73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"15" серпня 2011 р. 9 год.36 хв.Справа № 2-а-389/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника ДПІ ОСОБА_1, представника ПП ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій
та позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішень,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з позовом про стягнення до державного бюджету з ОСОБА_3 29416 грн. 65 коп. штрафних санкцій, застосованих рішеннями ДПІ від 07.09.10 № НОМЕР_1 на суму 29396 грн. та № 0013612307/0 на суму 20,65 грн. Штрафні санкції застосовані за реалізацію товарів, не облікованих в установленому порядку та за здійснення торгівлі без придбання торгового патенту. Судом відкрито провадження у справі № 2а-389/11/2170.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про скасування рішень ДПІ у м. Херсоні від 07.09.10 № НОМЕР_1, № 0013612307/0. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що приватний підприємець знаходиться на спрощеній системі оподаткування, тому дія Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" не розповсюджується на діяльність ФОП ОСОБА_3 Стверджує, що як платник єдиного податку, не повинен вести облік товарів за місцем їх реалізації, а веде лише облік витрат та доходу в Книзі обліку доходів та витрат. Приватний підприємець не зобов'язаний обліковувати накладні, транспортні накладні та інші первинні бухгалтерські документи. Судом відкрито провадження у справі № 2а-870/11/2170.
Представник приватного підприємця в судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відмовити в задоволенні позову ДПІ у м. Херсоні.
Представник ДПІ прибув в судове засідання, просить задовольнити позов ДПІ, та відмовити ФОП ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Ухвалою від 25.05.11 справи об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно № 2а-389/11/2170.
Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду докази, встановив наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою - підприємцем в червні 2005 року, є платником єдиного податку на 2010 рік згідно свідоцтва від 01.01.2010 серія Е № 699177, вид діяльності: роздрібна торгівля, здача в оренду транспорту, територій, споруд, фасовка цементу, технічне обслуговування спецтехніки, послуги по ремонту та будівництву індивідуального житла, квартир, місце здійснення діяльності м. Херсон.
19.08.2010 головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Херсонській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі направлення № 1848/237 та плану проведення планових перевірок на серпень 2010 року здійснили перевірку з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу ФОП ОСОБА_3 в магазині-складі за адресою: смт. Лазурне Скадовського району, вул. Металургів, 8/3, за наслідками якої складений акт перевірки №922/21/22/23/НОМЕР_2. Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_6, якому вручено направлення під розпис. Встановлено проведення розрахункової операції продажу цементу на суму 87 грн. 50 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій, здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту, неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, на цемент вартістю 14698 грн. відсутні первинні документи встановленої форми, на підставі яких ведеться облік (накладні, чеки, тощо), надані накладні не містять обов'язкових реквізитів - назви, коду постачальника, книга обліку доходів та витрат була відсутня. Продавець надав перевіряючим свідоцтво про держреєстрацію, трудовий договір, договір суборенди, свідоцтво про сплату єдиного податку на 2009 рік. Акт перевірки підписано продавцем із зауваженням, один примірник акту отримано.
Рішенням ДПІ у м. Херсоні № НОМЕР_1 від 07.09.2010 до приватного підприємця застосовані штрафні санкції в сумі 29833 грн. 50 коп. за порушення п. 1, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО), санкції застосовані згідно п. 1 ст. 17, ст.ст. 20, 21 Закону про РРО, в тому числі 29396 грн. у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів та 437 грн. 50 коп. п'ятикратний розмір вартості проданих товарів без застосування РРО.
Рішенням ДПІ № 0013612307/0 до приватного підприємця застосований штраф в сумі 20 грн. 65 коп. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 23.03.96 №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", санкції застосовані згідно зі ст.8 вказаного Закону у розмірі подвійній вартості торгового патенту за кожен відпрацьований день без патенту. В даному випадку встановлено факт діяльності за один день при вартості торгового патенту за місяць у сумі 320 грн.
Рішення про застосування фінансових санкцій отримано приватним підприємцем поштою з повідомленням про вручення 27.09.10.
Приватний підприємець ОСОБА_3 оскаржив рішення до ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області, ДПА України. Рішенням від 17.11.2010 ДПА у Херсонській області задоволено скаргу частково, рішення ДПІ № НОМЕР_1 скасовано в частині застосування 437 грн. 50 коп. штрафу за не проведення розрахункової операції через РРО.
Таким чином, предметом спору є законність застосування до приватного підприємця 29396 грн. штрафу за продаж не облікованих товарів відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону про РРО та 20 грн. 65 коп. штрафу за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту відповідно до ст. 8 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Статтею 20 Закону про РРО встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами статті 21 Закону про РРО встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач посилається на те, що облік товарних запасів не ведеться приватним підприємцем на спрощеній системі оподаткування відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО та йому дозволяється здійснювати торгівлю без придбання торгового патенту відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про патентування.
Дійсно, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Відповідно до ст. 6 Закону про РРО облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, встановленому чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, встановленому відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. При цьому обов'язок з ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності повинен вести книгу обіку доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення затверджено наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 477. Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні соби - суб'єкти підприємницької діяльності, наведено в додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12 . У п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599, зазначено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком 10 до Інструкції № 12. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".
До документів, що підтверджують витрати підприємця на придбання товарів, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Як зазначає позивач, перевіряючим були надані накладні, що знаходились на місці продажу, ці накладні № ЧП-0009994, 0010004 від 12.08.10 оглянуті судом та встановлено, що в них не зазначено постачальника товару, тільки отримувач - ОСОБА_3, немає підпису та печатки продавця. Якщо це накладна на внутрішнє переміщення, то також незрозуміло, чому отримувачем є ОСОБА_3, а не продавець.
СПД - платник єдиного податку повинен вести облік витрат на придбання (витрат на виробництво) . Суд погоджується з доводами позивача про те, що облік витрат на придбання і облік товарних запасів - не одне й те саме. Обов'язковим є ведення обліку саме витрат на придбання. Відповідно до п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. N 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до книг обліку доходів та витрат. Неправильне оформлення накладних не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727" від 16.03.2000 р. № 507 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що здійснює торговельну діяльність за спрощеною системою оподаткування і має найманих працівників, крім "власної" Книги ф. № 10 повинен придбати і зареєструвати в податковому органі ще по одній книзі ф. № 10 на кожного найманого працівника, який займається реалізацією товарів. Із книг найманих працівників уся інформація має вноситися до Книги самого підприємця. У Книзі ф. № 10, яку веде найманий працівник, має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові підприємця, прізвище, ім'я, по батькові найманого працівника, а також серію та номер виданої останньому Довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку. Книга, яку було заведено на найманого працівника, залишається на зберіганні у підприємця протягом трьох років.
Але матеріали справи свідчать, що на момент перевірки посадовим особам ДПА не було надано доказів того, що ОСОБА_3 має дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі в смт.Лазурне від органу місцевого самоврядування, що вона є платником єдиного податку в 2010 року, та не було надано книги обліку доходів та витрат, заведену на її найманого працівника. Свідоцтво про сплату єдиного податку повинно знаходитися на робочому місці платника єдиного податку (найманого працівника, включаючи членів його сім'ї) та пред'являтися працівникам контрольних органів, які мають відповідні функціональні повноваження на здійснення перевірки.
В акті перевірки було зазначено, що пояснення та необхідні документи приватний підприємець мав надати до ДПІ у м. Херсоні каб. 541 в 5-тиденний термін. Суду не надано доказів того, що приватний підприємець прибув до ДПІ та надав свідоцтво про сплату єдиного податку на 2010 рік, Книгу обліку доходів та витрат тощо. Отже, на день прийняття рішення керівник ДПІ виходив з тих обставин, які вказані в акті перевірки і які не були спростовані в подальшому приватним підприємцем. Права особи на участь у прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій не було порушено, йому була надана можливість спростувати зібрану в акті інформацію, але позивач не скористався такою можливістю.
Виходячи з викладеного, суд вважає рішення ДПІ у м. Херсоні таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах компетенції, з врахуванням фактичних обставин справи.
Суд такоє приймає до уваги ту обставину, що згідно свідоцтва про сплату єдиного податку ПП ОСОБА_3 має право здійснювати роздрібну торгівлю у м. Херсоні, а фактично її працівник здійснював торгівлю в Скадовському районі Херсонської області. Враховуючи, що місце торгівлі по вул. Металургів в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області не внесено до свідоцтва про сплату єдиного податку, ПП ОСОБА_3 не має права здійснювати торгівлю за даною адресою за спрощеною системою оподаткування без застосування реєстратора розрахункових операцій та без торгового патенту.
За таких обставин застосування до приватного підприємця оспорюваної суми штрафу слід визнати обґрунтованим.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовляється. Позов ДПІ про стягнення штрафних санкцій суд задовольняє.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду та повідомлено про датку та час складення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2) фінансові санкції в сумі 29 416 (двадцять дев'ять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 65 коп. до бюджету на р/р 31118104700002, код платежу НОМЕР_3, Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про скасування рішень ДПІ у м. Херсоні від 07.09.2010 № НОМЕР_1, № 0013612307/0 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 серпня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.1.4