73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" серпня 2011 р. 9 год.20 хв.Справа № 2-а-5077/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні < 3-я особа >
про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2010 № 0005381702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі за основним платежем - 17267 грн., та штрафними санкціями - 8633 грн. 50 коп.; № 0005391702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 6630 грн., №0005401702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем - 1503 грн. 14 коп. та штрафними санкціями 3006 грн. 28 коп.
Фізична особа - підприємець не погоджується з прийнятими повідомленнями-рішеннями, мотивуючи тим, що порушення пп. 6.3.3 п. 6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині застосування податкової соціальної пільги до таких найманих працівників як ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивач не допускав, оскільки у звітний період ОСОБА_4 вже не являвся суб'єктом підприємницької діяльності на підставі рішення господарського суду, яким було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця, щодо ОСОБА_5, то при прийняті його на роботу, не було повідомлено щодо його статусу підприємця. ФОП ОСОБА_1 було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 17267 грн., визначений від вартості товару згідно накладних та податкових накладних отриманих від ФОП ОСОБА_6 від 28.12.2007р № 2/12-07 на загальну суму 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн., від 11.062008р. № 44 на загальну суму 5800, 02 грн. в т.ч. ПДВ 966, 67грн, ФОП ОСОБА_7 від 24.12.2008р. на загальну суму 37800, 05 грн. в т.ч. ПДВ 6300, 01 грн. До складу валових витрат позивачем віднесено суму 50000 грн., це вартість товару, отриманого від ФОП ОСОБА_6 Позивач стверджує про те, що правочин з даними приватними підприємцями є правомірними, були направлені на реальне настання правових наслідків, підтверджені договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними документами, актами виконаних робіт, які підтверджують подальше використання придбаних товарів на будівництво та ремонтні роботи. Висновки податкової інспекції про визнання нікчемними угод ґрунтуються на припущеннях, а не достовірно встановлених фактах. ДПІ повинна була подати позов до суду про визнання угод недійсними, а не самостійно визначати їх нікчемність. Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочини, які були вчинені в усній формі між ФОП ОСОБА_8 ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 за нормами діючого законодавства, не відносяться до правочинів, недійсність яких встановлена законом.
Позивач вважає, що законодавчими нормами не покладений обов'язок перевіряти статус контрагента, сплату ним податків, наявність у нього трудових ресурсів, умов для виробництва, зберігання та транспортування.
Позивач та його представник прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, зазначає, що при декларуванні витрат та віднесені сум ПДВ до податкового кредиту за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_6 позивач використовував первинні бухгалтерські та податкові документи, які є недійсними, оскільки є неналежним чином оформленими, підписані від імені ФОП ОСОБА_6 іншою особою, ОСОБА_6 не має ніякого відношення до реєстрації його як приватного підприємця, документи фінансово-господарської діяльності ніколи не підписував. Що стосується операцій придбання товарів у ФОП ОСОБА_8, ДПІ зазначає, що 17.02.10 по кримінальній справі проведено обшук за місцем фактичного ведення бухгалтерського та податкового обліку ПП ОСОБА_8, під час проведення якого було виявлено та вилучено оригінали установчих документів та печатки ПП ОСОБА_6, ОСОБА_9, незаповнені бланки первинних документів з відтисками печатки ПП "Техстрой", що може свідчити про використання ПП ОСОБА_8 реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності. Актом невиїзної документальної планової виїзної перевірки ФОН ОСОБА_8 від 14.05.10 №2224/17-2/22002517076 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства підтверджується та обставина, що продовж 2008-2009 років основну частину податкового кредиту ФОП ОСОБА_8 сформовано з вартості товару, нібито отриманого по податковим накладним, виписаними від імені службових осіб ПП "Техстрой", ФОП ОСОБА_6, та ФОП ОСОБА_9 Слідчим відділом податкової міліції ДПА у Херсонській області розслідується кримінальна справа №330201-10, порушена у відношенні приватного підприємця ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. ФОП ОСОБА_8А не має земельної ділянки, інших основних фондів, не має трудових ресурсів, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, умов зберігання та транспортування товарів, операції з оприбуткування, приймання-передачі товару не проводились в зв'язку з його відсутністю. ФОП ОСОБА_9 був зареєстрований та взятий на облік в органах державної влади на втрачений паспорт вказаного громадянина України із вклеєною фотокарткою невстановленої слідством особи. Відповідно до акту перевірки у ФОП ОСОБА_8 відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №І68/97-ВР. Дані наведені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року (від 20.01.2009 вх.286770) про обсяги продажу та податкового зобов'язання щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) є недійсними. Також відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203, ч. 1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України правочини по придбанню товарів у ФОП ОСОБА_8 визнано нечинними, як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрований приватним підприємцем в 2001 році, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Здійснював підприємницьку діяльність по благоустрою міста (ремонт доріг, утримання дренажних та зливних мереж, валка та обрізка дерев). ФОП ОСОБА_1 в 2007 році знаходився на загальній системі оподаткування, в 2008-2009 на спрощеній системі.
У вересні 2010 року фахівцем ДПІ у м. Херсоні проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД - фізичної особи ОСОБА_1 за період 01.04.07 по 31.03.10, за наслідками перевірки складено акт від 06.09.2010 № 3897/17-2/НОМЕР_1, який позивач підписав із зауваженням. Актом встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат, в книзі обліку доходів та витрат відсутній облік руху товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, включення до декларацій перекручених даних, порушення ст.13 Декрету КМУ № 13-92, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до неправомірного включення до валових витрат суми 50000 грн. (вартості товару, отриманого від ФОП ОСОБА_6 в 2007 році), порушення п. 19.1 ст. 19 Закону "Про оподаткування доходів фізичних осіб" та п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" завищення валового доходу у 2007 році на суму 57084 грн. внаслідок включення до складу валового доходу суми податку на додану вартість; порушення ст. 13 декрету КМУ № 13-92, п. 19.1 ст. 19 Закону "Про оподаткування доходів фізичних осіб", пп. 5.3.3, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" завищення валових витрат у 2007 році на суму 51286грн. 24 коп. внаслідок включення до складу валових витрат суми податку на додану вартість, які згідно законодавства не враховуються при складі валових витрат та включення до декларації про доходу перекручених даних, донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 6630 грн. 30 коп. Встановлено порушення пп. 6.3.3 п. 6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-IV, неправомірне застосування податкової соціальної пільги до осіб, які зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності та є найманими працівниками ФОП ОСОБА_1В.(ОСОБА_4 та ОСОБА_5). Встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту суми податку 17267 грн. згідно податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8
За висновками перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010:
- № 0005381702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі за основним платежем - 17267 грн., та штрафними санкціями - 8633 грн. 50 коп.;
- № 0005391702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 6630 грн.,
- № 0005401702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем - 1503 грн. 14 коп. та штрафними фінансовим санкціями 3006 грн. 28 коп., які є предметом спору.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
ДПІ було виявлено, що у перевіряємому періоді ОСОБА_1 мав господарські стосунки з ФОП ОСОБА_8 та з ФОП ОСОБА_6
Відповідно до матеріалів перевірки, слідчим відділом податкової міліції ДПА у Херсонській області розслідується кримінальна справа №330201-10, порушена у відношенні приватного підприємця ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2) за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Встановлено, що у продовж 2006-2009 років основну частину податкового кредиту ФОП ОСОБА_8 сформовано з вартості товару, нібито отриманого по податковим накладним, виписаним від імені службових осіб ПП "Техстрой", ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_9ФОП ОСОБА_6 зареєстрований та взятий на облік в органах державної влади на втрачений паспорт вказаного громадянина України із вклеєною фотокарткою невстановленої слідством особи. Дане підтверджується свідченнями ОСОБА_6, що він не має ніякого відношення до діяльності особи, яка зареєструвалась приватним підприємцем на підставі його паспорту, документи фінансово-господарської діяльності ніколи не підписував, звітності до податкових органів не здавав, рахунки в установах банку не відкривав, печатки не виготовляв. 17.02.10 по кримінальній справі проведено обшук за адресою: м.Херсон, пр-кт Ушакова, буд.25, офіс 414, це місце фактичного ведення бухгалтерського та податкового обліку ПП ОСОБА_8, під час проведення якого було виявлено та вилучено печатки ПП ОСОБА_6, ОСОБА_9, оригінали установчих та реєстраційних документів вказаних СПД, незаповнені бланки первинних документів з відтисками печатки ПП "Техстрой", що може свідчити про використання ПП ОСОБА_8 реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності.
ДПІ у м Херсоні при проведені перевірки ФОП ОСОБА_1 був використаний акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_8 від 14.05.10 №2224/17-2/22002517076 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, відомості якого свідчать, що ФОП ОСОБА_8А не має земельної ділянки, інших основних фондів, не має трудових ресурсів, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, умов зберігання та транспортування товарів, операції з оприбуткування, приймання-передачі товару не проводились в зв'язку з його відсутністю. ДПІ вважає що за період з 2008-2009рр. у ФОП ОСОБА_8 немає доказів фактичного отримання, відвантаження товарів та відображення операцій з придбання товарів від підприємств, по яким встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності - ОСОБА_6, який до діяльності приватного підприємця не має ніякого відношення, ЧПКФ "Техноагротрейд", якому постановою Господарського суду Херсонської області від 05.06.08 №13/264-АП-08 визнано недійсними реєстраційні документи з моменту перереєстрації з 20.07.05 і скасовано державну реєстрацію з моменту перереєстрації, ФОП ОСОБА_9, зареєстрованого та взято на облік в органах державної влади на втрачений паспорт вказаного громадянина України із вклеєною фотокарткою невстановленої слідством особи. Відповідно до акту перевірки дані наведені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року про обсяги продажу та податкового зобов'язання щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 є недійсними. Також відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203, ч. 1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч. 1 ст 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч.2 ст. 689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України податкова інспекція визнала нікчемними правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснені ФОП ОСОБА_8 з постачальниками ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_9, ППКФ "Техноагротрейд" та покупцем - ФОП ОСОБА_1
ДПІ виявлено, що валовий дохід позивача в 2007 році завищено на суму 57084 грн. внаслідок включення сум ПДВ, а валові витрати завищені на суму 101286 грн. (в т.ч. 50000 грн. по операції придбання товару у ФОП ОСОБА_6 та на суму 51296 грн. внаслідок включення до декларації про доходи перекручених даних. Донараховано 6630,3 грн. податку з доходу підприємця із об'єкту оподаткування 44202,03 грн. (101286 грн. - 57084 грн.). Позивач оскаржує тільки дії податкової інспекції щодо неврахування витрат по операції придбання в грудні 2007 року товару у ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 60000 грн. (в т.ч. ПДВ 10000 грн.), інші порушення при формуванні валового доходу та витрат позивачем не оскаржуються. Дії ДПІ по виключенню з валових витрат суми 50000 грн.суд вважає правомірними, оскільки для підтвердження своїх витрат позивач задіяв документи, які були виписані від ФОП ОСОБА_6 невідомою особою, яка використала втрачений паспорт для реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно ст. 13 ДКМУ № 13-92 від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з грома дян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і докумен тально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. ... Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витра ти виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 даного Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже, відповідно вимогам статті 5 Закону підставою для включення до скла ду валових витрат є первинні документи, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарської операції. Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяль ності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємни цьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Статтею 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості по винні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складений доку мент, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення госпо дарської операції і складання первинного документа.
Наявність у платника податку (позивача у справі) документів, виданих йому продавцем товару ФОП ОСОБА_6 та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару є необхідною, але не достатньою підставою для визначення валових витрат. Суд може погодитись з доводами платника, якщо податковим органом не буде встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В даному спорі про недійсність первинних документів свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про незаконність реєстрації ОСОБА_6 як приватного підприємця без його відома та згоди, це підтверджено не тільки поясненням самого ОСОБА_6, яке було дано слідчим органам, матеріалами кримінальної справи, а й постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.01.11 № 2а-13050/09/2170, якою запис від 22.11.07 про проведення державної реєстрації ФОП ОСОБА_6 визнано недійсним, визнано недійсними реєстраційні документи та складені від імені ОСОБА_6 первинні та фінансово-господарські документи, судове рішення набрало законної сили. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що особисто не знайомий з ФОП ОСОБА_6, а мав господарські стосунки з ФОП ОСОБА_8, який поставляв бітум, мазут, використовуючи не тільки власні документи, а й документи ФОП ОСОБА_6 Таким чином, позивач не бачив, хто саме підписував документи від імені ФОП ОСОБА_6 Враховуючи викладене, документи від імені ФОП ОСОБА_6 не є належними доказами поставки позивачу товарів, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум до валових витрат. Податкове повідомлення-рішення № 0005391702/0 від 17.09.2010 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, за 2007 рік в сумі 6630,30 грн. є правомірним.
Також суд не знайшов порушень чинного законодавства зі сторони податкової інспекції при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0005381702/0 від 17.09.2010 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 17267 грн. та застосуванню 8633 грн. 50 коп. штрафних санкцій. ДПІ викладено в акті перевірки про факт завищення позивачем податкового кредиту на суму 17267 грн., в тому числі за грудень 2007 р. на 10 тис. грн. та за червень 2008 року - на 967 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_6, за грудень 2008 р. на 6300 грн. по господарській операції з ФОП ОСОБА_8
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцями товару ФОП ОСОБА_6Г та ФОП ОСОБА_8, і сплата продавцю вартості товару з урахуванням ПДВ не спростовує тієї обставини, що ці документи були оформлені формально, податкова накладна від імені ФОП ОСОБА_6підписана іншою особою. Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пункт 5 вказаного вище Порядку зазначає, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Також про необґрунтованість віднесення суми ПДВ по операції придбання товару у ФОП ОСОБА_8 свідчить наявність таких обставин, як-то відсутність у ФОП ОСОБА_8 складських та торгових приміщень, транспортних засобів, майна, інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутність управлінського та технічного персоналу, відсутність первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення продукції, наприклад товаро-транспортних або подорожних листів. Документи, надані позивачем не підтверджують реальний характер операцій з придбання бітуму, яким чином вона отримувалось, з якої адреси, хто ніс транспортні витрати, яким транспортом доставлялась продукція, якщо не власним, то у кого орендувався. Якщо бітум фактично не поставлявся, то придбання його не відбулося. Сам по собі факт сплати коштів за даний товар не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. Суд приймає до уваги, що в грудні 2008 року ФОП ОСОБА_8 отримував товар від ФОП ОСОБА_9, який зареєстрований та взятий на облік в ДПІ на в трачений паспорт із вклеєною фотокарткою невстановленої слідством особи, що підтверджується актом документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_8 від 14.05.10, яким встановлено, що у ФОП ОСОБА_8 відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року (від 20.01.2009 вх.286770) про обсяги продажу та податкового зобов'язання щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 визнані недійсними. Слідчим відділом податкової міліції ДПА у Херсонській області розслідується кримінальна справа №330201-10, порушена у відношенні приватного підприємця ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. При обшуку в офісі ПП ОСОБА_8, було виявлено та вилучено печатки ПП ОСОБА_6, ОСОБА_9, оригінали установчих та реєстраційних документів вказаних СПД, , що свідчить про використання ПП ОСОБА_8 реквізитів вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності.
Суд погоджується з тезою позивача, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Але виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). Посилання позивача на те, що товар був придбаний та використаний при виконанні підрядних робіт не є беззаперечним доказом законності угод придбання товару, якщо неможливо встановити його походження. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Податкова інспекція встановила, що контрагент позивача ОСОБА_8 придбавав товар не у контрагентів, які були зазначені в податковій звітності, а у інших осіб, а для оформлення господарських операцій використовував документи підприємців або підприємств, зареєстрованих на втрачені документи або за винагороду. ФОП ОСОБА_8 не мав фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції придбання та продажу бітуму, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності.
Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій позивача, невизнання судами в інших справах недійсними договорів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову, оскільки за змістом статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. Визнання нікчемних правочинів недійсними, згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, не вимагається, так як відповідно до частини першої статті 216 цього Кодексу вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.
Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю з ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в одному секторі - здійснення підрядних робіт із використанням бітуму, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, повинен знати порядок укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, обов'язок перевіряти повноваження осіб, які укладали договір, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які мають ознаки "фіктивності" та ухиляються від сплати податків. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість.
Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0005401702/0 від 31.12.2010 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 1503 грн. 14 коп. та застосуванню 3006 грн. 28 коп. штрафних санкцій за порушення пп. 6.3.3 п. 6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", на думку суду, воно прийнято з порушенням чинного законодавства з огляду на таке. В акті перевірки зазначено, що позивачем недоутримано податку з доходів найманих працівників - ОСОБА_10, виплачених у період серпень 2007 року - березень 2010 року, та ОСОБА_5 з доходів, виплачених за січень-травень 2009 р., внаслідок застосування податкової соціальної пільги працівникам, зареєстрованим приватними підприємцями.
Згідно п. "е" пп. 6.3.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як, зокрема, доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. ДПІ надало доказ знаходження даних осіб на обліку в ДПІ як суб'єктів підприємницької діяльності. Посилання позивача на те, що підприємницьку діяльність ОСОБА_4 припинено судовим рішенням від 16.05.2007, суд до уваги не приймає, оскільки відсутні докази виключення даної особи з ЄДР.
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в спірних періодах, крім зарплати від позивача, отримували доходи від підприємницької діяльності. Саме ця обставина є перешкодою для застосування податкової соціальної пільги, а не статус особи як суб'єкта підприємницької діяльності. ДПІ не довела належними доказами ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали іншій дохід, крім зарплати від позивача.
На підставі викладеного, суд вважає, що доходи, які їм виплачував ОСОБА_1, не залежать від їх підприємницької діяльності, тобто підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, в тому числі і з застосування податкової соціальної пільги. Позивачем не допущено порушень вимог Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", у зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0005401702/0 від 31.12.2010 підлягають задоволенню.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0005401702/0 від 17.09.10 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1503 грн. 14 коп. та застосування 3006 грн. 28 коп. штрафних санкцій.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 серпня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.1