73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"04" листопада 2011 р. Справа № 2-а-5087/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного військового комісаріату до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання дій державного виконавця неправомірними; скасування постанови від 14.10.2011 р. про накладення арешту на кошти боржника,
встановив:
Херсонський обласний військовий комісаріат (далі - позивач) звернувся з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 р. та про накладення арешту на кошти боржника від 14.10.2011 р.
Ухвалою судді від 24.10.2011 р. позовну заяву в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 р. залишено без розгляду.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження та винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, оскільки на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області, на виконання якої видано виконавчий лист, внесено апеляційну скаргу, а тому вона не набрала законної сили. Про те, що постанова Новокаховського міського суду Херсонської області не набрала законної сили, повідомляли відповідача. При винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника, державним виконавцем неправомірно накладено арешт і на рахунки по захищеним статтям.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, вказавши на те, що дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та винесенню постанови про накладення арешту на кошти боржника є неправомірними, оскільки постанова суду не набрала законної сили у зв'язку з її апеляційним оскарженням, а тому оскаржені постанови підлягають скасуванню. При накладені арешту на кошти боржника позивачем порушені вимоги ст.ст.23, 55 Бюджетного кодексу України, так як державним виконавцем арештовані в тому числі і рахунки по захищеним статтям.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". У виконавчому листі, виданому Новокаховським міським судом Херсонської області № 2117/2а-1543/11 09.03.2011 р. зазначено дату набрання рішенням суду законної сили. Виконавчий документ відповідав вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження. Оскільки у встановлений для добровільного виконання строк боржник судове рішення не виконав, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Подання апеляційної скарги на рішення суду після пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважною причиною для його невиконання та невжиття заходів примусового виконання. Вказала на те, що за заявою боржника 25.10.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, а тому відсутній предмет спору.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2117/2а-1543/11, виданого Новокаховським міським судом Херсонської області 09.03.2011 р. про стягнення з Херсонського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_3 компенсації за не отримане речове майно в сумі 7157,80 грн., державним виконавцем 19.05.2011 р. винесено постанову про відкриття провадження, якою боржнику надано строк для добровільного виконання до 27.05.2011 р. Дану постанову направлено Херсонському обласному військовому комісаріату 23.05.2011 р.
31.05.2011 р. до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області надійшла заява від 25.05.2011 р. Херсонського обласного військового комісаріату, в якій зазначалося про те, що постанова Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.03.2011 р. оскаржена, у зв'язку з чим не набрала законної сили, а тому немає законних підстав для її виконання.
10.08.2011 р. державним виконавцем направлено запити щодо надання інформації про наявність майна та поточних рахунків, що зареєстровані за Херсонським обласним військовим комісаріатом.
14.10.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт в межах суми існуючого боргу, що становить 7933,51 грн., на грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, яку направлено до ГУДКУ у Херсонській області 14.10.2011 р.
20.10.2011 р. від Херсонського обласного військового комісаріату надійшла заява від 19.10.2011 р. з проханням дозволити рух коштів по всіх рахунках, що належать комісаріату за захищеними статтями (КЕКВ 1110, 1112, 1120), за іншими статтями видатків, крім видатків за КЕКВ 1131, за якими здійснюється виплата компенсації за речове майно, яку постановою державного виконавця від 20.10.2011 р. задоволено.
25.10.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна з-під арешту.
Суд вважає такі дії державного виконавця правомірними з наступних підстав.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчих документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
З дослідженого у судовому засідання виконавчого листа № 2117/2а-1543/11 від 09.03.2011 р., виданого Новокаховським міським судом Херсонської області, слідує, що за формою та змістом він відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а тому державний виконавець повинен був прийняти його до виконання та відкрити виконавче провадження.
Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що внесення апеляційної скарги на рішення суду після пропуску строку на апеляційне оскарження не є підставою для невжиття державним виконавцем заходів примусового характеру.
При цьому суд зазначає, що у виконавчому листі № 2117/2а-1543/11 від 09.03.2011 р. є відмітка суду про дату набрання рішенням законної сили - 21.03.2011 р. Жодних доказів того, що вказаний виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.259 КАС України, представником позивача не надано.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.
Положеннями ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.
Оскільки боржником у встановлений для добровільного виконання строк рішення не виконано, державним виконавцем 14.10.2011 р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою в межах суми боргу накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Херсонського обласного військового комісаріату.
Такі дії державного виконавця повністю відповідають вимогам ст.ст.25, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Також суд зазначає, що на даний час постановою державного виконавця від 25.10.2011 р. винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, якою знято арешт з розрахункових рахунків позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Херсонського обласного військового комісаріату до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови від 14.10.2011 р. про накладення арешту на кошти боржника.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 листопада 2011 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 11.5