ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/14 09.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»
про стягнення 35521,48 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явилися
Від відповідача: не з'явилися
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»(відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 33140,16 грн. заборгованості по сплаті за поставлений товар та 2381,32 грн. трьох відсотків річних.
Позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: держмито у розмірі 355,22 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання підписаного між позивачем та відповідачем договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 33140,16 грн., проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару вчасно і у повному обсязі не виконав та жодного платежу за поставлений товар не здійснив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/14, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 16.01.2009р. о 10:30.
16.01.2009р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 33140,16 грн. заборгованості по сплаті за поставлений товар, 2381,32 грн. трьох відсотків річних та покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: держмито у розмірі 405,22 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач в судове засідання, призначене на 16.01.2009р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.12.2008р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.
Позивач в судове засідання, призначене на 16.01.2009р., з'явився, вимоги ухвали суду від 18.12.2008р. виконав частково, позовні вимоги підтримав повністю та пояснив з яких підстав заявлено позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.02.2009р. об 11:20.
27.01.2009р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
Позивач в судове засідання, призначене на 02.02.2009р., не з'явився, 27.01.2009р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.02.2009р., на іншу дату або про її розгляд без участі представника позивача у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом задоволено.
В судовому засіданні 02.02.2009р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.02.2009р. о 09:40.
В судовому засіданні 16.02.2009р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю з огляду на те, що укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки № 20267 від 05.01.2006р., крім обов'язку позивача здійснювати відповідачу поставки товарів та обов'язку відповідача сплачувати позивачу за поставлені товари, був передбачений також обов'язок відповідача надавати позивачу послуги по просуванню товарів, маркетингові та логістичні послуги та обов'язок позивача здійснювати розрахунки за надані відповідачем послуги.
Відповідач стверджує, що зазначена позивачем у позовній заяві заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 33140,16 грн. відсутня, оскільки згідно акту приймання наданих відповідачем позивачеві послуг від 21.02.2006р. на суму 28960,95 грн. було проведено взаємозалік, а решта суми в розмірі 10655,79 грн. була перерахована відповідачем позивачеві платіжним дорученням № 42506 від 05.06.2007р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснив з яких підстав заявлено позов та подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Представник відповідача вказане клопотання підтримав. Спільне клопотання представників сторін про продовження строків розгляду справи судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2009р., відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі продовжений, розгляд справи відкладено на 13.03.2009р. о 10:00.
13.03.2009р. відповідач через відділ діловодства суду подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що більшість із зазначених позивачем у позові товарних накладних не мають відношення до договору поставки № 20267 від 05.01.2006р.
13.03.2009р. позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що посилання відповідача у відзиві на акт наданих послуг від 21.02.2006р. на суму 28960,95 грн. є безпідставним, оскільки ані вказаний акт, ані будь-який інший акт наданих послуг не був надісланий відповідачем позивачу, а відповідач не надав суду жодного доказу того, що акт наданих послуг від 21.02.2006р. на суму 28960,95 грн. передавався чи надсилався позивачу.
В судовому засіданні 13.03.2009р. судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено декілька договорів за № 20267 з різними датами, у зв'язку з чим неможливо зробити висновок про реальний баланс розрахунків між сторонами.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.
За таких обставин суд вважає за необхідне призначити судову-бухгалтерську експертизу та надати сторонам можливість запропонувати питання, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2009р., відповідно до ст.ст. 41, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.03.2009р. о 12:50 та зобов'язано сторони надати суду перелік питань на вирішення судового експерта.
Позивач в судове засідання, призначене на 30.03.2009р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.03.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.
В судовому засіданні 30.03.2009р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував та подав усне клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів. Клопотання відповідача судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009р., відповідно до ст.ст. 41, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.04.2009р. о 09:20 та зобов'язано сторони надати суду перелік питань на вирішення судового експерта.
31.03.2009р. позивач через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що вважає проведення судово-бухгалтерської експертизи недоцільним.
27.04.2009р. позивач через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що вважає проведення судово-бухгалтерської експертизи недоцільним та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 24425,47 грн. заборгованості за поставлений у 2006р. товар, 2381,32 грн. трьох відсотків річних, 355,22 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні 27.04.2009р. позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.
Сторони наданим їм правом не скористалися та не надали суду перелік питань, які, на їх думку, мають бути поставлені на вирішення судового експерта. Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, остаточний перелік питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, визначається господарським судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009р., відповідно до ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, у справі № 39/14 призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 39/14 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
29.04.2009р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
09.09.2009р. через відділ діловодства суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз були повернуті матеріали справи № 39/14 разом з висновком № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2009р., відповідно до ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 39/14 у зв'язку із закінченням проведення судової експертизи, розгляд справи призначено на 28.09.2009р. о 09:40.
21.09.2009р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
22.09.2009р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
Позивач в судове засідання, призначене на 28.09.2009р., не з'явився, 25.09.2009р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 28.09.2009р. Клопотання позивача судом задоволено.
В судовому засіданні 28.09.2009р. представник відповідача подав письмові пояснення з урахуванням висновку судово-економічної експертизи, в яких зазначив про те, що висновок судової експертизи не є повним та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.10.2009р. о 10:00.
12.10.2009р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23961,24 грн. заборгованості за поставлений у товар, 2405,32 грн. трьох відсотків річних, 16473,72 грн. збитків від інфляції, 405,22 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6840,00 грн. витрат на проведення експертизи та 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв у судовому засіданні 02.11.2009 р. Заяву позивача до розгляду.
Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року” та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві -така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Отже, оскільки заяву про уточнення позовних вимог прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є вимога про стягнення 23961,24 грн. заборгованості за поставлений товар, 2405,32 грн. - три відсотки річних, 16473,72 грн. збитків від інфляції.
В судовому засіданні 12.10.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 12.10.2009р. оголошувалася перерва до 23.10.2009р. о 10:50.
В судовому засіданні 23.10.2009р. представник відповідача подав письмові доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначив про те, що висновок судової експертизи не є повним та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
В судовому засіданні 23.10.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 23.10.2009р. оголошувалася перерва до 09.11.2009р. о 09:50.
В судовому засіданні призначеному на 09.11.2009р. оголошувався повний текст рішення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
05.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»(далі -метро, відповідач) був підписаний Договір поставки № 20267, відповідно до п. 1.1. ст. 1 якого постачальник (позивач) постачає і передає у власність метро (відповідач), а метро приймає та оплачує товари згідно із замовленнями метро та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину договору (додаток № 2 «Бланк замовлення»), на умовах договору. Метро надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за договором, їх ціни, яка складає невід'ємну частину договору (додаток № 3 «Специфікація/Прайс-лист»).
Пунктом 2.9. ст. 2 договору було передбачено, що постачальник буде вважатись таким, який виконав зобов'язання поставки товару, якщо він поставив товари до торгівельного центру «Метро Кеш енд Кері Україна», зазначеного у замовленні метро, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовами замовлення метро та договору.
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 договору, постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації/прайс-листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується додаток № 1 «Спеціальні умови», пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником метро до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями згідно актів розбіжностей.
Згідно п. 3.2. ст. 3 договору, метро здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у ст. 9 договору, протягом терміну платежу, зазначеного у п. 1.1. додатку № 1 «Спеціальні умови». Платіжне зобов'язання вважається виконаним метро після списання коштів з його банківського рахунку.
Пунктом 1.1. ст. 1 додатку № 1 від 05.01.2006р. до договору встановлено, що метро оплачує товари протягом 45 днів з дня отримання товарів у магазині Метро Кеш енд Кері за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.
Згідно п. 3.5. ст. 3 договору, метро має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафу, вартість товарів, повернених постачальникові, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором та додатками, які складають невід'ємну частину договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. За результатами кожного місяця метро буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. Постачальник повинен протягом одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати метро чи заявити письмові мотивовані зауваження. У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту постачальник не передасть чи надішле метро підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку постачальника.
Крім того, п. 1.2. ст. 1 договору було встановлено, що метро надає постачальникові рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до договору та додатками до нього.
Пунктом 1.3. ст. 1 договору було передбачено, що метро надає постачальникові логістичні послуги згідно з додатковими угодами до договору та додатками до нього.
Згідно п. 2.1. ст. 2 додатку № 1 від 05.01.2006р. до договору встановлено, що постачальник сплачує метро вартість загальних маркетингових послуг у розмірі погодженого проценту від вартості товарів, поставлених постачальником, за послуги із стимулювання збуту і маркетингові послуги, які постійно надаються метро для постачальника відповідно до додатку № 7. Метро встановлює суму загальних маркетингових послуг, що належать до сплати постачальником наприкінці кожного місяця, і зазначає їх в акті звірки взаєморозрахунків, як зазначено в п. 3.5 договору. Метро має право провести залік суми загальних маркетингових послуг з наступними платежами, що належать до сплати постачальникові, як зазначено у п. 3.5. договору. У випадку, якщо постачальник не має заборгованості з боку метро, постачальник має сплатити несплачену суму премії протягом 15 днів з дня отримання акту звірки взаєморозрахунків, як зазначено в п. 3.5. договору.
Пунктом 2.3.1. ст. 2 договору було встановлено, що загальна вартість послуг за додатком № 7 буде зазначатись у відповідних актах приймання наданих послуг, які будуть складатися метро по факту їх надання у повному обсязі та надсилатися постачальнику по пошті із повідомленням про вручення. У випадку, якщо протягом 15 днів з моменту отримання акту замовник не поверне підписаний акт чи не заявить мотивовані письмові зауваження, акт вважатиметься прийнятим з боку постачальника.
Відповідно до п. 2.3.2. ст. 2 договору, вартість послуг метро буде відшкодовано шляхом проведення заліку зустрічних вимог із відповідним зменшенням заборгованості виконавця перед замовником за товари, які були поставлені відповідно до договору поставки.
Згідно п. 2.3.3. ст. 2 договору, у випадку відсутності чи недостатності заборгованості за поставлений товар для відшкодування вартості наданих послуг згідно п. 2.3.2. додатку № 1 до договору, замовник сплачує недостатню суму на рахунок виконавця банківським переказом протягом 15 днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (або із дати, коли такий акт вважається прийнятим постачальником згідно п. 2.3.1. додатку № 1 до договору).
Додатком № 7 від 05.01.2006р. до договору передбачено, що метро надає постачальнику наступні послуги, які пов'язані з товарами, які постачальник поставляє метро відповідно до договору:
- послуги по просуванню товарів постачальника, що надаються у період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., вартість яких, що належить до сплати, становить 3% від товарообороту;
- маркетингові послуги стосовно товарів постачальника, що надаються у період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., вартість яких, що належить до сплати, становить 3% від товарообороту;
- послуги реклами в інформаційному виданні-каталозі, що надаються у період з 15.02.2006р. по 28.02.2006р., вартість яких, що належить до сплати, становить 4000,00 євро.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарського кодексу України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема із договорів та інших правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами договору, відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Наведене свідчить про укладення між сторонами змішаного договору № 20267 від 05.01.2006р., який містить елементи договору поставки та договору про надання послуг.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 23961,24 грн. заборгованості за поставлений у товар.
Причиною виникнення спору у справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні зобов'язань по оплаті товару, поставленого позивачем згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару повинен бути покладений на позивача.
В судовому засіданні було встановлено, що між позивачем та відповідачем в період з 2003 по 2006 роки було укладено декілька договорів поставки під № 20267, але з різними датами їх підписання, зокрема № 20267 від 30.05.2003р., № 20267 від 01.01.2005р., № 20267 від 05.01.2006р.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що оскільки сторонами облік договорів здійснювався лише за номером, без урахування дати їх укладання та періоду дії, та не здійснювався облік господарських операцій в розрізі конкретних договорів, неможливо зробити висновок про реальний баланс розрахунків між сторонами.
В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити:
- загальну вартість поставленого позивачем відповідачеві товару згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р.;
- загальну суму здійснених відповідачем позивачеві оплат за поставлений товар згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р.;
- загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р.
З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 39/14, оскільки вказані питання належать до предмету доказування у справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експерта були поставлені наступні питання:
1. На яку суму документально підтверджується поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року та додатків до цього договору?
2. На яку суму документально підтверджується оплата товару Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року та додатків до цього договору з урахуванням послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна», відповідно до Угоди стосовно умов торгівлі, що є додатком № 1 до договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року?
3. На яку суму документально підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року та додатків до цього договору?
09.09.2009р. судом одержано висновок № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р. з матеріалами справи № 39/14.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення експертизи було доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Карпенку В.М.
Оскільки між позивачем та відповідачем в період з 2003 по 2006 роки укладались договори поставки під одним і тим самим номером (№ 20267) на різні періоди, а облік договорів здійснювався сторонами за номером, без урахування дати їх укладання та періоду дії, експертом для відповіді на поставлені питання досліджувались документи за весь період взаємовідносин між позивачем та відповідачем по договору № 20267, а саме: 2003-2008р.р.
При наданні відповіді на поставлені питання експерт дійшов наступних висновків:
1. Всього за період з 2003р. по 2006р. за наданими документами підтверджується поставка товару Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» по договорах поставки № 20267 на суму 703787,48 грн. (735069,02 -31281,54), в тому числі по договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. та додатків до нього на суму 24666,10 грн.
2. За наданими документами підтверджується оплата товару Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договорам поставки № 20267 у 2003-2008р.р. всього у сумі 679826,24 грн.
Встановити суму оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договору поставки від 05.01.2006 року та додатків до цього договору з урахуванням послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна», відповідно до Угоди стосовно умов торгівлі, що є додатком № 1 до договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року, не видається за можливе з причин, наведених у дослідженні.
3. За наданими документами заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» по договорам поставки № 20267 складає 23961,24 грн.
Визначити суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр»по договору поставки № 20267 від 05.01.2006 року та додатків до цього договору не видається за можливе з причин, наведених у дослідженні.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується висновком № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р., всього за період з 2003р. по 2006р. позивачем було поставлено відповідачеві згідно договорів поставки № 20267 товару на загальну суму 735069,02 грн. (з ПДВ), у тому числі:
в 2003 році на суму 78911,48 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи товарними накладними № 187К від 14.07.2003р. на суму 31241,81 грн. (з ПДВ), № 251/1К від 04.09.2003р. на суму 10621,62 грн. (з ПДВ), № 296К від 25.09.2003р. на суму 5278,25 грн. (з ПДВ), № 517К від 08.12.2003р. на суму 9501,37 грн. (з ПДВ), № 562К від 16.12.2003р. на суму 7774,81 грн. (з ПДВ), № 619К від 25.12.2003р. на суму 14493,62 грн. (з ПДВ);
в 2004 році на суму 195142,03 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи товарними накладними № 524/1К від 01.04.2004р. на суму 2812,49 грн. (з ПДВ), № 574/1К від 09.04.2004р. на суму 5278,25 грн. (з ПДВ), № 652/1К від 22.04.2004р. на суму 3167,12 грн. (з ПДВ), № 978К від 17.06.2004р. на суму 18889,94 грн. (з ПДВ), № 1016К від 24.06.2004р. на суму 12697,06 грн. (з ПДВ), № 1097К від 08.07.2004р. на суму 2786,30 грн. (з ПДВ), № 1137К від 16.07.2004р. на суму 27948,48 грн. (з ПДВ), № 1189К від 29.07.2004р. на суму 2108,50 грн. (з ПДВ), № 1213К від 04.08.2004р. на суму 27973,44 грн. (з ПДВ), № 1255К від 12.08.2004р. на суму 1583,12 грн. (з ПДВ), № 345Д від 26.08.2004р. на суму 26392,07 грн. (з ПДВ), № 348Д від 27.08.2004р. на суму 1581,37 грн. (з ПДВ), № 1433К від 17.09.2004р. на суму 3166,25 грн. (з ПДВ), № 1547/1К від 06.10.2004р. на суму 2110,25 грн. (з ПДВ), № 1597К від 14.10.2004р. на суму 17944,09 грн. (з ПДВ), № 1844К від 23.11.2004р. на суму 3871,12 грн. (з ПДВ), № 1876К від 25.11.2004р. на суму 3871,12 грн. (з ПДВ), № 1877К від 25.11.2004р. на суму 1583,12 грн. (з ПДВ), № 1096КД від 30.11.2004р. на суму 527,12 грн. (з ПДВ), № 490Д від 14.12.2004р. на суму 1054,25 грн. (з ПДВ), № 491Д від 14.12.2004р. на суму 17065,84 грн. (з ПДВ), № 492Д від 14.12.2004р. на суму 4749,37 грн. (з ПДВ), № 489Д від 14.12.2004р. на суму 5981,36 грн. (з ПДВ);
в 2005 році на суму 436349,41 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи товарними накладними № 86Д від 23.02.2005р. на суму 6332,48 грн. (з ПДВ), № 87Д від 23.02.2005р. на суму 4749,36 грн. (з ПДВ), № 111Д від 11.03.2005р. на суму 8796,48 грн. (з ПДВ), № 402К від 22.03.2005р. на суму 23372,36 грн. (з ПДВ), № 130Д від 22.02.2005р. на суму 3166,25 грн. (з ПДВ), № 449К від 31.03.2005р. на суму 4128,80 грн. (з ПДВ), № 157Д від 05.04.2005р. на суму 23268,35 грн. (з ПДВ), № 472К від 06.04.2005р. на суму 9944,35 грн. (з ПДВ), № 166Д від 07.04.2005р. на суму 562,25 грн. (з ПДВ), № 564К від 22.04.2005р. на суму 16325,69 грн. (з ПДВ), № 199Д від 22.04.2005р. на суму 3565,64 грн. (з ПДВ), № 642К від 10.05.2005р. на суму 7367,04 грн. (з ПДВ), № 672К від 16.05.2005р. на суму 12196,86 грн. (з ПДВ), № 711К від 19.05.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 732К від 21.05.2005р. на суму 11791,84 грн. (з ПДВ), № 259Д від 24.05.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 258Д від 24.05.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 795К від 02.06.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 809К від 03.06.2005р. на суму 7367,04 грн. (з ПДВ), № 808К від 03.06.2005р. на суму 7367,04 грн. (з ПДВ), № 278Д від 03.06.2005р. на суму 8379,10 грн. (з ПДВ), № 290Д від 10.06.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 315Д від 18.06.2005р. на суму 4128,80 грн. (з ПДВ), № 946К від 30.06.2005р. на суму 3229,68 грн. (з ПДВ), № 947К від 30.06.2005р. на суму 8221,56 грн. (з ПДВ), № 964К від 01.07.2005р. на суму 4360,07 грн. (з ПДВ), № 997К від 08.07.2005р. на суму 13102,12 грн. (з ПДВ), № 356Д від 11.07.2005р. на суму 7505,84 грн. (з ПДВ), № 1015К від 12.07.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 1031К від 15.07.2005р. на суму 1124,50 грн. (з ПДВ), № 381Д від 26.07.2005р. на суму 24954,23 грн. (з ПДВ), № 1091К від 28.07.2005р. на суму 1686,74 грн. (з ПДВ), № 1126К від 04.08.2005р. на суму 1124,50 грн. (з ПДВ), № 432Д від 18.08.2005р. на суму 5254,16 грн. (з ПДВ), № 427Д від 19.08.2005р. на суму 1124,50 грн. (з ПДВ), № 1250К від 29.08.2005р. на суму 8257,60 грн. (з ПДВ), № 1278К від 05.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1279К від 05.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1280К від 05.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1302К від 08.09.2005р. на суму 8257,60 грн. (з ПДВ), № 1318К від 09.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1317К від 09.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1316К від 09.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1319К від 09.09.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 1380К від 22.09.2005р. на суму 8257,60 грн. (з ПДВ), № 1451К від 05.10.2005р. на суму 7367,04 грн. (з ПДВ), № 542Д від 05.10.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 541Д від 05.10.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 1450К від 05.10.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 1486К від 11.10.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 583Д від 20.10.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 597Д від 25.10.2005р. на суму 2813,02 грн. (з ПДВ), № 1607К від 27.10.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 1671К від 03.11.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 1672К від 03.11.2005р. на суму 3683,52 грн. (з ПДВ), № 630Д від 03.11.2005р. на суму 4127,90 грн. (з ПДВ), № 1670К від 03.11.2005р. на суму 1124,50 грн. (з ПДВ), № 646Д від 08.11.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 658Д від 14.11.2005р. на суму 25370,89 грн. (з ПДВ), № 1758К від 17.11.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 684Д від 22.11.2005р. на суму 6379,57 грн. (з ПДВ), № 1813К від 24.11.2005р. на суму 562,25 грн. (з ПДВ), № 706Д від 29.11.2005р. на суму 3377,04 грн. (з ПДВ), № 1876К від 01.12.2005р. на суму 4128,80 грн. (з ПДВ), № 711Д від 01.12.2005р. на суму 2250,77 грн. (з ПДВ), № 1933К від 13.12.2005р. на суму 8257,60 грн. (з ПДВ), № 948К від 30.06.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ);
в 2006 році на суму 24666,10 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи товарними накладними № 717К від 18.04.2006р. на суму 3208,20 грн. (з ПДВ), № 635К від 06.04.2006р. на суму 3208,20 грн. (з ПДВ), № 241Д від 05.04.2006р. на суму 3047,79 грн. (з ПДВ), № 724К від 19.04.2006р. на суму 7844,72 грн. (з ПДВ), № 537Д від 12.07.2006р. на суму 1620,00 грн. (з ПДВ), № 536Д від 12.07.2006р. на суму 1620,00 грн. (з ПДВ), № 609/1КД від 05.04.2006р. на суму 1604,10 грн. (з ПДВ), № 156Д від 09.03.2006р. на суму 3387,38 грн. (з ПДВ), з урахуванням наявних у матеріалах справи коригуючих товарних накладних № 7 від 26.09.2006р. до товарної накладної № 609/1КД від 05.04.2006р. на суму -80,21 грн. (з ПДВ), № 5 від 26.09.2006р. до товарної накладної № 724К від 19.04.2006р. на суму -392,24 грн. (з ПДВ), № 4 від 26.09.2006р. до товарної накладної № 717К від 18.04.2006р. на суму -160,42 грн. (з ПДВ), № 6 від 26.09.2006р. до товарної накладної № 537Д від 12.07.2006р. на суму -81,00 грн. (з ПДВ), № 3 від 26.09.2006р. до товарної накладної № 635К від 06.04.2006р. на суму -160,42 грн. (з ПДВ).
З матеріалів справи також вбачається та підтверджується висновком № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р., що відповідачем була повернута позивачеві частина поставленого товару на загальну суму 31281,54 грн. (з ПДВ) згідно накладних № 1/619К від 21.12.2004р. на суму 3201,44 грн. (з ПДВ) та № 07/672К від 07.06.2005р. на суму 28080,10 грн. (з ПДВ).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що всього за період з 2003р. по 2006р. відповідач отримав від позивача згідно договорів поставки № 20267 товару на загальну суму 703787,48 грн. (з ПДВ), в тому числі згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. та додатків до нього на суму 24666,10 грн. (з ПДВ).
На підставі аналізу наявних у матеріалах справи доказів судом було встановлено та підтверджується висновком № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р., що всього за період з 2003р. по 2008р. відповідачем було перераховано позивачу згідно договорів поставки № 20267 окремими платежами оплат за поставлений товар у загальному розмірі 657923,88 грн. (з ПДВ), у тому числі:
в 2003 році у розмірі 44593,08 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 2587 від 18.09.2003р. на суму 28693,21 грн. (з ПДВ), № 3592 від 07.10.2003р. на суму 10621,62 грн. (з ПДВ), № 5326 від 28.10.2003р. на суму 5278,25 грн. (з ПДВ);
в 2004 році у розмірі 162212,98 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 10980 від 06.01.2004р. на суму 9024,37 грн. (з ПДВ), № 11826 від 15.01.2004р. на суму 7256,53 грн. (з ПДВ), № 12639 від 26.01.2004р. на суму 14493,62 грн. (з ПДВ), № 187497 від 06.05.2004р. на суму 2377,69 грн. (з ПДВ), № 187846 від 11.05.2004р. на суму 5278,25 грн. (з ПДВ), № 189209 від 25.05.2004р. на суму 2924,40 грн. (з ПДВ), № 194922 від 20.07.2004р. на суму 18889,94 грн. (з ПДВ), № 195677 від 27.07.2004р. на суму 12697,06 грн. (з ПДВ), № 197693 від 10.08.2004р. на суму 2786,30 грн. (з ПДВ), № 198415 від 16.08.2004р. на суму 27948,48 грн. (з ПДВ), № 201755 від 14.09.2004р. на суму 255,98 грн. (з ПДВ), № 202250 від 16.09.2004р. на суму 27023,50 грн. (з ПДВ), № 204768 від 07.10.2004р. на суму 24045,14 грн. (з ПДВ), № 217822 від 28.12.2004р. на суму 7211,72 грн. (з ПДВ);
в 2005 році у розмірі 342027,02 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 225537 від 17.02.2005р. на суму 29377,94 грн. (з ПДВ), № 2300551 від 19.04.2005р. на суму 18813,24 грн. (з ПДВ), № 2307866 від 31.05.2005р. на суму 18732,61 грн. (з ПДВ), № 2312763 від 29.06.2005р. на суму 69618,89 грн. (з ПДВ), № 2313328 від 30.06.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 2314614 від 07.07.2005р. на суму 8379,10 грн. (з ПДВ), № 2315226 від 12.07.2005р. на суму 14734,08 грн. (з ПДВ), № 2317674 від 26.07.2005р. на суму 2494,34 грн. (з ПДВ), № 2319057 від 02.08.2005р. на суму 11050,56 грн. (з ПДВ), № 2321455 від 15.08.2005р. на суму 5148,78 грн. (з ПДВ), № 2322588 від 23.08.2005р. на суму 4360,07 грн. (з ПДВ), № 2323714 від 30.08.2005р. на суму 15915,14 грн. (з ПДВ), № 2324429 від 01.09.2005р. на суму 1686,74 грн. (з ПДВ), № 2325786 від 08.09.2005р. на суму 1124,50 грн. (з ПДВ), № 2330522 від 04.10.2005р. на суму 8046,99 грн. (з ПДВ), № 2333908 від 13.10.2005р. на суму 8257,60 грн. (з ПДВ), № 2334459 від 18.10.2005р. на суму 25426,82 грн. (з ПДВ), № 2335186 від 20.10.2005р. на суму 9396,00 грн. (з ПДВ), № 2336531 від 27.10.2005р. на суму 6257,68 грн. (з ПДВ), № 2339064 від 08.11.2005р. на суму 13180,46 грн. (з ПДВ), № 2339743 від 10.11.2005р. на суму 2906,71 грн. (з ПДВ), № 2340320 від 15.11.2005р. на суму 2197,68 грн. (з ПДВ), № 2342076 від 22.11.2005р. на суму 28188,00 грн. (з ПДВ), № 2343499 від 24.11.2005р. на суму 1688,52 грн. (з ПДВ), № 2345253 від 01.12.2005р. на суму 6496,54 грн. (з ПДВ), № 2347019 від 05.12.2005р. на суму 25641,32 грн. (з ПДВ);
в 2006 році у розмірі 72956,68 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 2852 від 19.01.2006р. на суму 48415,34 грн. (з ПДВ), № 8053 від 14.02.2006р. на суму 24541,34 грн. (з ПДВ);
в 2007 році у розмірі 14584,09 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 42506 від 05.06.2007р. на суму 10655,79 грн. (з ПДВ), № 45776 від 14.06.2007р. на суму 3928,30 грн. (з ПДВ);
в 2008 році у розмірі 21550,03 грн. (з ПДВ) відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2007р. по справі № 24/300, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № U1159070 від 11.09.2008р. на суму 21550,03 грн. (з ПДВ).
Крім того, як вже зазначалося, згідно умов договорів поставки № 20267 відповідачем надавалися позивачу, зокрема послуги по просуванню товарів позивача та маркетингові послуги.
У матеріалах справи наявні наступні акти приймання наданих послуг, підписані між позивачем та відповідачем у період з 2003р. по 2006р., що підтверджують надання відповідачем послуг позивачу на загальну суму 21902,36 грн. (з ПДВ): № 341 від 20.08.2003р. на суму 2548,60 грн. (з ПДВ), № 2268 від 10.10.2003р. на суму 238,50 грн. (з ПДВ), № 2310 від 10.10.2003р. на суму 238,50 грн. (з ПДВ), № SBON041/03/000079-55366 від 31.12.2003р. на суму 259,14 грн. (з ПДВ), № SGMS041/03/000083-55367 від 31.12.2003р. на суму 259,14 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-150364 від 31.07.2004р. на суму 982,34 грн. (з ПДВ), № SGMS041|04|003524-150365 від 31.07.2004р. на суму 982,34 грн. (з ПДВ), № SAPC041/04/007487-150366 від 31.07.2004р. на суму 1470,96 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-162337 від 31.08.2004р. на суму 474,97 грн. (з ПДВ), № SGMS041/04/003524-162338 від 31.08.2004р. на суму 474,97 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-200390 від 30.11.2004р. на суму 300,82 грн. (з ПДВ), № SGMS041/04/003524-200391 від 30.11.2004р. на суму 300,82 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/007960-200392 від 30.11.2004р. на суму 4217,48 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/008638-200393 від 30.11.2004р. на суму 4217,48 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-320036 від 30.09.2005р. на суму 1104,47 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-320035 від 30.09.2005р. на суму 1656,71 грн. (з ПДВ), № SSOF041/05/017902-326260 від 25.10.2005р. на суму 1999,92 грн. (з ПДВ), № 7000001859 від 11.08.2006р. на суму 175,20 грн. (з ПДВ).
Умовами договорів поставки № 20267 було передбачено, що вартість послуг відповідача буде відшкодовано позивачем шляхом проведення заліку зустрічних вимог із відповідним зменшенням заборгованості відповідача перед позивачем за товари, які були поставлені відповідно до договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що всього за період з 2003р. по 2008р. відповідачем було оплачено позивачу за поставлений згідно договорів поставки № 20267 товар суму в розмірі 679826,24 грн. (з ПДВ), з якої 657923,88 грн. (з ПДВ) перераховано на розрахунковий рахунок позивача, а 21902,36 грн. (з ПДВ) зараховано шляхом проведення заліку зустрічних вимог із відповідним зменшенням заборгованості відповідача перед позивачем за поставлені товари відповідно до умов договорів поставки № 20267.
Подані відповідачем у якості доказів надання ним послуг позивачеві акти приймання наданих послуг № SBON041/03/000079-101251 від 23.02.2004р. на суму 217,40 грн. (з ПДВ), № SGMS041/03/000083-101252 від 23.02.2004р. на суму 217,40 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-122141 від 30.04.2004р. на суму 121,36 грн. (з ПДВ), № SGMS041/04/003524-122142 від 30.04.2004р. на суму 121,36 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-176522 від 30.09.2004р. на суму 467,09 грн. (з ПДВ), № SGMS041/04/003524-176523 від 30.09.2004р. на суму 467,09 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-306403 від 31.08.2005р. на суму 937,94 грн. (з ПДВ), № SBON041/04/003520-230108 від 27.02.2005р. на суму 532,54 грн. (з ПДВ), № SGMS041/04/003524-230109 від 27.02.2005р. на суму 532,54 грн. (з ПДВ), № SSOF041/05/014376-271928 від 27.05.2005р. на суму 2284,13 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-275669 від 31.05.2005р. на суму 817,90 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-285730 від 30.06.2005р. на суму 1634,46 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-294951 від 31.07.2005р. на суму 377,26 грн. (з ПДВ), № SSOF041/05/016452-297848 від 11.08.2005р. на суму 1979,80 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-306402 від 31.08.2005р. на суму 5651,33 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-330639 від 31.10.2005р. на суму 891,50 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-330640 від 31.10.2005р. на суму 594,34 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-338296 від 30.11.2005р. на суму 1409,93 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-338297 від 30.11.2005р. на суму 939,95 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-371959 від 31.12.2005р. на суму 1175,50 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-371960 від 31.12.2005р. на суму 1763,24 грн. (з ПДВ), № ACAF041/06/025589-471131 від 21.02.2006р. на суму 28960,95 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-446911 від 30.01.2006р. на суму 165,16 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-446912 від 30.01.2006р. на суму 247,73 грн. (з ПДВ), № SGMS041/05/014275-487702 від 27.02.2006р. на суму 499,08 грн. (з ПДВ), № SBON041/05/014276-487703 від 27.02.2006р. на суму 748,62 грн. (з ПДВ), № SGMS041/06/023204-668912 від 30.09.2006р. на суму 867,73 грн. (з ПДВ), № SBON041/06/023203-668913 від 30.09.2006р. на суму 867,73 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/007959-176524 від 30.09.2004р. на суму 3928,30 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/007959-188817 від 31.10.2004р. на суму 4051,33 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/007960-188818 від 31.10.2004р. на суму 4055,34 грн. (з ПДВ), № SSOF041/04/008638-188819 від 31.10.2004р. на суму 4055,34 грн. (з ПДВ) не прийняті судом з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Частиною 8 ст. 193 Господарського кодексу України також визначено, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.
Згідно ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»також встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного
документа.
За загальним правилом, приймання-передачі наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-здачі робіт (послуг).
Як було встановлено судом, умовами договорів № 20267 було встановлено, що:
- загальна вартість наданих відповідачем позивачу послуг буде зазначатись у відповідних актах приймання наданих послуг, які будуть складатися відповідачем по факту їх надання у повному обсязі та надсилатися позивачу по пошті із повідомленням про вручення;
- якщо протягом 15 днів з моменту отримання акту позивач не поверне підписаний акт чи не заявить мотивовані письмові зауваження, акт вважатиметься прийнятим з боку позивача.
Судом відхилено твердження відповідача про те, що наявні в матеріалах справи акти наданих послуг, не підписані позивачем, були направлені відповідачем позивачу на підписання, що підтверджується наданими відповідачем списками відправлення рекомендованих листів та чеками про відправлення, з огляду на наступне.
Наявними у матеріалах справи реєстрами та списками відправлених відповідачем рекомендованих листів та чеками про відправлення дійсно підтверджується факт відправлення відповідачем кореспонденції на адреси позивача: м. Дніпропетровськ, пл. Академіка Стародубова, 1 к. 53 та м. Київ, вул. Предславинська, 28 оф. 1 листів 21.12.2006р., 14.12.2006р., 09.11.2006р., 22.09.2006р., 13.09.2006р., 06.08.2006р., 11.02.2006р., 02.12.2005р., 25.11.2005р., 20.10.2005р., 26.09.2005р., 09.08.2005р., 14.06.2005р., 10.06.2005р., 27.05.2005р., однак не підтверджується, що саме подані відповідачем в якості доказів акти наданих послуг, не підписані позивачем, були направлені вказаними листами відповідачем позивачу на підписання.
За таких обставин, оскільки вищевказані акти приймання наданих послуг, подані відповідачем у якості доказів надання ним послуг позивачу, не підписані позивачем, а відповідачем не надано належних доказів відправлення вказаних актів позивачу на підписання, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують факту надання відповідачем та прийняття позивачем вказаних у актах послуг.
Не прийняті судом в якості належних доказів по справі також надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт № 06.03.16В-3 від 16.03.2006р. на суму 217,26 грн. (з ПДВ), № 060404К11/1 від 04.04.2006р. на суму 110,00 грн. (з ПДВ), № 060312К11/1 від 12.05.2006р. на суму 80,00 грн. (з ПДВ), № 07/12 від 12.07.2006р. на суму 70,00 грн. (з ПДВ), № 06/07/17 від 17.07.2006р. на суму 80,85 грн. (з ПДВ), № 060724К4/2 від 24.07.2006р. на суму 100,00 грн. (з ПДВ), № 060830К4/1 від 30.08.2006р. на суму 80,00 грн. (з ПДВ), № 061004К4/1 від 04.10.2006р. на суму 100,00 грн. (з ПДВ), № 061105К4/1 від 04.11.2006р. на суму 226,00 грн. (з ПДВ), № 060207К11/1 від 07.02.2006р. на суму 60,00 грн. (з ПДВ), № 180106 від 18.01.2006р. на суму 302,92 грн. (з ПДВ), № 061221К4/1 від 21.12.2006р. на суму 128,00 грн. (з ПДВ), № 061130К4/1 від 30.11.2006р. на суму 930,58 грн. (з ПДВ), оскільки вказані в зазначених актах послуги взагалі не стосуються предмету спору.
В процесі розгляду справи суд, з урахуванням висновку № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р., встановив, що по договорах поставки № 20267 за період з 2003р. по 2006р. позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 703787,48 грн. (з ПДВ), оплата якого була здійснена відповідачем у період з 2003р. по 2008р. у сумі 679826,27 грн. (з ПДВ).
За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 23961,24 грн. (з ПДВ), що також підтверджується висновком № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 23961,24 грн. заборгованості за поставлений у товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач також звернувся до суду про стягнення з відповідача 2405,32 грн. трьох відсотків річних та 16473,72 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, основною передумовою для стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних є наявність простроченого (невиконаного або несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання, а необхідною умовою для можливості здійснення розрахунку збитків від інфляції та трьох процентів річних є визначення розміру простроченого грошового зобов'язання (простроченої суми) та строку прострочення його виконання (часу прострочення).
В судовому засіданні було встановлено, що між позивачем та відповідачем в період з 2003 по 2006 роки було укладено декілька договорів поставки під № 20267, але з різними датами їх підписання, а облік договорів здійснювався сторонами лише за номером, без урахування дати їх укладання та періоду дії, та не здійснювався облік господарських операцій в розрізі конкретних договорів, з огляду на що на підставі поданих сторонами в якості доказів та наявних у матеріалах справи документів та висновку № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р. не вбачається за можливе ані встановити суму здійсненої відповідачем позивачеві оплати товару по договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. та додатків до цього договору з урахуванням послуг, наданих відповідачем відповідно до угоди стосовно умов торгівлі, що є додатком № 1 до договору поставки № 20267 від 05.01.2006р., ані визначити суму заборгованості відповідача перед позивачем по договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. та додатків до цього договору. В процесі розгляду справи на підставі поданих сторонами в якості доказів та наявних у матеріалах справи документів та висновку № 4370/6953 судово-економічної експертизи від 07.08.2009р. суд лише встановив, що:
за період з 2003р. по 2006р. позивачем було поставлено відповідачеві згідно договорів поставки № 20267 товару на загальну суму 703787,48 грн. (з ПДВ), у тому числі по договору поставки № 20267 від 05.01.2006р. та додатків до нього на суму 24666,10 грн. (з ПДВ);
у період з 2003р. по 2008р. відповідачем згідно договорів поставки № 20267 було перераховано позивачеві оплат за товар у сумі 679826,24 грн. (з ПДВ);
загальна заборгованість відповідача перед позивачем по договорах поставки № 20267 (враховуючи загальну вартість поставленого по договорах поставки № 20267 товару та загальну суму здійснених по договорах поставки № 20267 оплат) складає 23961,24 грн. (з ПДВ).
З огляду на вищевикладене, судом відхиляється наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох процентів річних, оскільки в ньому в якості прострочених сум зазначені суми товарних накладних на поставку товару згідно договору поставки № 20267 від 05.01.2006р., а саме: № 156Д від 09.03.2006р., № 241Д від 05.04.2006р., № 609/1КД від 05.04.2006р., № 635К від 06.04.2006р., № 717К від 18.04.2006р., № 724К від 19.04.2006р., № 536Д від 12.07.2006р., № 537Д від 12.07.2006р., тоді як позивачем належними засобами доказування не доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання по оплаті товару, поставленого саме відповідно до цих товарних накладних, а в судовому засіданні лише визначена загальна сума заборгованості по всіх договорах № 20267, укладених в період з 2003р. по 2006р.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2405,32 грн. трьох відсотків річних та 16473,72 грн. збитків від інфляції є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 5000,00 грн.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають оплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»).
Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено договір про надання юридичних послуг № 13/12 від 08.12.2008 року з адвокатом Журіковою І.В. (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 1902 від 20.10.2008 р.). Пунктом 1.1.1. ст. 1зазначеного договору передбачено, що замовник (позивач) доручає виконавцю (адвокат Журікова І.В.) представляти його інтереси по дебіторській заборгованості за товар ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»перед ТОВ «Кедр». Вартість адвокатських послуг, згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 05.01.2009р. до договору № 13/12 від 08.12.2008р. складає 5000,00 грн. (без ПДВ).
На підставі договору № 13/12 від 08.12.2008 року та додаткової угоди № 1 від 05.01.2009р. до договору, позивач здійснив оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. (без ПДВ), що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4/01 від 05.01.2009р.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р., фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
У пункті 11 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно - правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 10.12.2007 № 01-8/963).
За таких обставин, беручи до уваги подані докази про понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката, враховуючи предмет спору, характер та обставини справи, вимоги справедливості та співрозмірності витрат, суд вважає за правильне вимогу позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката задовольнити частково, стягнувши з відповідача 1200,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Загальна сума заявлених вимог позивача з врахуванням збільшення їх розміру становить 42840,28 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 428,41 грн. Платіжним дорученням від 04.12.2008 року № 2082 позивач сплатив 356,00 грн. Квитанцією № 19379.59.1 від 09.01.2009 року позивач сплатив 50,00 грн. держмита. Квитанцією № 32307.198.1 від 09.10.2009 року позивач сплатив 24,00 грн. держмита. Всього позивач перерахував державне мито на загальну суму 430,00 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 1 грн.59 коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 199,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 66,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 3825,72 грн., 1200,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, Дарницький р-н, просп. Петра Григоренка, 43; р/р 26007001301093 в АКБ «Райффайзенбанк Україна»м. Київ, МФО 300528; ідентифікаційний код 32049199), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр»(49050, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, буд. 1, к. 53; р/р 2600130288901 в АБ «Кредит-Днепр»м. Дніпропетровськ, МФО 305749; ідентифікаційний код 30404186) 23961,24 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня 24 коп.) заборгованості за поставлений товар, 199,12 грн. (сто дев'яносто дев'ять гривень 12 коп.) держмита, 66,00 грн. (шістдесят шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3825,72 грн. (три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 72 коп.) витрат на проведення судової експертизи, 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр»(49050, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, буд. 1, к. 53; р/р 2600130288901 в АБ «Кредит-Днепр»м. Дніпропетровськ, МФО 305749; ідентифікаційний код 30404186) з Доходу державного бюджету 1,59 грн. (одну гривню 59 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням від 04.12.2008 року № 2082, квитанцією № 19379.59.1 від 09.01.2009 року, квитанцією № 32307.198.1 від 09.10.2009 рок., оригінали яких залишити в матеріалах справи № 39/14.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гумега О. В.
за позовом
до
про
Суддя
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя