15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 486/1165/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Савін О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Ступакової І.Г.,
- Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
31 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у невірному застосуванні норм закону при обчисленні йому пенсії за віком неправомірними та зобов'язати Южноукраїнське об'єднане УПФУ в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарних роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто з 23.09.2016 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив ОСОБА_2 у перерахунку пенсії. Разом з тим позивач стверджує, що фактично звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії за іншим законом, а саме згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а не з заявою щодо переведення з одного виду пенсії на інший.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що перерахунок пенсії в зв'язку із переведенням з одного виду пенсії на інший, здійснювався відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.09.2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З 1992 року позивач перебуває на обліку УПФУ та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, продовжуючи працювати.
23 вересня 2016 року позивач звернувся до управління ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних засадах, в зв'язку з тим, що він досяг пенсійного віку згідно ст..26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058 -IV.
З 29 вересня 2016 року, на підставі заяви позивача, розпорядженням № 1817, ОСОБА_2 призначено пенсію за віком в розмірі 3736,62 грн. Пенсія розрахована при загальному стажі 42 роки 08 місяців 07 днів та заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007р. - 1197,91 грн.
На думку позивача, відповідач призначив йому пенсію за віком в меншому розмірі, оскільки, як стверджує позивач, в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007р., оскільки позивач звертався із заявою про призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Тому належним перерахунком пенсії є застосування показника середньої заробітної плати працівників, здійнятих у галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058 -IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що ч.3 ст.45 Закону № 1058 -IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у випадку з позивачем мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся вперше 23.09.2016р.
Таким чином, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії з одного виду на інший неправомірно застосував положення ч.3 ст.45 Закону № 1058 -IV.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 21-612а14, постанова від 31.03.2015р., та справи № 2-а/199/138/14 постанова від 22.12.2015 року, які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування в судовій практиці.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 грудня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: І.Г.Ступакова
Суддя: А.В.Крусян