Ухвала
01 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЛуспеника Д.Д.,
суддів:Журавель В.І.,Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила визнати дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області такими, що завдали їй моральну шкоду у період з 04 червня 2013 року по 10 лютого 2016 року бездіяльністю підлеглого йому підрозділу при досудовому розслідуванні кримінального провадження № 1201312031000044; стягнути із спеціального рахунку Державної казначейської служби України 50 000 грн у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її незаконно було звільнено з посади охоронника Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Черкаситрансгаз», у зв'язку з чим вона звернулася з відповідною заявою до прокурора Олександрівського району Кіровоградської області. Вказану заяву було передано до Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області і 04 червня 2013 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 1201312031000044 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України. 20 серпня 2016 року кримінальне провадження було закрито без достатніх правових підстав. Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2014 року постанову про закриття кримінального провадження скасовано.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року частково задоволено її скаргу та визнано незаконною бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області Дорофеєвої Л.Л. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120310000444 від 04 червня 2013 року за ч. 1 ст. 172 КК України, в частині неналежного виконання ухвали слідчого судді від 12 червня 2015 року.
Зазначала, що вищезазначену заяву правоохоронні органи розглядають з 04 червня 2013 року, але розслідування в кримінальному провадженні на даний не закінчено та воно до суду не передано, чим їй завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, викликаних затягуванням часу і неоперативним реагуванням правоохоронних органів на об'єктивний факт скоєння злочину.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_6 із Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позову ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Державна казначейська служба України у касаційній скарзі просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2015 року задоволено скаргу ОСОБА_6 та скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 20 серпня 2014 року слідчого СВ Олександрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області ДорофеєвоїЛ.Л. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120310000444 від 04 червня 2013 року за ч. 1 ст. 172 КК України. При цьому слідчий суддя виходив із того, що досудове розслідування було проведено не у повній мірі, слідчий дійшов передчасного висновку про відсутність складу кримінального правопорушення без проведення необхідних слідчих дій для з'ясування обставин справи. У резолютивній частині ухвали слідчий суддя зобов'язав виконати слідчі дії, зазначені у мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року частково задоволено скаргу ОСОБА_6 та визнано незаконною бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області Дорофеєвої Л.Л. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120310000444 від 04 червня 2013 року за ч. 1 ст. 172 КК України, в частині неналежного виконання ухвали слідчого судді від 12 червня 2015 року. Зобов'язано слідчого СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області ДорофеєвуЛ.Л. організувати та провести слідчі дії за вказаним кримінальним провадженням згідно ухвали слідчого судді від 12 червня 2015 року, що не були виконані.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що неправомірною бездіяльністю слідчого СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області в кримінальному провадженні, встановленою ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області 29 січня 2016 року, порушено право ОСОБА_6 на розгляд її заяви про скоєння злочину в розумні строки, передбачені ст.28 КПК України. Таким чином, за правилами ст.1174 ЦК України вона має право на відшкодування завданої шкоди. Затягування кримінального розслідування і неоперативне реагування правоохоронних органів на об'єктивний факт скоєння злочину завдало ОСОБА_6 моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, викликаних неправомірною бездіяльністю щодо розгляду її заяви про скоєння злочину.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Обставини неналежного виконання службових обов'язків слідчим СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області встановлено ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року, позивачу тривалий час довелося захищати свої порушені права, оскаржувати дії щодо вирішення її клопотань, заявлених під час досудового слідства для проведення слідчих дій, доводити свої права; на момент звернення до суду із позовом слідчі дії не проведено.
Обставини справи встановлені судом повно та всебічно на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо та усіх доказів у їх сукупності з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 185, 187, 189, 212 ЦПК України.
На підставі встановлених обставин апеляційний суд правильно встановив факт завдання ОСОБА_6 моральної шкоди бездіяльністю слідчого та обґрунтованість вимоги про відшкодування цієї шкоди з держави на підставі ст. 1174 ЦК України. При визначенні розміру морального відшкодування враховано вимоги розумності та справедливості.
Враховуючи те, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим у справі обставинам, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційні скарги необхідно відхилити відповідно до положень ст. 337 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційні скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області відхилити.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик