ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/412 27.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 40»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна»
про стягнення 23 283,52 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Манюхін Ф.Ю. -представник за довіреністю № 3 від 11.02.09 р.;
від відповідача: Неня І.М. -представник за довіреністю № 1 від 20.06.09 р.;
Ульянов П.М. -директор.
Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 40»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна»про стягнення 20 490,00 грн. -основного боргу та 2 793,52 грн. - неустойки за договором № 7 від 08.05.08 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором позивач виконав на користь відповідача підрядні роботи. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становила 20 490,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості. Укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено, що за несвоєчасність розрахунків відповідач сплачує штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2 793,52 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.09.09 р.
Представник позивача у судовому засіданні 01.09.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 17.07.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.09.09 р. частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 17.07.09 р., та надав усні пояснення по суті спору. Зокрема, представник відповідача зазначив, що за роботи, виконані згідно з договором № 7 від 08.05.08 р., розрахувався в повному обсязі. На підтвердження вказаного представник відповідача надав суду платіжні доручення № 34 від 18.06.08 р., № 57 від 27.12.07 р., № 47 від 01.04.08 р. та № 42 від 29.10.08 р.
Крім того, у судовому засіданні 01.09.09 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
На підставі частини 4 статті 69 ГПК України суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
Зважаючи на необхідність надання позивачу додаткового часу для підготовки пояснень на заперечення відповідача та проведення звірки взаєморозрахунків з відповідачем, а також на неподання відповідачем витребуваних доказів, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 21.09.09 р.
У судовому засіданні 21.09.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 01.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору. Зокрема, позивач зазначив, що подані відповідачем платіжні доручення № 47 та № 57 є доказами оплати робіт, виконаних за договорами № 6 від 24.03.08 р. та № 53 від 21.12.07 р. Також, представник позивача надав суду належним чином засвідчені копії вказаних договорів та актів приймання виконаних за цими договорами підрядних робіт.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 01.09.09 р., та надав усні заперечення на пояснення представника позивача. Зокрема, представник відповідача зазначив, що роботи, передбачені договором № 6 від 24.03.08 р., позивачем не виконувались, а тому кошти перераховані згідно платіжного доручення № 47 від 01.04.08 р. останній зарахував в якості оплати робіт, виконаних за договором № 7 від 08.05.08 р. Крім того, представник відповідача зазначив, що акт приймання виконаних за договором № 6 від 24.03.08 р. робіт від імені відповідача підписаний особою, що не мала на це відповідних повноважень, а тому не може вважатися належним доказом.
Зважаючи на необхідність надання сторонам додаткового часу для підготовки пояснення та подання доказів, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 05.10.09 р.
У судовому зсіданні 05.10.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.09 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що договір № 6 від 24.03.08 р. від імені відповідача підписаний особою, що не мала на це відповідних повноважень, а тому не може вважатися належним доказом.
Враховуючи необхідність витребування у директора відповідача Ульянова П.М. пояснень з приводу того, чи повноважною особою були підписані договір № 6 від 24.03.08 р. та акт приймання виконаних за договором № 6 від 24.03.08 р. робіт, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.10.09 р.
У судовому засіданні 27.10.09 р. директор відповідача Ульянов П.М. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що повноважень на підписання договору № 6 від 24.03.08 р. та акту приймання виконаних за договором № 6 від 24.03.08 р. робіт нікому не надавав. Водночас, проти достовірності відтисків печатки відповідача на вказаних документах не заперечував.
Представник позивача у судовому засіданні 27.10.09 р. подав докази, витребувані ухвалою суду від 05.10.09 р., та надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що період прострочення виконання зобов'язання щодо оплати робіт, виконаних за договором № 7 від 08.05.08 р., збільшився і, у зв'язку з цим, збільшився розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача. З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 20 490,00 грн. -основного боргу та 4 858,81 грн. -неустойки.
Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Однак, відповідно до пункту 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15 при збільшенні позову недостаюча сума мита доплачується виходячи зі збільшеної суми позову.
Відповідач належних доказів доплати недостаючої суми державного мита не подав.
Враховуючи вищезазначене, суд відхилив заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.05.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна»(надалі -відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Пересувна механізована колона № 40»(надалі -позивач) укладено договір № 7 (надалі -договір).
Згідно з пунктом 2.1 договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався власними та залученими силами на свій ризик виконати роботи з влаштування виставкового майданчика.
Роботи, передбачені договором, відповідач виконав належним чином, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками актом форми КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. на суму 65 490,00 грн. та відповідною довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт.
Відповідно до пункту 4.1 договору відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи протягом 3-ох днів з моменту підписання акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.
Оскільки в поданих позивачем акті виконаних підрядних робіт та довідці про вартість виконаних підрядних робіт відсутня дата їх підписання, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в останній день місяця, тобто 30.09.08 р.
Таким чином, виконані за договором роботи відповідач зобов'язаний був оплатити у строк до 03.10.08 р.
Згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 34, 18.06.08 р. відповідач в рахунок оплати робіт, виконаних за договором, перерахував на поточний рахунок позивача 40 000,00 грн.
29.10.08 р. на виконання умов договору відповідач сплатив позивачу ще 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42
За твердженням відповідача, в рахунок оплати робіт, виконаних за договором, на поточний рахунок позивача, окрім вказаних сум, було перераховано 21 478,80 грн. згідно з платіжним дорученням № 47 від 01.04.08 р.
Однак, як зазначалося вище, договір був укладений 08.05.08 р. Таким чином, перерахування коштів згідно платіжного доручення № 47 відбулося раніше, ніж укладено договір.
Крім того, позивачем надано суду укладений між сторонами договір № 6 від 24.03.08 р. та акт приймання виконаних за цим договором підрядних робіт на суму 21 478,80 грн., підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
За твердженням відповідача, роботи, передбачені договором № 6 від 24.03.08 р., не виконувались, сам договір та акт виконаних за цим договором робіт від імені відповідача підписані неуповноваженою особою.
Водночас, на вказаних документах наявні відтиски печатки відповідача, проти достовірності яких відповідач не заперечує.
Наказом міністерства внутрішніх справ від 11.01.99 р. № 17 затверджена Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та Умови і правила провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів.
Відповідно до пункту 3.4. вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями.
Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.
Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.
Відповідачем не подано жодних доказів неправомірного використання печатки підприємства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про непереконливість доводів відповідача та не приймає їх до уваги.
З огляду на викладене, суд вважає, що грошові кошти в сумі 21 478,80 грн. були перераховані відповідачем в рахунок оплати робіт, виконаних за договором № 6 від 24.03.08 р.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 20 490,00 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання зобов'язань за договором щодо оплати робіт не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 20 490,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2 793,52 грн.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що за несвоєчасність розрахунків відповідач сплачує штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пенею.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки за виконані роботи відповідач зобов'язаний був розрахуватися у строк до 03.10.08 р., прострочення виконання зобов'язання має місце з 04.10.08 р. Як зазначалося вище, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому, нарахування неустойки за прострочення оплати робіт має здійснюватися до 03.04.09 р.
Враховуючи зазначене, розмір неустойки за прострочення оплати робіт складає:
25 490,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 25 (з 04.10.08 р. до 28.10.08 р.) / 366 = 417,87 грн.
20 490,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 64 (з 29.10.08 р. до 31.12.08 р.) / 366 = 859,91 грн.
20 490,00 грн. (заборгованість) * 24 % * 93 (з 01.01.09 р. до 03.04.09 р.) / 365 = 1 252,98 грн.
Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір неустойки складає 2 530,76 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 530,76 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 49, 78, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-Україна»(01601, м. Київ, пров. Музейний, 10, оф. 606; ідентифікаційний код 33745560) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 40»(97501, АР Крим, смт. Молодіжне, вул. Красна горка, 1; ідентифікаційний код 09324508) заборгованість у розмірі 20 490 (двадцять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., неустойку у розмірі 2 530 (дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 76 коп., 230 (двісті тридцять) грн. 21 коп. державного мита та 311 (триста одинадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -05.11.09 р.