ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/664 02.11.09
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»
Простягнення 10 025, 01 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача : не з'явився.
Від відповідача : не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 9 885, 69 грн. основного боргу у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 00561 від 22.11.2006 р. та 139, 32 грн. річних процентів у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за даним договором.
Ухвалою суду від 15.09.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/664 та призначено її розгляд на 19.10.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання, враховуючи невиконання ними вимог ухвали суду від 15.09.2009 р. та ненадання ними витребуваних судом документів, ухвалою суду від 19.10.2009 р. розгляд справи було відкладено до 02.11.2009 р., повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 15.10.2009 р. та направити у судове засідання своїх уповноважених представників.
У судове засідання 02.11.2009 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду від 15.09.2009 р. та від 19.10.2009 р. не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи, , Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківський міськмолокозавод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № К 00561 від 22.11.2006 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 00561 від 22.11.2006 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «Нафтогазтранскарт»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.
Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.
Пункт 10.2. договору № К 00561 від 22.11.2006 р. передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.
З наданих позивачем документів вбачається, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № К 00561 від 22.11.2006 р. щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Актом звірки взаєморозрахунків від 17.02.2009 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 9 885, 69 грн., які відповідачем повернені не були.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 9 885, 69 грн. основного боргу та 139, 32 грн. річних процентів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання за договором № К 00561 від 22.11.2006 р. належним чином не виконав, грошові кошти не повернув.
У зв'язку із невиконанням ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»своїх зобов'язань за договором № К 00561 від 22.11.2006 р., Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківський міськмолокозавод»надіслало відповідачу лист вих. № 01/9-50 від 12.02.2009 р., в якому просить повернути оплату за стиснений газ в сумі 9 885, 69 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідач на вищевказаний лист відповіді не надав, грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивачем 23.02.2009 р. було повернено ТОВ «НАТОГАЗТРАНСКАРТ»пластикові картки у кількості 24 штук, що підтверджується актом повернення пластикових карток № 01/9-57 від 23.02.2009 р., та повторно направлено на адресу відповідача лист вих. № 01/9-58 від 23.02.2009 р. з проханням повернути суму заборгованості в розмірі 9 885, 69 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 9 885, 69 грн. грошових коштів, сплачених позивачем за неотриманий природний газ, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»в частині стягнення основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача 139, 32 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № К 00561 від 22.11.2006 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 9 885, 69 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 139, 32 грн. річних.
Враховуючи вищевикладене, позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(пл. Святошинська, буд. 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»(вул. Ушинського, буд. 2, м. Івано-Франківськ, 76003, код ЄДРПОУ 00445676) 9 885 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп. основного боргу, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 32 коп. річних процентів, 100 (сто) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.