14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 521/18933/16-а
Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мурзенко М.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Димерлія О.О.
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
10.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови №1054/50000/16 від 01.11.2016 року про порушення митних правил та закриття провадження по даній справі у зв'язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2017 року позов задоволено частково; скасовано постанову Одеської митниці ДФС від 01.11.2016 року у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2017 року Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу на вказану постанову.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апелянт зазначає, що дії позивача були направлені на неправомірне зменшення митних платежів та в них наявний склад адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова про порушення митних правил винесена правомірно та скасуванню не підлягає. На підставі викладеного, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2017 року та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Сторони надали до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що 30.07.2016 року між ТОВ «ВЕСТМАР»,Україна (покупець) та компанією «SHAOXING HIFASHIONG SMP AND EXP CO.,LTD», Китай (продавець), було укладено договір, згідно якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар згідно інвойсів, що підтверджується копією контракту (а.с. 11-14)
01.08.2016 року між ПП «Едванс», в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «ВЕСТМАР», було укладено договір доручення №5, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався від імені ТОВ «ВЕСТМАР» здійснювати операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них для митного оформлення. Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що документом, що підтверджує факт надання послуг є оформлена в митному відношенні митна декларація або акт виконаних робіт (а.с. 15- 16).
На виконання вказаного договору, позивачем 22.08.2016 року було надано до митного посту "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040001/2016/007227, разом із декларацією, позивачем було надано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №240843 від 22.08.2016 року; коносамент № ОО116070434 від 19.07.2016 року ( а.с.17); інвойс № DGC0160080 від 01.08.2016 року (а.с.18), пакувальний лист б/н від 01.08.2016 року (а.с. 19); доповнення до зовнішньоекономічного контракту 31 від 08.08.2016 року; контракт №SH-300716 від 30.07.2016 року(а.с.19-20); договір про надання послуг митного брокера №5 від 01.08.2016 року (а.с. 15-16).
За результатами перевірки митної декларації та доданих до неї інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України позивачем, відповідачем 22.08.2016 року відмовлено у митному оформленні товарів, з причин виявлення порушення митних правил, що виразились в невірному зазначенні ваги товару, пред'явленого до митного оформлення, та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00175 (а.с.28-29).
01.11.2016 року Одеською митницею ДФС прийнято постанову в справі про порушення митних правил № 1054/5000/16, якою визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 110 248,14 грн.
З копії постанови про порушення митних правил вбачається, що позивач здійснюючи декларування товарів, подав до митного поста "Чорноморськ" Одеської митниці ДФС митну декларацію №500040001/2016/007227 на партію товару "дитячі іграшки", що переміщувались від компанії "KEEPWAY INDASTRIES LTD" (Китай) до митної території України на адресу компанії ТОВ «ВЕСТМАР». Товари задекларовані за кодами УКТЗЕД 9503007000, 9503003500, 9503009500, 9403700000 ( дитячі ігрові набори з батарейками «Інструменти», «Будівництво», «Супермаркет», «Гонщик», «Лікар», конструктори в асортименті). Відповідно до заявлених у митній декларації даних, вага нетто товару складає 3 064 кг, однак під час огляду та зважування товару фактично встановлено, що вага нетто у дійсності складає 4 527,6 кг, що на 1 463,6 кг більше, ніж заявлено в декларації (а.с.6-10)
В подальшому, ОСОБА_2 оскаржив до Малиновського районного суду м. Одеси вказану постанову про порушення митних правил.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 у частині визнання незаконною та скасування постанови №1054/50000/16 від 01.11.2016 року про порушення митних правил, виходив з того, що заявлені дані відповідають товаросупровідним документам .
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що при заповненні митної декларації, а саме графи 38 "вага нетто" митної декларації форми МД-2 зазначена позивачем вага відрізнялась від встановленої в подальшому митним органом.
Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначаються Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок), що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684
Відповідно до ч. 1 розділу "Графа 38 "Вага нетто (кг)" вказаного Порядку у графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.
Пакувальним листом б/н до інвойсу № DGC0160080 від 01.08.2016 року, що надався до митного органу від час оформлення митної декларації, загальна вага нетто товару становить 3064,53 кг, що в подальшому було відображено позивачем у митній декларації № 500040001/2016/007227. Крім того, колегія суддів зазначає, що у вказано пакувальному листі також міститься інформація про вагу нетто одиниці кожного товару.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до Порядку первинна тара (упаковка) - тара (упаковка), що невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу, а тому при заповненні графи 38 митної декларації позивач повинен був включити до ваги нетто товару вагу первинної тари (упаковки).
В свою чергу ч. 2 розділу "Графа 38 "Вага нетто (кг)" Порядку встановлено, що для товару, що переміщується в первинній тарі (упаковці), що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки, зазначається вага товару з урахуванням ваги такої первинної тари (упаковки).
Як вже встановлено колегією суддів, позивачем надано митному органу документи, в яких зазначена вага товару без будь-якої упаковки.
З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку, що позивач при заповненні митної декларації діяв у порядку встановленому чинним законодавство, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та на підставі цього, постанова Одеської митниці ДФС від 01.11.2016 року у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України підлягає скасуванню.
Разом тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності з положеннями КУпАП та МК України суд в даному випадку не є уповноваженим органом розглядати справу про адміністративне правопорушення та виносити постанову по суті справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і закривати провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
В даному випадку скасування постанови про накладення адміністративного стягнення вже в повній мірі поновлює порушені права позивача.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 січня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Димерлій О.О.
Суддя: Єщенко О.В.