Справа № 161/17715/16-а
Провадження № 2-а/161/254/17
16 березня 2017 р. Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Марчак Е.Є.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Негодюк Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом на обґрунтування вказавши, що в грудні 2016 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( у редакції Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ). У задоволенні її заяви відповідачем було відмовлено, про що було винесене рішення 08.12.2016 року, посилаючись на ч. 5 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про прокуратуру». Такі дії відповідача вважає неправомірними. Просить суд, визнати протиправними дії та рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 08.12.2016 року № 198 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), зобов'язати відповідача призначити на підставі зави від 08.12.2016 року пенсію за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), в розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, згідно довідки про заробітну плату, без обмеження пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи із місячного заробітку за відповідною посадою, з якої призначено пенсію та стягнути судові витрати пов'язанні з розглядом справи.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав в ньому наведених, просила суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з підстав зазначених у письмових запереченнях, просила у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.12.2016 року звернулася до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ).
Рішенням Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 08.12.2016 року № 198 у призначені пенсії за вислугу років, згідно поданих документів позивачу було відмовлено (а.с. 18).
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».
Частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Законом України № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.
У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.
Зокрема, з 01.01.2015 розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.
Однак, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VII не скасовано, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 у справі № 333/6710/15-а.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Таким чином, згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VII скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, у абзаці п'ятому пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України вказано, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Таким чином, суд вважає за необхідне застосовувати нормативні акти, що діють на час виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії після 01.06.2015, то Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду Волинської області правомірно відмовило їй у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ).
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова в повному обсязі складена 17 березня 2017 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська