Код суду 233 Справа № 233/2575/16-к
Вирок
Іменем України
16 березня 2017 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
потерпілих -
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка кримінальне провадження № 12016050380000360 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, працездатний, розлучений, має малолітню дитину 2013 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого
-09 серпня 2006 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
-07 серпня 2007 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 , ст.ст.70,71 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, звільнився 17 вересня 2010 року згідно постанови Дзержинського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 21 день;
-27 квітня 2012 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ст.ст.70,71 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, строк відбуття обчислюється з 23 вересня 2011 року, яке відбував у Донецькій виправній колонії № 124, звільнився зі слів 24 липня 2015 року,
за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
В невстановлений день та час у ОСОБА_6 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна із приміщення квартири АДРЕСА_3 . Реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , одного дня в період часу з кінця лютого 2016 року до 09 березня 2016 року включно, точної дати та часу не встановлено, прийшов до вищевказаної квартири, де шляхом відкриття замку вхідної двері проник до її приміщення, звідки діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих спонукань викрав належне ОСОБА_8 майно:
-холодильник «LG-292 SQ» вартістю 4621 гривня 53 копійки,
-варильну поверхню «Аристон» КВТ-6004 вартістю 6198 гривень 75 копійок,
- прихожий гарнітур в складі дерев*яної вішалки та тумби для взуття вартістю 655 гривень 42 копійки, а всього на загальну суму 11475 гривень 70 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на зазначену суму, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, в невстановлений день та час у ОСОБА_6 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна із приміщення квартири АДРЕСА_4 . Реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 30 березня 2016 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено, шляхом відкриття замка вхідної двері, проник до приміщення квартири АДРЕСА_4 , звідки діючи умисно, таємно, повторно, із корисливих спонукань викрав належний ОСОБА_9 , плазмовий телевізор «LCD Thomson-32M61NM20» вартістю 2500 гривень 00 копійок, після чого з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково. Заперечував свою причетність до викрадення майна, належного ОСОБА_8 . Зазначив, що в березні 2016 року він шляхом підбору ключа відкрив двері квартири АДРЕСА_4 , звідки викрав належний потерпілій ОСОБА_9 плазмовий телевізор, вартість якого не оспорює.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з*явились, надали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, у зв*язку з чим суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілих можливо з*ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за відсутності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Крім часткового визнання вини ОСОБА_6 , його вина у скоєнні інкримінованого злочину за обставин, викладених у вироку повністю підтверджується дослідженими та перевіреними судом доказами.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що мешкає в будинку АДРЕСА_5 , по сусідству із ОСОБА_8 , який залишив йому ключі від квартири АДРЕСА_6 , до якої він періодично навідувався з метою перевірки збереження наявних в ній речей. 8 березня 2016 року навідувався до квартири, в якій не виявив нічого підозрілого. 09 березня 2016 року приблизно о 13-14 годині дружина повідомила йому про те, що щойно бачила, як з квартири ОСОБА_8 виходив чоловік і виносили речі. Відкривши двері квартири наявним у нього ключем, виявив відсутність холодильника, речі знаходились не своїх звичайних місцях, журнальний стіл був перенесений до дверей, про що повідомив ОСОБА_8 , який приїхав через деякий час та змінив замок на вхідній двері. Після цих подій, того дня сиділи в машині ОСОБА_8 і бачили як до будинку АДРЕСА_5 їхав вантажний автомобіль Фольксваген; особи, які на ньому приїхали повідомили про те, що їх наняли перевезти речі, а після того, як ОСОБА_8 став здійснювати відеозйомку на належний йому мобільний телефон, - поїхали. Стверджувати із впевненістю про те, що бачив того дня біля будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_6 не може.
Під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 , останній зазначив, що 09 березня 2016 року приблизно о 13 годині, після того, як його дружина повідомила йому про те, що із квартири АДРЕСА_3 вийшов невідомий чоловік, він відкривши двері вказаної квартири, виявив відсутність в ній певного майна, про що по телефону повідомив власнику - ОСОБА_8 , який приїхав приблизно через 40 хвилин. Пізніше, знаходячись цього дня біля під*їзду вказаного будинку бачив, як до нього під*їжджав вантажний автомобіль та чотири чоловіки, із розмови з якими зрозумів, що їх наняли для перевезення майна, при цьому ОСОБА_8 встиг зробити відеозапис на мобільний телефон (т.1а.к.п.125-128).
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що одного дня, дати та часу не пам*ятає, вона на автомобілі «Тойота» білого кольору підвозила ОСОБА_6 до одного з під*їздів чотирнадцятиповерхового будинку по пл.Перемоги в м.Костянтинівка. ОСОБА_6 попросив її зачекати, а через 15 хвилин виніс з під*їзду дерев*яну тумбочку, яку поклав до багажника автомобіля, після чого вона відвезла обвинуваченого до вул.Калініна. Зазначила, що через деякий час, того ж дня їй зателефонував ОСОБА_6 , який попросив про зустріч біля магазину Ельдорадо, оскільки він збирався віддати їй борг. Під*їхавши до вказаного магазину бачила, як ОСОБА_6 біля чотирнадцятиповерхового будинку спілкувався із невідомими їй чоловіками, при цьому борг не повернув, пославшись на відсутність коштів. .
ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_13 як особу, яку вона на початку березня 2016 року підвозила до другого під*їзду будинку АДРЕСА_5 , що підтверджується протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.71-73).
Свідок ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту за її участю пояснила, що одного дня після 8 березня 2016 року приблизно о 13 годині на своєму автомобілі «Тойота Ленд Крузер» підвозила ОСОБА_14 за його проханням до будинку АДРЕСА_5 , де він зайшов в один з під*їздів вказаного будинку, а приблизно через 30 хвилин вийшов, маючи при собі тумбочку та попросив відвезти його до спортмайданчику по АДРЕСА_7 , що підтверджується протоколом віл 30 квітня 2016 року та фототаблицею до нього (т.1а.к.п.96-99).
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив що навесні минулого року приблизно о 10 годині, дати та подробиць не пам*ятає у зв*зяку зі спливом великого проміжку часу, через знайомого придбав у ОСОБА_6 за 3000 гривень холодильник на меблевий гарнітур, при цьому обвинувачений поясняв йому, що вказане майно належить його бабусі, яка переїжджає. Холодильник та гарнітур ОСОБА_6 привіз до нього додому на автомобілі. Приблизно через 3-4 дні після придбання, точного проміжку часу не пам*ятає, вказане майно було вилучено працівниками поліції. Підтвердив факт проведення 11 березня 2016 року огляду вилученого майна за його участю, про що складався протокол.
11 березня 2016 року було проведено огляд та вилучення у ОСОБА_15 дерев*яної вішалки коричневого кольору розміром 1,8х1м, дерев*яної тумби коричневого кольору розміром 1х0,5х0,5м та холодильника марки «LG» білого кольору, які як пояснив присутній під час даної слідчої дії ОСОБА_15 , він на початку березня 2016 року придбав у ОСОБА_14 ; потерпілий ОСОБА_8 впізнав вказані речі як такі, що йому належать і були викрадені, що підтверджується протоколом відповідної слідчої дії та фототаблицею до нього (т.1а.к.п.43-46).
Як вбачається із протоколу пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_13 як особу, у якої придбав холодильник та гарнітур на початку березня 2016 року, зазначивши, що останній привіз вказане майно на автомобілі за місцем його проживання (т.1а.к.п.59-61).
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що ОСОБА_6 є його знайомим. З березня по 01 квітня 2016 року він зловживав спиртними напоями, тому погано пам*ятає події, які відбувались в цей період часу. Одного дня в цей період часу, точної дати не пам*ятає, виявив у себе вдома піч, про її походження та про те, хто її приніс пояснити нічого не може, оскільки перебував в запої. Наступного дня вказана піч була вилучена працівниками поліції. Нічого не пам*ятає про проведення з ним слідчих дій у кримінальному провадженні на обвинуваченням ОСОБА_6 , протокол впізнання не підписував.
Відповідно до протоколу огляду від 09 березня 2016 року та фототаблиці до нього місцем скоєння ОСОБА_6 злочину відносно потерпілого ОСОБА_8 є приміщення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , в ході огляду якої встановлено, що запірні пристрої пошкоджень не мають та виявлено металевий секатор та ніж у поліетиленовому пакеті (т.1а.к.п.33-36).
11 березня 2016 року було проведено огляд та вилучення у ОСОБА_16 варильної поверхні «Арістон» розміром 0,65х0,55см, виготовленої із керамічного скла, яку як пояснив останній, йому приніс ОСОБА_14 і яку впізнав потерпілий ОСОБА_8 як йому належну, що підтверджується протоколом відповідної слідчої дії та фототаблицею до нього (т.1а.к.п.47-48).
ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_13 як особу, яка 10 березня 2016 принесла та залишила у нього на зберіганні варильну поверхню, що підтверджується протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2016 року (т.1а.к.п.62-64).
Згідно звіту експерта - оцінювача № 135 залишкова вартість станом на дату вчинення злочину холодильника «LG-292 SQ» становить 4621 гривня 53 копійки, варильної поверхні «Аристон» КВТ-6004 - 6198 гривень 75 копійок, прихожого гарнітуру в складі дерев*яної вішалки та тумби для взуття - 655 гривень 42 копійки (т.1а.к.п.52-58).
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що одного дня навесні 2016 року вона бачила, яка ОСОБА_6 виходив із третього під*їзду будинку АДРЕСА_9 , тримаючи плазмовий телевізор у руках. ОСОБА_6 сказав їй, що купив цей телевізор у знайомого на ім*я Раміль. Оскільки знає ОСОБА_6 як особу схильну до скоєння крадіжок, зателефонувала ОСОБА_18 , який спростував факт продажі обвинуваченому телевізору, після чого вона в третьому під*їзді вказаного будинку виявила, що двері квартири АДРЕСА_10 відчинені, у зв*язку з чим викликала поліцію, оскільки зрозуміла, що скоєно злочин.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив правдивість показань свідка ОСОБА_17 .
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що одного дня навесні 2016 року вона бачила, як ОСОБА_6 виходив із третього під*їзду будинку АДРЕСА_9 , тримаючи в руках плоский телевізор чорного кольору.
Відповідно до протоколу огляду від 30 березня 2016 року та фототаблиці до нього місцем скоєння ОСОБА_6 злочину відносно потерпілої ОСОБА_9 є приміщення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_11 , в ході огляду якої встановлено, що запірні пристрої пошкоджень не мають, виявлено ознаки безладу у вигляді викиданих із шафів речей та відсутність належного потерпілій телевізору «LCD Thomson-32M61NM20» (т.1а.к.п.133-139).
Як вбачається із протоколів пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 05 квітня 2016 року та фототаблиць до них, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 впізнали ОСОБА_13 як особу, яка 30 березня 2016 року виносила із третього під*їзду будинку АДРЕСА_9 телевізор (т.1а.к.п.140-142, 143-145).
Згідно звіту експерта-оцінювача № 134 залишкова вартість на дату скоєння злочину телевізору «LCD Thomson-32M61NM20» становить 2500 гривень (т.1а.к.п.147-151)
В ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , вказані особи зазначили, що 30 березня 2016 року бачили, як ОСОБА_6 із третього під*зду будинку АДРЕСА_9 виносив телевізор, що підтверджується протоколами відповідних слідчих дій (т.1а.к.п.152-155, 156-159).
23 травня 2016 року було оглянуто та вилучено у ОСОБА_20 телевізор із написом на передній панелі «Thomson», який як пояснив останній, він на початку квітня 2016 року придбав у чоловіка на ім*я ОСОБА_21 , що підтверджується протоколом огляду та фототаблицею до нього (т.1а.к.п.161-163).
23 травня 2016 року ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_13 як особу, у якої він на початку квітня 2016 року придбав телевізор «Thomson» (т.1а.к.п.164-166).
ОСОБА_14 змінив прізвище на ОСОБА_22 (т.1а.к.п.175-178).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 22 лютого 2017 року № 187 ОСОБА_6 в період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством, будь-яким хворобливим станом не страждав. Виявляє змішаний розлад особистості з порушенням потягів у вигляді вживання опіоїдів із шкідливим наслідками. В період часу, що відповідає інкримінованому діянню, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. Під дію ст.20 КК України (обмежена осудність) ОСОБА_6 не підпадає, в повній мірі міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2а.к.п.246-250).
Оцінивши вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв*язку, суд дійшов до висновку, що подія злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 мала місце - одного дня в період часу з кінця лютого 2016 року до 09 березня 2016 року включно, точної дати та часу не встановлено, обвинувачений, діючи умисно, таємно, повторно з корисливих спонукань, з приміщення житла - квартири АДРЕСА_3 викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_8 заподіявши, останньому матеріальної шкоди у загальному розмірі 11475 гривень 70 копійки; - 30 березня 2016 року приблизно о 14 годині 00 хвилин діючи умисно, таємно, повторно з корисливих спонукань, з приміщення житла - квартири АДРЕСА_4 викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_9 , заподіявши останній матеріальної шкоди у розмірі 2500 гривень 00 копійок.
Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, скоєне повторно.
Потерпілий ОСОБА_23 , як вбачається і з поданої ним заяви, відповідно до ч.3 ст. 338 КПК України скористався своїм правом на підтримання обвинувачення у раніше пред*явленому обсязі, але суд, ретельно дослідивши докази та оцінивши у сукупності всі обставини справи, дійшов переконання, що належні, допустимі, переконливі докази викрадення ОСОБА_6 іншого, ніж те, що зазначене у вироку належного потерпілому майна, відсутні.
Позицію обвинуваченого про його непричетність до викрадення належного потерпілому ОСОБА_8 майна та невизнання своєї вини, суд розцінює як засіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнути відповідальності за вчинене. Доводи обвинуваченого про його непричетність до викрадення належного потерпілому ОСОБА_8 майна спростовуються дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою, а саме: протоколами від 11 березня 2016 року, відповідно до яких у ОСОБА_16 та ОСОБА_15 були вилучені варильня поверхня «Аристон» та холодильник марки «LG» із прихожим гарнітуром у вигляді вішалки та тумбочки, які впізнав ОСОБА_8 як йому належні; протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 14 квітня 2016 року відповідно до якого ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_6 як особу, у якої він на початку березня 2016 року придбав холодильник та гарнітур; протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 10 березня 2016 року принесла та залишила у нього на зберіганні варильну поверхню; показаннями свідка ОСОБА_15 , який із впевненістю стверджував у судовому засіданні, що придбав холодильник та гарнітур саме у ОСОБА_6 ; показаннями свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що підвозила ОСОБА_6 на початку березня 2016 року до одного з під*їздів будинку АДРЕСА_5 , з якого він через деякий час виніс дерев*яну тумбочку.
Доводи ОСОБА_6 стосовно того, що свідок ОСОБА_15 дає неправдиві показання та омовляє його є надуманими та неспроможними, оскільки в ході допиту судом як обвинуваченого, так і свідка, встановлено, що вони раніше взагалі не були знайомі і підстави обмовляти ОСОБА_6 у ОСОБА_15 відсутні.
Доводи сторони захисту щодо розбіжностей в показаннях свідків стосовно дати та часу вчинення ОСОБА_6 злочину відносно ОСОБА_8 не заслуговують на увагу, оскільки свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 під час їх допиту судом зазначили, що не мам*ятають точної дати та часу подій, які відбувались і вказали їх орієнтовно. Суд не вбачає суттєвих протиріч в показаннях вказаних свідків, оскільки, як пояснив свідок ОСОБА_11 , дружина повідомила йому про те, що приблизно о 13-14 годині 09 березня 2016 року року бачила, як із квартири потерпілого вийшов чоловік та виносили речі. Свідок ОСОБА_12 бачила, як одного дня після 8 березня 2016 року ОСОБА_6 виносив з будинку, в якому мешкає потерпілий тумбочку, отже показання цих свідків цілком узгоджуються між собою.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні в частині того, що він не може пояснити звідки з*явилась в його квартирі належна потерпілому ОСОБА_8 варильна поверхня «Аристон», оскільки на досудовому слідстві під час огляду 11 березня 2016 року та під час пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками 15 квітня 2016 року він із впевненістю стверджував, що цю річ приніс та залишив у нього за зберіганні обвинувачений.
Під час допиту свідка ОСОБА_16 було встановлено, що вони знайомі із ОСОБА_6 , тому суд розцінює показання свідка в цій частині як спробу допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за скоєне; крім того, показання свідка ОСОБА_16 в цій частині суперечать іншим вищенаведеним дослідженим судом доказам, які узгоджуються між собою і суду відсутні підстави ставити під сумнів їх достовірність.
Доводи свідка ОСОБА_16 стосовно того, що така слідча дія як впізнання ОСОБА_6 за фотознімками за його участю взагалі не проводилась в приміщенні Костянтинівського ВП, спростовуються протоколом пред*явлення осіб для впізнання від 15 квітня 2016 року, який підписаний ОСОБА_16 без зауважень та показаннями допитаних в якості свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які пояснили, що в квітні 2016 року вони приймали участь в якості понятих під час слідчої дії, в ході якої чоловік за фотознімками впізнавав особу, яка принесла йому варильну поверхню. Зазначили, що протокол слідчої дії підписали без зауважень, оскільки його зміст повністю відповідав фактичним обставинам.
Не зазначення в журналі відвідувань Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області даних про відвідування 15 квітня 2016 року відділення поліції ОСОБА_16 (т.2а.к.п.191-196) не спростовує вищевикладених висновків, яких дійшов суд. До того ж, як вбачається з листа від 30 січня 2017 року № 1726/204/0617 відомості про відвідуваннями особами Костянтинівського ВП з метою участі в слідчих діях, які тривають невеликий проміжок часу, в журналі не зазначаються (т.2а.к.п.190).
Проаналізувавши та оцінивши у сукупності з точки зору допустимості, належності, достатності протоколи пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 15 квітня 2016 року за участю ОСОБА_26 (т.1а.к.п.65-67), за участю ОСОБА_27 від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.68-70), за участю ОСОБА_28 від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.74-76), за участю ОСОБА_29 від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.77-79), протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_29 від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.90-95), протоколи слідчих експериментів за участю ОСОБА_27 та ОСОБА_28 від 30 квітня 2016 року (т.1а.к.п.80-84, 85-89), протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_26 від 03 травня 2016 року (т.1а.к.п.100-104), протокол огляду автомобіля «Фольксваген ЛТ-46» державний номерний знак НОМЕР_1 від 09 березня 2016 року (т.1а.к.п.39-41), показання свідка ОСОБА_30 та протокол слідчого експерименту за його участю від 03 травня 2016 року (т.1а.к.п.105-110), відеозапис, зроблений на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 , суд прийшов до висновку, що вони не підтверджують обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні з огляду на що суд не бере їх до уваги. Із зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_30 на автомобілі «Фольксваген ЛТ-46» та ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 прихали до будинку, в якому розташована квартира потерпілого ОСОБА_8 у вечірній час, тобто вже після скоєння обвинуваченим відносно потерпілого інкримінованого злочину, оскільки з показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що приблизно о 13-14 годині 09 березня 2016 року він виявив викрадення належних потерпілому речей із квартири АДРЕСА_3 . Вже після цього бачили із ОСОБА_8 біля будинку АДРЕСА_5 вантажний автомобіль та чоловіків, з розмови з якими зрозумів, що їх наняли для перевезення речей. Після розмови чоловіки поїхали і ніякі речі з квартири потерпілого не виносились.
При призначенні ОСОБА_6 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ст.185 ч.3 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні малолітнього сина 2013 року народження (т.1а.к.п.190), обставину, що пом*якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
Як обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України суд визнає стан його здоров*я, оскільки, як вбачається із довідки Бахмутської установи виконання покарань № 6 від 19 січня 2017 року № 9/786 (т.2а.к.п.230), ОСОБА_6 страждає на ВІЛ-інфекцію 1 клінічної стадії.
Враховуючи наведене вище та зважаючи на те, що ОСОБА_6 притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, за які відбував покарання реально, маючи не зняту і не погашену судимість, через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі за попереднім вироком, в період не відбутого покарання, знову вчинив тяжкий злочин проти власності, будучи працездатним, суспільно-корисною працею не займався, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи, тому суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів і неможливим в силу вищевикладених обставин застосувати до нього ст.75 КК України.
Оскільки ОСОБА_6 засуджується даним вироком за злочин, вчинений до повного відбуття покарання, призначеного вироком Костянтинівського міськрайоннного суду Донецької області від 27 квітня 2012 року за ч.3ст.185, ч.4ст.185 КК України у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, покарання слід призначати із застосуванням положень ст.71 КК України.
Цивільний позов потерпілими не заявлений.
Процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню немає.
Долю речових доказів - (т.1а.к.п.49-50, 114, 129-130, 167-168) слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 07 травня 2016 року по 16 березня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.368, 370,371 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у пред*явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 місяців.
В силу ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 27 квітня 2012 року - 6 місяців позбавлення волі, призначивши остаточно до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п*яти) років позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув*язнення в період часу з 07 травня 2016 року по 16 березня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати ОСОБА_10 з моменту фактичного затримання - з 07 травня 2016 року.
Речові докази - холодильник «LG-292 SQ», варильну поверхню «Аристон» КВТ-6004, прихожий гарнітур в складі дерев*яної вішалки та тумби для взуття, передані під розписку потерпілому ОСОБА_8 - вважати повернутими за належністю; плазмовий телевізор «LCD Thomson-32M61NM20», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_9 ,- вважати повернутим за належністю; DVD-диск з відеофайлами - зберігати в матеріалах кримінального провадження; металевий секатор та металевий ніж у поліетиленовому пакеті, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя