83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.11.09 р. Справа № 38/261
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ
до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк
про стягнення 2 745 189грн.28коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: Орлов В.В.- за дов. №4 від 03.11.2008р.
від відповідача: Козаренко Н.Ю.- за дов. №9-309 від 27.07.2009р.
Суть спору:
Позивач, Закрите акціонерне товариство “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення інфляційного нарахування за прострочення грошового зобов'язання за договором №20/04 від 10.04.2006р. у розмірі 2 611 103,55грн., 3% річних у розмірі 134 085,73грн., а всього 2 745 189,28грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір уступки права вимоги №20/04 від 10.04.2006р., рішення господарського суду Донецької області по справам № 20/196 від 18.07.2007р. та № 25/217 від 23.12.2008р. та те, що станом на дату звернення з позовною заявою сума основного боргу відповідачем не сплачена та становить 9 013 129,29грн., жодних заходів, спрямованих на добровільне виконання своїх зобов'язань по оплаті зазначеної суми відповідач не вживає.
02.10.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду клопотання №219-ю-2009р. від 30.09.2009р., в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з відпусткою представника відповідача. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
02.10.2009р. відповідач представив суду відзив від 29.09.2009р. №217-ю-2009, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляції у розмірі 2 745 189,28грн., посилаючись на наступне.
Відповідно до Закону України “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-IV від 23.06.2005р. на підставі п.15 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. ДП “ДВЕК” внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-IV від 23.06.2005р., що підтверджено випискою №74/40 від 17.02.2009р., виданій розрахунковим центром ДП “Енергоринок”.
Крім того, відповідач зазначив, що однією із перешкод невиконання рішень господарського суду є тяжке фінансове становище ДП “ДВЕК”.
Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
09.10.2009р. позивач надіслав на адресу господарського суду заперечення на відзив, в якому повідомив суду, що не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві, посилаючись на наступне.
Згідно з ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену законодавством України.
Доводи викладені відповідачем щодо включення підприємства відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-IV від 23.06.2005р.” є необґрунтованими, оскільки зазначений Закон не звільняє підприємства паливно-енергетичного комплексу від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачене ст.625 ЦК України.
Таким чином, позивач просить суд визнати загальний розмір позовних вимог у розмірі 2 745 189,28грн.
Заперечення на відзив судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
20.10.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду клопотання №228-ю-2009р. від 15.10.2009р., в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням представника відповідача. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
09.11.2009р. відповідач надав суду доповнення до відзиву №244-ю-2009р. від 06.11.2009р., у яких повідомив суду, що здійснив перерахування інфляційних витрат та 3% річних, де сума стягнення інфляційних становить - 2 586 768,11грн. та 3% річних - 134 085,73грн., надавши письмовий розрахунок інфляційний та 3% річних.
Доповнення до відзиву та розрахунок інфляції та 3% річних судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд
10.04.2006р. між Закритим акціонерним товариством „Луганська вугільна компанія” м.Луганськ (за договором Правонабувач, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвуглепереробка” м.Луганськ (за договором Кредитор), був укладений договір № 20/04 уступки права вимоги, відповідно до умов якого, Кредитор уступає Правонабувачу право вимоги боргу з ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” (далі-Боржник, далі-відповідач), перед Кредитором по договорам: № 141 від 01.08.2003р. на загальну суму 9 013 129,29 грн.
10.04.2006р. позивач направив на адресу відповідача, ДП “Державна вугільна енергетична компанія” повідомлення про уступку права вимоги боргу на загальну суму 9013129,29грн.
Пунктами 1, 2, 3 договору уступки права вимоги передбачено, що право вимоги Кредитора до Боржника переходить до Правонабувача на умовах договору з дати його підписання. Кредитор при необхідності передає Правонабувачу усі правовстановлюючі документи, які пов'язані із уступкою права вимоги боргу, а також забезпечує Правонабувача повною та своєчасною інформацією, яка має значення для здійснення вимоги. З моменту підписання договору сторонами, Правонабувач придбає право вимоги боргу та уповноважується усіма правами Кредитора по відношенню до Боржника у повному обсязі.
Позивач у 2007році звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (справа №20/196) про стягнення наявної заборгованості з відповідача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.2007р. по справі №20/196 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія” м.Луганськ до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 9 013 129,29грн., 25 500,00 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були задоволені у повному обсязі, про що був виданий наказ.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2008р. по справі №25/217 за позовом Закритого акціонерного товариства ”Луганська вугільна компанія” м. Луганськ до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення індексу інфляції та 3% річних з відповідача стягнуто 494 363грн.96коп., у тому числі індекс інфляції в сумі 450 656грн.46коп., 3% річних в сумі 43 707грн.50коп., витрати по сплаті держмита в сумі 4943грн.64коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп., про що був виданий наказ.
Вищезазначені накази господарського суду Донецької області знаходяться на виконанні (зупинено виконавче провадження) у Відділі Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька.
Станом на вересень 2009р. грошові зобов'язання зі сплати коштів за договором уступки права вимоги №20/04 від 10.04.2006р., що підтверджується рішенням господарського суду Донецької області по справі №20/196 від 18.07.2007р., відповідачем виконані не були.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки відповідач до цього часу свої зобов'язання по договору уступки права вимоги №20/04 від 10.04.2006р. у розмірі 9 013 129грн.29коп. не виконав, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків за період прострочення оплати з лютого 2008р. по вересень 2009р. у розмірі 2 611 103грн.55коп. та 3 % річних за період прострочення оплати з 01.02.2008р. по 01.09.2009р. в сумі 134 085грн.73коп., у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір уступки права вимоги №20/04 від 10.04.2006р., рішення господарського суду Донецької області по справам № 20/196 від 18.07.2007р. та № 25/217 від 23.12.2008р., розрахунок інфляційних витрат, розрахунок 3% річних, заперечення на відзив від 05.10.2009р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №217-ю-2009 від 29.09.2009р., доповнення до відзиву №244-ю-2009 від 06.11.2009р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 134 085,73грн. та інфляційні нарахування у розмірі 2 611 103,55грн.
З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останнім здійснені нарахування 3% річних за 181 день прострочення, тобто з 01.02.2008р. по 30.07.2008р., які складають 134 085,73грн.
Суд, перевіривши розрахунок щодо нарахування 3% річних, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 134 085,73грн.
Відповідач не погоджується з розрахунком інфляційних нарахувань здійснених позивачем за період з лютого 2008р. по серпень 2009р. та надав свій розрахунок, відповідно до якого інфляційні нарахування за вказаний період складають 2 586 768,11грн.
Перевіривши надані сторонами розрахунки щодо нарахування індексу інфляції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 2 586 768,11грн.
Позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних нарахувань у залишковому розмірі 24 335,44грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки важке фінансове становище підприємства не звільняє останнього від уплати інфляційних та 3% річних, сплата яких визначена ст. 625 ЦК України.
Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Луганська вугільна компанія” м.Луганськ до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення інфляційного нарахування за прострочення грошового зобов'язання за договором №20/04 від 10.04.2006р. у розмірі 2 611 103,55грн., 3% річних у розмірі 134 085,73грн., а всього 2 745 189,28грн., задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Закритого акціонерного товариства ”Луганська вугільна компанія” (91021, м. Луганськ, вул. Советськая, 18; р/р № 26005310780201 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32474386) індекс інфляції в сумі 2 586 768,11грн., 3% річних в сумі 134 085,73грн., а всього 2 720 853,84грн., витрати по сплаті держмита в сумі 25 273,95грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,90грн.
В залишковій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.11.2009року.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2 - сторонам у справі