ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 26/354 05.11.09 р.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “ Трест “ Київпідземшляхбуд-2 ”
До Приватного підприємства “ СЕРВІС - СН ”
Про стягнення 64 715, 02 грн.
Суддя Пінчук В.І
Представники:
Від позивача Гарбуз С.О. -предст.
Від відповідача Дем'янюк В.П. -предст.
Рішення прийняте 05.11.2009 р., оскільки у судовому засіданні 01.10.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 22.10.2009 р. оголошувалась перерва.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 56 320, 00 грн. основного боргу, 831, 24 грн. 3 % річних та 7 563, 78 грн., а всього 64 715, 02 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відкритому акціонерному товариству “ Трест “ Київпідземшляхбуд -2 ”, крім косоурів та каркасів східців було поставлено ще один вид товарно -матеріальних цінностей, а саме: великі ковані балконі на загальну суму 87 237, 00 грн., що підтверджується накладними № 22 від 11.07.2007 р. на суму 11 631, 60 грн. та № 24 від 25.07.2007 р. на суму 75 605, 40 грн.
Крім того, у зазначеному відзиві відповідач зазначає, що позивачу були поставлені товарно - матеріальні цінності на загальну суму 174 597,00 грн. ( косоури та каркаси східців на суму 87 360,00 грн. та великі ковані балконі на суму 87 237, 00 грн. ), а позивач за поставлений товар сплатив лише 143 680, 00 грн.
Тобто борг позивача перед відповідачем складає 30 917, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між відкритим акціонерним товариством “ Трест “ Київпідземшляхбуд -2 ” ( позивачем ) та приватним підприємством “ СЕРВІС -СН ” ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки товарно -матеріальних цінностей, а саме: косоурів та каркасів східців.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 04.07.2007 р. відповідач виставив позивачу рахунок -фактуру № 04/07 на суму 345 322, 10 грн., який був частково оплачений платіжним дорученням № 6213 від 13.07.2007 р. в розмірі 100 000, 00 грн.
11.07.2007 р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок -фактура № 14/07 на суму 87 360,00 грн., який сплачений також частково платіжним дорученням № 6215 від 13.07.2007 р. в розмірі 43 680, 00 грн.
Отже, загальний розмір перерахованих відповідачу грошових коштів становить 143 680, 00 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар в межах оплаченої суми, тобто на суму 143 680, 00 грн.
Однак, як встановлено судом, відповідач в період з липня по вересень 2007 р. поставив позивачу товар лише частково на суму 87 360, 00 грн.
19.09.2008 р. з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу лист № 7-765 з вимогою повернути вартість недопоставленого товару в сумі 56 320, 00 грн., але відповідач відповідь на зазначений лист позивачу не направив і кошти не повернув, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 831,24 грн. та збитки від інфляції в сумі 7 563,78 грн., а всього 64 715, 02 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі тільки основного боргу в розмірі 56 320,00 грн., а в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, а саме 3% річних в сумі 831, 24 грн. та збитків від інфляції в сумі 7 563, 78 грн., суд відмовляє, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні ст. 625 ЦК України.
Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Твердження відповідача, що позивачу, крім косоурів та каркасів східців було поставлено ще один вид товарно -матеріальних цінностей, а саме: великі ковані балконі на загальну суму 87 237, 00 грн., що підтверджується накладними № 22 від 11.07.2007 р. на суму 11 631, 60 грн. та № 24 від 25.07.2007 р. на суму 75 605, 40 грн., а позивач сплатив лише 143 680,00 грн., у результаті чого у останнього виникла заборгованість перед відповідачем в сумі 30 917,00 грн., судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Натомість відповідач на надав суду належних доказів, що підтверджують поставку позивачу великих кованих балконів на суму 87 237, 00 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “ СЕРВІС -СН ” ( 02206, м. Київ, вул. Бойченка, 2/6, кв. 174; 02081, м. Київ, вул. Канальна, 2, код 24594903 ) на користь відкритого акціонерного товариства “ Трест “ Київпідземшляхбуд -2 ” ( 02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, код 04012721 ) 56 320 ( п'ятдесят шість тисяч триста двадцять ) грн. 00 коп. основного боргу, 563 ( п'ятсот шістдесят три ) грн. 20 коп. державного мита та 205 ( двісті п'ять ) грн. 38 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути відкритому акціонерному товариству “Трест“ Київпідземшляхбуд -2 ” ( 02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, код 04012721 ) з державного бюджету зайве сплачені витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 76 ( сімдесят шість ) грн. 50 коп., перераховані платіжним дорученням № 1308 від 19.05.2009 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Пінчук
з