Провадження№2/235/473/17
Справа №235/426/17
Іменем України
16 березня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючої - судді Величко О.В.,
при секретарі Долгопольської А.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Дух І.О. 06.03.2012 року, реєстр №750, зареєстрованого в БТІ м. Покровська в реєстрову книгу №1 за реєстровим номером 8. 12.12.2013 року він уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_3 та зареєстрував її в своїй квартирі. З січня 2015 року сімейні стосунки між ними були припинені, вони перестали проживати разом, відповідачка виїхала з квартири, забравши всі свої речі. Таким чином відповідач не проживає в його квартирі значний час, а її реєстрація в квартирі створює для нього незручності. Просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Позивач в судове засідання не з»явився, згідно наданої заяви просить справу слухати без її участі, за участю свого представника ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з»явилася повторно, про день і час слухання справи повідомлялася належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.
Суд на підставі ст. 224 ЦПК України постановляє заочне рішення по справі, оскільки відповідач не з»явився в судове засідання по невідомій причині, а позивач не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, згідно Договору купівлі-продажу нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Дух І.О. 06.03.2012 року, реєстр №750, зареєстрованого в БТІ м. Покровська в реєстрову книгу №1 за реєстровим номером 8, та витягом про державну реєстрацію прав КП БТІ м.Красноармійськ, що позивач є власником квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ( а. с. 11-14).
Згідно наданої копії свідоцтва про шлюб, відповідач ОСОБА_3 є дружиною позивача ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно довідки Родинської міської ради від 19.01.2017 року відповідач по справі ОСОБА_3 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 8).
Згідно акту, складеного Комунальним підприємством «Наше місто» м.Родинське м.Покровська від 19.01.2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але з січня 2015 року по теперішній час за даною адресою не проживає. Акт підписаний свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( а. с. 9).
Судом, встановлено, що відповідачка вселилася на вказану житлову площу як член сім»ї власника, як дружина, набула право користування та зареєструвала своє місце проживання в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. При цьому держава не втручається у здійсненні власником права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню ( частина друга статті 386 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Частиною 1 ст. 156 ЖК України передбачено, що члени сім»ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку ( квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім»ї власника будинку ( квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку ( квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до п. постанови №5 Пленуму ВССУ від 7.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК.
Оскільки квартира перебуває у приватній власності позивача, яку позивач придбав до шлюбу з відповідачкою, відповідач була зареєстрована та проживала як член сім»ї власника, між вказаними особами як суб»єктами сервітутного правовід ношення виникли відносини щодо користування спірною квартирою, що регулюється саме нормами ст. 405 ЦК України, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог про визнання відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст.. 9, 156 ЖК України, ст.. ст. 6,10,11,213,214,215,216,218, 224 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування жилим приміщенням - житловою квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
С уддя: