Справа № 163/168/17 Провадження №33/773/187/17 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.
Категорія:ст. 471, 472 МК України Доповідач: Подолюк В. А.
16 березня 2017 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
судді -Подолюка В.А.,
з участю : представника митниці - Пікалюка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає АДРЕСА_1, непрацюючого, РНОКПП невідомий, за ст. ст. 471, 472 МК України,
Постановою Любомльського районного суду від 26 січня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, слідуючи 19.12.2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в якості водія автомобіля «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України, понад неоподатковану норму товар, а саме: «контейнери для дезінфекції інструментів, косметичні комбайни та пристрій для вакуумного масажу», в кількості 16 штук, загальною вартістю 23206 гривень 66 копійок.
Крім цього, ОСОБА_2 ставилось у вину те, що він, за вищевикладених обставин, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України, смугу руху «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дій.
Даною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №3026/20500/2016 від 20.12.2016 року, товар, а саме: «контейнери для дезінфекції інструментів, косметичні комбайни та пристрій для вакуумного масажу», в кількості 16 штук, загальною вартістю 23206 гривень 66 копійок постановлено повернути ОСОБА_2 або уповноваженій особі для подальшого митного оформлення.
Стягнуто із ОСОБА_2 в користь держави 320 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винним у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України, наклавши на нього стягнення в межах санкцій даних норм Закону. Посилається на те, що суддя першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Так, ОСОБА_2 своїми діями обрав спрощену форму митного контролю «зелений коридор», отримавши відповідний талон для проходження даним коридором, тим самим порушив вимоги ст.366 МК України.
На думку апелянта, в матеріалах справи наявні достатні докази того, що ОСОБА_2 вчинив також правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Волинської митниці ДФС, який підтримав останню з мотивів, викладених у ній та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, не оспорюється і в апеляційній скарзі заступника начальника митниці.
Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
У відповідності до вимог зазначеної статті, адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
Як убачається із пояснень ОСОБА_2, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він повідомив інспектору митниці про переміщуваний ним товар та пред'явив на нього фактури, тобто вчинив усне декларування свого товару.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об'єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_2, який за формою проходження митного контролю обрав смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявив про його переміщення, вказує лише на порушення останнім порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.
На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що в місцевому суді представником митного органу була ОСОБА_5 на підставі довіреності (а.с.38), а апеляційна скарга подана заступником начальника Волинської митниці ДФС, повноваження якого не підтверджені відповідно до вимог ст.501 МК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.А.Подолюк