Справа №162/240/17
Номер провадження 1-кс/162/68/2017
16 березня 2017 року смт. Любешів
Слідчий суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
начальника Любешівського відділу
Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
старшого слідчого СВ Любешівського ВП
Камінь-Каширського ВП ГУНП у
Волинській області ОСОБА_4 ,
володільця вилученого майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене із начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030140000075 від 13 березня 2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, про накладення арешту на майно,
Клопотання надійшло до суду 14 березня 2017 року.
Клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження - начальника Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та старшого слідчого СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 ,-
дійшов таких висновків:
14 березня 2017 року старший слідчий СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням, яке погоджене із начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030140000075 від 13 березня 2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, про накладення арешту на майно.
Своє клопотання обгрунтував тим, що 13 березня 2017 року біля 16 год. в с. Зарудчі, Любешівського району, Волинської області ОСОБА_6 , керуючи вантажним автомобілем марки „Мерседес - Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), здійснював операції з брухтом чорних металів.
13 березня 2017 року зазначені відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030140000075, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 213 КК України.
Вказав, що 13 березня 2017 року в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки „Мерседес - Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , брухт чорних металів; механічні ваги під маркуванням „ГОСТ 11219-71, №25012, от 25 до 500 кг”, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Доповнив, що вилучене в ході огляду місця події 13 березня 2017 року вказане майно було знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди і містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального правопорушення, тобто є речовим доказом, а у випадку повернення даного майна його власнику досудове розслідування втратить найважливіші докази, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення, тому просить накласти арешт на зазначене майно, яке є власністю ОСОБА_5 і на даний час зберігаються на території Любешівського відділення поліції.
Вислухавши пояснення старшого слідчого ОСОБА_4 , взявши до уваги думку прокурора ОСОБА_7 , допитавши володільця майна ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст. 98 КПК України, є матеріальні об”єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об”єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна.
Зважаючи, що начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та старшим слідчим СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 доведено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, вилученого 13 березня 2017 року під час проведення огляду місця події, а саме: вантажний автомобіль марки „Мерседес - Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , брухт чорних металів; механічні ваги під маркуванням „ГОСТ 11219-71, №25012, от 25 до 500 кг”, а тому з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є доказом злочину, тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13 березня 2017 року під час проведення огляду місця події, а саме на:
- вантажний автомобіль марки „Мерседес - Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ;
- брухт чорних металів масою 1425 кг;
- механічні ваги під маркуванням „ГОСТ 11219-71, №25012, от 25 до 500 кг”,
яке перебуває у користуванні та володінні громадянина ОСОБА_5 та зберігається на території Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області.
Вантажний автомобіль марки „Мерседес - Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , передати на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_5 .
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області протягом п”яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: