73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" вересня 2011 р. Справа № 2-а-4031/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Херсонського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, треті особи: приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Херсонського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на будинок № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.03.2007 р. згідно договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 будинок № 14 по вул.2-га Слобідка. 12.07.2011 р. звернувся до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, однак отримав усно відмову у зв'язку з тим, що на все майно ОСОБА_5 накладено арешти. Вважає таку відмову протиправною, оскільки постанови про арешт майна ОСОБА_6 винесені 24.11.2008 р. та 05.07.2010 р., тобто, після того, як ОСОБА_5 було продано будинок № 14 по вул.2-га Слобідка, а тому на будинок не може бути накладено арешт, так як на час винесення постанов про накладення арешту на майно він не належав ОСОБА_5
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заперечення, в яких просив розглянути справу за його відсутності. У запереченнях зазначив, що за наявності відомостей про накладення заборони та (або) арешту нерухомого майна, про що позивач був поставлений до відома, ХДБТІ не в праві було здійснювати державну реєстрацію арештованого об'єкта за новим власником в липні 2011 р. В Державному реєстрі прав власності до цього часу значиться власником ОСОБА_5, на все майно якого накладено арешти постановами державного виконавця.
Третя особа - приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Від представника третьої особи - відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заперечення проти позову відсутні.
Представники третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Херсонського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що державним реєстратором безпідставно відмовлено в реєстрації нерухомого майна ОСОБА_1, оскільки постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_5 не стосуються будинку № 14 по вул.2-га Слобідка, оскільки на момент їх винесення будинок вже належав ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 03.03.2007 р. Просять задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення позивача, представників третьої особи, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 03.03.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено догорів про іпотечний кредит № 07Р-040, згідно якого позивачу надано банком кредит у сумі 300930 грн. на придбання житла, а саме: двоповерхового будинку № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні.
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.03.2007 р. ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями під № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні.
Після укладення договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено заяву продавця ОСОБА_5 про повний розрахунок ОСОБА_1 за придбаний будинок.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком та позивачем укладено іпотечний договір № 07Р-040-22 від 03.03.2007 р., відповідно до якого предметом іпотеки виступає придбаний ОСОБА_1 03.03.2007 р. у ОСОБА_5 за кредитні кошти двоповерховий будинок № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні.
12.07.2011 р. позивач звернувся до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно, на підставі якої між ОСОБА_1 та Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 12.07.2011 р. укладено договір № 6 на предмет виконання роботи по договірній ціні в терміновому порядку з реєстрації об'єкту нерухомого майна - будинку № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні.
Позивачем здійснено оплату за розгляд заяви, виконання договору у розмірі 166,56 грн., а також 72,25 грн. за витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
15.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача для отримання витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, але отримав усну відмову у видачі у зв'язку з наявністю арештів майна боржника ОСОБА_5 (колишнього власника придбаного ОСОБА_1 будинку).
Суд вважає протиправною відмову відповідача у державній реєстрації права власності на нерухоме майно виходячи з наступного.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Державна реєстрація прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Згідно ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" однією із підстав для державної реєстрації є договір, укладений у порядку, встановленому законом.
Згідно п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію прав вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 3, з присвоєнням порядкового номера.
Як встановлено в судовому засіданні позивачем дотримано вказаних вимог Тимчасового положення.
Зокрема, ОСОБА_1 12.07.2011 р. було подано заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за формою, визначеною у додатку 1, якій присвоєно номер - 6. До заяви долучено правовстановлювальний документ - нотаріально засвідчений дублікат договору купівлі-продажу будинку № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні. Позивачем з відповідачем було укладено договір № 6 на предмет виконання роботи по договірній ціні в терміновому порядку з реєстрації об'єкта нерухомого майна - будинку № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні та здійснено оплату за розгляд заяви, виконання договору, надання витягу про реєстрацію права власності на загальну суму 238,81 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 12.07.2011 р.
Пунктом 3.4 Тимчасового положення визначено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.
Підстави для відмови в державній реєстрації передбачені п.3.5 Тимчасового положення. Зокрема, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: 3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; 3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; 3.5.3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; 3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; 3.5.5 заявлене право вже зареєстроване; 3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; 3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; 3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; 3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; 3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Жодної із підстав для прийняття рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, визначених п.3.5 Тимчасового положення, в судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача як на підставу відмови в державній реєстрації права власності за ОСОБА_1 на наявність постанов про накладення арешту на майно ОСОБА_5, оскільки як вже зазначалося, ОСОБА_1 придбав будинок № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні у ОСОБА_5 03.03.2007 р. згідно договору купівлі-продажу, а постанови про арешт майна боржника (ОСОБА_5А.) винесено державними виконавцями 24.11.2008 р. та 05.07.2010 р., тобто, після того, коли будинок № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні вже не належав боржникові - ОСОБА_5
Суд зазначає, що підставою для відмови в державній реєстрації прав власності згідно пп.3.5.7 Тимчасового положення може бути лише те, що право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом. Однак, на момент укладення договору купівлі-продажу будинку № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні від 03.03.2007 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заборони відчуження майна або арешту нерухомого майна не існувало.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій, не спростовано правове обґрунтування позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок № 14 по вул.2-га Слобідка у м.Херсоні, розташованій на земельній ділянці розміром 176,6 кв. м, житловою площею 85,3 кв. м, загальною площею 143,1 кв. м, позначений на плані присадибної ділянки літерою "А", при ньому є водопровід - № 2, огорожа - № 1, 3, 4, 5.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 вересня 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 6.3