провадження у справі №20/261 до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи про банкрутство Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (справа №43/709).
06.10.2009р. судом одержано заяву від позивача про поновлення провадження у справі №20/261, у зв'язку з тим, що ухвалою попереднього засідання від 27.02.2009р. у справі №43/709 затверджено реєстр вимог кредиторів. При цьому позивач визнаний поточним кредитором, а до реєстру вимог кредиторів включаються вимоги лише конкурсних кредиторів. Отже вимоги позивача не включені до реєстру вимог кредиторів. При цьому в ухвалі зазначено, що припис ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються. Відповідно позивач зазначає, що позовні вимоги, що є предметом справи №20/261 можуть бути розглянуті, незважаючи на порушення справи про банкрутство щодо відповідача. Рішення по справі №20/261, що набере законної сили і буде вимогами до відповідача в процедурі про банкрутство, які будуть пред'явлені в межах ліквідаційної процедури.
За наведених обставин, ухвалою від 06.10.2009р. суд поновив провадження у справі №20/261 та призначив справу до судового розгляду на 21.10.2009р.
У судовому засіданні 21.10.2009р. представник відповідача надав суду докази розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва справи №10/51 за позовом ДП Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про зобов'язання відмінити анулювання свідоцтва платника ПДВ -відповідача. Крім того, представник відповідача надав суду копію свідоцтва №100149171 про реєстрацію платника ПДВ -відповідача, із датою початку дії свідоцтва -05.11.2008р.
У судовому засіданні 21.10.2009р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечив.
Судом оголошено перерву до 11.11.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
18.01.2007р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №4-213/26/2-С/2007, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг замовнику.
На підтвердження виконання виконавцем зобов'язань за даним договором сторонами підписані наступні Акти прийняття наданих послуг по договору:
- від 31.05.2007р. на суму 17072,22грн. з ПДВ;
- від 27.06.2007р. на суму 16511,12рн. з ПДВ;
- від 31.07.2007р. на суму 17071,54грн. з ПДВ;
- від 31.08.2007р. на суму 17082,53грн. з ПДВ;
- від 30.09.2007р. на суму 16513,68грн. з ПДВ;
- від 31.10.2007р. на суму 17095,34грн. з ПДВ;
- від 30.11.2007р. на суму 16526,56грн. з ПДВ;
- від 31.12.2007р. на суму 17071,99грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2007р. до 31.12.2007р. включно.
Згідно з п. 8.3 договору дія договору може бути продовжена на наступний рік за умови підписання сторонами Додаткової угоди до закінчення строку дії Договору.
Матеріали справи №20/261 не містять доказів продовження дії договору №4-213/26/2-С/2007, шляхом підписання додаткової угоди до договору.
27.11.2007р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №21/7-С/2008, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг замовнику.
На підтвердження виконання виконавцем зобов'язань за даним договором сторонами підписано наступний Акт прийняття наданих послуг по договору:
- від 31.01.2008р. на суму 17588,72грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 8.1 договору №21/7-С/2008, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. включно.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, 24.05.2007р. реєстрацію платника ПДВ- відповідача анульовано за ініціативою ДП Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на підставі поданої заяви про анулювання реєстрації, у зв'язку із приєднанням підприємства до Концерну РРТ (зазначена інформація підтверджена Державною податковою адміністрацією України на запит суду від 30.05.2008р.)
Проте, відповідач протягом періоду з 24.05.2007р. по 01.02.2008р. виписував наступні податкові накладні, які позивачем відображені у Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних:
- №343 від 31.05.2007р. на суму 17072,22грн. з ПДВ;
- №417 від 27.06.2007р. на суму 16511,12грн. з ПДВ;
- №494 від 31.07.2007р. на суму 17071,54грн. з ПДВ;
- №566 від 31.08.2007р. на суму 17082,53грн. з ПДВ;
- №642 від 30.09.2007р. на суму 16513,68грн. з ПДВ;
- №714 від 31.10.2007р. на суму 17095,34грн. з ПДВ;
- №789 від 30.11.2007р. на суму 16526,56грн. з ПДВ;
- №867 від 31.12.2007р. на суму 17071,99грн. з ПДВ;
- №68 від 31.01.2008р. на суму 17588,72грн. з ПДВ.
Таким чином, позивачем дані податкові накладні відображені у податковому обліку. До того ж, в тому числі 25 472,29грн. з ПДВ зараховані до складу податкового кредиту.
Проте, до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
За наведених обставин, позивачем при формуванні податкових декларацій по податку на додану вартість за лютий 2008року сума податкового кредиту самостійно зменшена на 25 472,45грн. та донараховано самостійно штрафних санкцій у розмірі 5% на суму 1273,61грн. Отже, як вказує позивач, відповідач, порушивши законне право позивача на податковий кредит, завдав останньому матеріальних збитків на суму 26 745,90грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано підтверджень виникнення та існування у нього збитків у розмірі 26 745,90грн. Сума невідшкодованого ПДВ позивачем на даний час віднесена на валові витрати, відповідно жодних збитків у позивача не виникає. Після відновлення реєстрації відповідача в якості платника податку за рішенням суду (у провадження Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться відповідна справа), позивач скористається своїм правом на відшкодування податкового кредиту.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
20.11.2007р. Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №43/709 про банкрутство Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. визнано розмір вимог ініціюючого кредитора -концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який подав заяву про порушення справи про банкрутство державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку і телебачення на суму 3 711 698, 06 грн., зобов'язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування, призначено по справі № 43/709 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого -Клименко Світлану Юріївну (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого Серія АВ № 158351 від 30.10.06), якого зобов'язано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено наступне - попереднє засідання господарського суду у справі № 43/709 на 10.04.08.
05.03.2008р. в газеті «Голос України»№43 надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Центр технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
25.06.2008р. від розпорядника майна боржника надійшов реєстр вимог кредиторів, складений у відповідності до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.
09.09.2008р. позивач звернувся із заявою у межах справи №43/709 про визнання поточних грошових вимог до боржника у розмірі 26 745,90грн. (які є предметом розгляду у справі №20/261).
Ухвалою попереднього засідання від 27.02.2009р. у справі №43/709 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 6 795 099,76грн. При цьому в ухвалі зазначено, що вимоги позивача до боржника є поточними, відповідно не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. Припис ч. 2 ст. 14 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а вимоги поточних кредиторів не припиняються та заявляються у справі про банкрутство без будь-яких обмежень до введення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор це - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Отже, до реєстру вимог кредиторів включаються вимоги лише конкурсних кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори, це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Поточні вимоги задовольняються у справі про банкрутство без будь-яких обмежень до введення ліквідаційної процедури. Після введення ліквідаційної процедури вони переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку передбаченому ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, і задоволені згідно зі ст. 31 цього Закону.
Таким чином, як вбачається із ухвали попереднього засідання від 27.02.2009р. у справі №43/709, позивач звернувся у межах справи №43/709 із поточними вимогами до боржника (які є предметом спору у даній справі).
Отже, у зв'язку з провадженням справи №43/709 про банкрутство відповідача, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені у індивідуальному порядку, оскільки зазначене суперечить встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” спеціальному регулюванню.
У зв'язку з тим, що звернення з позовними вимогами до боржника в індивідуальному порядку суперечить спеціальному регулюванню, яке встановлене Законом, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя В.В. Палій