Справа № 279/726/17 Номер рядка звіту 2
Провадження № 2-з/279/2/17
"15" березня 2017 р.
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицька О.А. розглянувши в м.Коростені заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності,
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стянення заборгованності в розмірі 37221, 68 гривень.
Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, зокрема: на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності №13713 виданого виконкомом Коростенської міської ради 03.03.2009 року, розпорядження № 9749 від 02.03.2009 року. На обгрнутування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_1 тривалий час не виконує умови кредитного договору, вважає що шляхом забезпечення позову, в подальшому, Банк зможе задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника.
Частиною другою ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, законодавець зобов"язує позивача обгрунтувати заяву про забезпечення позову, а суд перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосувати такі заходи у випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконати рішення суду в майбутньому.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК Цкраїни види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22.12.2006 року з наступними змінами «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснив, що суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивачем не подано доказів на обгрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст.151 ЦПК України, з матеріалів справи не вбачається розміру вартості майна, яке належить відповідачу, що унеможливлює суд визначити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи, що подана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки не містить достатніх даних, необхідних для розгляду заявленого в ній клопотання, вона підлягає поверненню позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судамицивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", Законом України "Про судовий збір",
Заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності - повернути позивачу.
Повернути ПАТ КБ "Приватбанк" сплачений 08.02.2017 року згідно платіжного доручення № ВОТМ8В1ВRC судовий збір в розмірі 800,00 гривень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п"яти днів з дня отримання її копії.
Суддя : Невмержицька О. А.