15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 521/13461/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Поліщук І.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Романішина В.Л.,
судді - Шляхтицького О.І.
при секретарі: Вишневській А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про призначення пенсії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення №1821 від 14.04.2016 року та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком як матері дитині-інваліда.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірної відмови.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року позов задоволено. Скасовано спірне рішення, зобов'язано відповідача вчинити спірні дії.
В апеляційній скарзі УПФ України в Малиновському районі м. Одеси просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що звернулась до Управління з заявою про призначення пенсії як матері інваліда з дитинства.
Рішенням УПФ України в Малиновському районі м. Одеси №1821 від 14.04.2016 р. позивачу було відмовлено у призначенні даного виду пенсії у зв'язку з наступними обставинами.
Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09,07.2003 p. №1058-IV жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Таким чином, пенсійним законодавством передбачено право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, у випадку виховання інваліда з дитинства до певного віку.
На час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_2 досягла 52 років та мала 18 років 3 місяці та 20 днів страхового стажу. Своє право на призначення пенсії як матері дитини-інваліда Позивач обґрунтовує тим, що має сина ОСОБА_3, якому було встановлено інвалідність у дванадцятирічному віці.
Перелік та вимоги до документів, що подаються особою до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстровано в міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.
Відповідно до п. 2.18 Порядку 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те. що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Медичний висновок на дитину-інваліда з дитинства Позивачу видано 20.05.1997 року, таким чином Позивачем не здійснювалося виховання інваліда з дитинства до встановленого законом віку, оскільки, відповідний статус дитині встановлено після досягнення шестирічного віку (віку, з яким законодавство пов'язує право на пенсії матерям інвалідів з дитинства).
Проаналізувавши практику Верховного Суду України по аналогічним справам, колегія суддів звертає увагу на постанову від 27.05.2014 року по справі № 21-133а14 та постанову від 02.12.2014 року по справі № 21-534а14, у яких Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси - задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2016 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про скасування рішення №1821 від 14.04.2016 року та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком як матері дитині-інваліда - відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І.Шляхтицький/