26.04.07р.
Справа № 34/163-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Комунального житлового підприємства №4 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 2120,16 грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - Масальська Ю.О., предст., дов. б/н від 01.03.07 р. від відповідача - Орлова Т.М., предст., дов. №21 від 29.04.06 р.
Позов заявлено про стягнення з відповідача 2120 грн. 16 коп. -заборгованості, що складає 1394 грн. 00 коп. -боргу, 119 грн. 61 коп. -штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання , 122 грн. 16 коп. -річних., 484 грн. 39 коп. інфляційних, 102 грн. 00 коп. -держмита, 118 грн. 00 коп. - за інформаційно-технічне забезпечення.
Відповідач у відзиві на позов зазначив що заборгованість у розмірі 1394 грн. 00 коп. погашена у повному обсязі і просить суд відмовити у задоволенні стягнення штрафних санкцій відмовити у повному обсязі.
В забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача які знаходяться на банківських рахунках відповідача на загальну суму 2120 грн. 16 коп.
Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 26.04.2007р. в порядку ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-
20.02.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на відпуск нафтопродуктів споживачам, строк дії якого визначений п.6.1 до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно з цим договором продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець -прийняти й оплатити його.
Відповідно до п.2.1 договору купівля-продаж товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.
На умов даного договору відповідач за період часу з 23.02.2004р. по 17.05.2004р. отримав нафтопродукти загальною вартістю 4 289 грн. 18 коп.
На час подання позову до суду у відповідача на погляд позивача існувала заборгованість у розмірі 1394 грн. 00 коп. .
Відповідач у судовому засіданні надав докази того, що дану грошову суму у розмірі 1394 грн. 00 коп. він добровільно погасив , про що свідчить платіжне доручення №189 від 22.03.2007р.
Оскільки сторонами у договорі було узгоджено оплата за поставку товару 100% передоплата відповідно до п.2.1 договору, а позивач поставляв товар відповідачу без передоплати і при цьому сторонами в договорі не було узгоджено терміни остаточних оплат за поставку товару без передоплати , то суд вважає що позивачу було необхідно звертатись до відповідача відповідно до вимог ст.530 ЦК України з вимогою про сплату товару.
У даному випадку позивач не представив належних (документальних) доказів направлення в адресу відповідача вимог про сплату товару відповідно до вимог ст.530 ЦК України в наслідку чого у позивача на даний момент часу не виникло право вимоги стягнення з відповідача боргу у розмірі 1394 грн.00 коп. і в свою чергу суд вважає безпідставними нарахування і стягнення з відповідача 122 грн. 16 коп. - річних за період з 17.03.2004р. по 25.02.2007р., суми збитків від інфляції у розмірі 484 грн. 39 коп. за період часу з квітня 2004р. по січень 2007р., штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 119 грн. 61 коп. за період часу з 26.08.2006р. по 25.02.2007р.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
В забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача які знаходяться на банківських рахунках відповідача на загальну суму 2120 грн. 16 коп.
Суд вважає відмовити в задоволенні клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача які знаходяться на рахунках в банківських установах, так як позивач не надав доказів того що відповідач своїми діями якось може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача .
Керуючись ст.526 ЦК України, ст.ст. 33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У позові відмовити повністю.
Суддя
С.А. Примак
Рішення підписано 21.05.07 р.