08.11.2011 Справа № 2а/2570/5383/2011
08 листопада 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Герасенко А.В. ,
з участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся до з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2825,13 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 20.04.2011 року по 03.10.2011 року отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст.. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що під час перебування на обліку як безробітна, відповідач була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що не повідомила Чернігівський МЦЗ, що, в свою чергу, є порушенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомила.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20.04.2011 року звернулась до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та, в зв'язку з відсутністю підходящої роботи 20.04.2011 року, Чернігівським МЦЗ було прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначена виплата допомоги. В заяві відповідачем особисто зазначено, що станом на 20.04.2011 року вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію.
На підставі обміну інформації між центрами зайнятості та державними реєстраторами, що здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368, Чернігівським МЦЗ було отримано відомості від державного реєстратора, відповідно до яких ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 31.07.2008 року та державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності проведена 23.09.2011 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Стаття 46 вищевказаного Закону передбачає, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 з 31.07.2008 року по 23.09.2011 року, тобто на момент надання статусу безробітного, була зареєстрована в якості фізичної особи -підприємця.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
За таких обставин, відповідач безпідставно отримувала допомогу по безробіттю, оскільки на час звернення до служби зайнятості відносилась до зайнятого населення, про що не повідомила центр зайнятості всупереч ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про виплачене Чернігівським МЦЗ матеріальне забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.04.2011 року по 02.10.2011 року становить 2825,13 грн.
На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 497 від 04.10.2011 року про повернення коштів в розмірі 2825,13 грн.
Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 04.10.2011 року було направлено відповідачу листа № 05/4190, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз'яснено право на оскарження наказу. Відповідач вказаний лист отримала 05.10.2011 року, до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку не оскаржила, однак кошти в добровільному порядку не повернуто.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а незаконно отримане матеріальне забезпечення стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 13 коп. на рр 37171300901002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 21395273.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.