ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/460 02.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»
простягнення 102543,71 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: ГончаровС.В. -представник за довіреністю від 02.03.2009 року;
Від відповідача:не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»про стягнення суми основного боргу у розмірі 95956,31 грн., збитків від інфляції у розмірі 5033,87 грн. та 3% річних у розмірі 1553,53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.10.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року розгляд справи відкладено до 20.10.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.
Позивач у судове засідання 20.10.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.
У судове засідання 20.10.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 02.11.2009.
У судове засідання 02.11.2009 року представник відповідача повторно не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
На адресу Господарського суду м. Києва повернулась ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ, а саме: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 29 із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не знаходиться.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
08.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(надалі -замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія»(надалі - виконавець, позивач) укладений договір № 1/12-07/3, відповідно до умов якого замовник замовляє та оплачує, а виконавець виконує комплекс робіт з технічного обслуговування та ремонту наявного у замовника електронного та механічного обладнання.
Вартість робіт по обслуговуванню та ремонту обладнання складає 9177,00 грн. (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 1.6. Договору капітальний ремонт, а також монтаж нового обладнання здійснюється виконавцем за окрему плату. Вартість, строки вказаних робіт та інші умови обговорюються сторонами додатково з укладанням додаткових договорів.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата вартості виконаних робіт, монтажу та обслуговування обладнання здійснюється в строк до 30 числа кожного місяця на підставі акту виконаних робіт та згідно виставленого виконавцем рахунку.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач протягом січня -вересня 2008 року, на виконання умов договору, здійснював як основні та і додаткові роботи всього на загальну суму 192551,02 грн., що підтверджується наявними актами передачі -прийому монтажних робіт.
Відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, а саме на загальну суму 96594,71 грн., без оплати залишились акти передачі -прийому монтажних робіт від 30.07.2008 на суму 17989,19 грн., від 29.08.2008 на суму 12316,90 грн., від 29.08.2008 на суму 26700,44 грн., від 30.09.2008 на суму 23611,74 грн.
Суд відзначає, що у актах прийому -передачі монтажних робіт від 29.07.2008, від 30.09.2008, відсутній підпис особи, що прийняла роботи зі сторони відповідача, проте стоїть печатка відповідача.
Наказом міністерства внутрішніх справ від 11.01.1999 року № 17 затверджена Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів".
Відповідно до п. 3.4. вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.
Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.
Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.
Відповідачем не надано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства.
Таким чином, судом визнається, що роботи по вказаним актами прийняті уповноваженою особою відповідача.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 95956,31 грн. заборгованості за Договором.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.6 Договору сторонами передбачено додаткові роботи по договору, з укладанням додаткових угоди, однак такі угоди не були укладені, натомість позивач на виконання умов Договору роботи провів належним чином та у повному обсязі, а відповідач виконанні роботи прийняв, що підтверджується актами, на яких стоїть печатка відповідача. Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених угодою, не зважаючи на відсутність додаткових договорів до основного Договору.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Однак ні договором, ні актами виконаних робіт, строку оплати за виконані додаткові роботи сторонами встановлено не було.
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направив на адресу відповідача претензію №30/01/09-01 від 30.01.2009 з вимогою оплатити заборгованість по актам від 30.07.2008, від 29.08.2009, від 29.08.2009, від 30.09.2009, яка була отримана відповідачем 09.02.2009, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та без виконання.
За таких обставин, керуючись ст. 530 ЦК України з урахуванням того, що претензія була отримана відповідачем 09.02.2009, то відповідач повинен був виконати зобовязання щодо оплати робіт у строк до 16.02.2009 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання зобов'язань щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 95956,31 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 5033,87 грн. та 3% річних у розмірі 1553,53 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 16.02.2009 року, отже прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт наступило 17.02.2009 року.
Позивач надав суду розрахунок інфляційних втрат за період з 16.02.2009 по червень 2009 з яким суд часткового не погоджується виходячи з того, що рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
За таких обставин, втрати від інфляції за розрахунком суду становлять 3795,29 грн. (95956,31 грн. * 1,0396 (індекси інфляції за період з березня 2009 по червень 2009) -95956,31).
Також, суд здійснює перерахунок 3% річних, оскільки позивачем у своєму розрахунку не правильно визначена кількість днів прострочки сплати.
За розрахунком суду, розмір 3% річних становить 1545,82 грн. (95956,31*3%*196/365).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 95956,31грн. -суми основного боргу, 3795,29 грн. -суми втрат від інфляції, 1545,82 грн. -3% річних підлягають задоволенню, а в іншій частині відмові.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; код ЄДРПОУ 3448241, п/р 26005013000433 у ЗАТ «Внешторгбанк»МФО 380195 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія» (83054, м. Донецьк, вул. Трудова алея, 1, п/р 26009301661299 у філії «Путіловське відділення»ПІБ м. Донецьк, МФО 334914; код ЄДРПОУ 32991231) заборгованість у розмірі 95956 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 31 коп. основного боргу, 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. 82 коп. -3% річних, 3795 (три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 29 коп. -втрат від інфляції, витрати по сплаті державного мита у розмірі 1012 (одна тисяча дванадцять) грн. 97 коп., та 311 (триста одинадцять) грн. 17 коп. (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В інішій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 09.11.2009 року