Справа №278/161/17
17 березня 2017 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Дубовік О.М.
за участю секретаря судового засідання Поліщук І.О.,
розглянувши в м. Житомирі матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення моральної шкоди,-
У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15.02.2017 року позивачем до канцелярії суду поданий вищезазначений зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди.
Під час судового засідання ОСОБА_1 підтримала зустрічну позовну заяву та просила її прийняти до розгляду.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Позовна заява подана з порушенням вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, так як позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до вимог, зазначених в п. 1 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір підлягає оплаті у розмірі 640 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру та 1 % від ціни позову, але не меньше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовну вимогу майнового характеру.
Наведені недоліки свідчать про несплату судового збору позивачем.
Також суд, звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від сплати судового збору.
Як зазначено у пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Також у порушення вимог статті 119 ЦПК України зустрічна позовна заява не відповідає формі (п. 3 ч. 1 ст. 119 ЦПК України), так як не містить чіткіх позовних вимог, як і не містить ціну позову (в частині визначення розміру моральної шкоди та тіке інше (п. 4 ч. 1 ст. 119 ЦПК України).
Враховуючи наведене суд вважає, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 119, 121, 123 ЦПК України, суд -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з моменту проголошення ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік