УхвалА
іменем україни
6 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І., Журавель В.І., ХоптиС.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення міської ради, забов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2016 року,
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 16 вересня 2009 року між нею та Коломийською міською радою Івано-Франківської області було укладено договір оренди землі строком на 5 років, за умовами якого їй було надано у строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання - встановлення та обслуговування торгівельного кіоску - по АДРЕСА_1.
21 жовтня 2014 року вона звернулася до Коломийської міської ради Івано-Франківської області із письмовою заявою про поновлення договору оренди землі. Проте майже через рік рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 17 вересня 2015 року «Про розгляд звернення ОСОБА_4» їй було відмолено у поновленні строку договору оренди земельної ділянки.
Вказувала, що вона належним чином виконувала умови договору, використовує земельну ділянку за призначенням, подала відповідачу усі необхідні документи, зокрема, проект договору оренди землі, який просила поновити, а тому має переважне право на переукладення договору оренди землі перед іншими особами.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила суд захистити її переважне право на поновлення строку договору оренди землі шляхом визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 17 вересня 2015 року «Про розгляд звернення ОСОБА_4» та зобов'язати керівника органу місцевого самоврядування, без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі, укласти із нею додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 16 вересня 2009 року.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 8 липня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 17 вересня 2015 року «Про розгляд звернення ОСОБА_4» У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2016 року рішення міськрайонного суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. В іншій частині рішення міськрайонного суду в апеляційному порядку не оскаржувалось.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Отже, в іншій частині позовних вимог судові рішення не оскаржуються.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради від 17 вересня 2015 року, вірно застосувавши положення ст. 792 ЦК України, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що переважне право позивача на укладання договору оренди землі на новий строк не порушено, оскільки орендарем не було дотримано процедуру повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди, встановленої положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме орендар не звернувся до орендодавця у місячний строк до закінчення дії договору із заявою про намір поновити договір оренди землі, при цьому, що у самому договорі сторони погодили такий строк у 60 днів, та до заяви не було надано проекту додаткової угоди про поновлення строку дії договору. Крім того, міська рада договору оренди землі з новим орендарем не укладала.
Також є правильним висновок апеляційного суду про те, що згідно з положеннями ст. ст. 18, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в оренду забороняється. Після затвердження міською радою такого плану розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на території, яку позивачка просила передати в оренду, не передбачено.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність рішення апеляційного суду не впливають.
Отже, рішення апеляційного суду є законним і обгрунтованим й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
В.І. Журавель
С.Ф. Хопта