83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.11.09 р. Справа № 15/223
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “Триада-2006” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 34215563)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Мевєрік” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31615531)
про стягнення заборгованості в сумі 78419,59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Фадєєв А.В. за довіреністю б/н від 02.09.2009 р.
від відповідача: Христинко С.В. за довіреністю б/н від 27.10.2009 р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.11.2009 р. до 05.11.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Триада-2006” м. Краматорськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Мевєрік” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 78419,59 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/223, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
12.02.2008 р. сторони уклали договір № 010, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити гранітний щебінь згідно умов договору.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що вартість товару обумовлюється в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.1 договору розрахунок за відвантажений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку протягом 3 банківських днів після дати поставки товару.
Відповідно до п. 8.1 договору він вступив в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
До договору сторони підписали специфікації: № 1 від 12.02.2008 р., № 2 від 12.01.2008 р., № 3 від 01.04.2008 р., № 4 від 07.04.2008 р., № 5 від 01.10.2008 р., № 6 від 01.01.2009 р., № 7 від 01.04.2009 р., якими передбачили найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. Крім того, в специфікаціях сторони погодили строк оплати протягом трьох банківських днів з дати поставки. Завірені копії договору та специфікацій додані до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 010 від 12.02.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 140628,26 грн. за видатковими накладними на умовах FCA ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично отримали товар для відповідача, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками печатки, а також податковими накладними, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 010 від 12.02.2008 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікаціях до договору. Крім того, позивач даний факт стверджував в позовній заяві. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував, у своїх запереченнях підтвердив наявність спірних правовідносин між сторонами на підставі договору № 010 від 12.02.2008 р.
Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 62208,67 грн., в результаті чого на момент подачі позову до суду заборгованість склала 78419,59 грн. (140628,26 грн. - 62208,67 грн. = 78419,59 грн.). Вказане позивач підтверджує банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
В обґрунтування викладених обставин позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.08.2009 р., в якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар складає 78419,59 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 010 від 12.02.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, передбачили відстрочення платежу на 3 банківських дні з моменту поставки товару, тобто від дати накладної.
Виходячи з того, що за останньою спірною видатковою накладною № 3/25.06 товар був отриманий відповідачем 25.06.2009 р., строк оплати наступив у період з 26.06.2009 р. по 30.06.2009 р. включно (з урахуванням вихідних днів), а вже з 01.07.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за цією партією товару. За іншими видатковими накладними строк оплати наступив раніше. Тобто по всім спірним видатковим накладним строк оплати настав, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар в передбачений договором № 010 від 12.02.2008 р. (з урахуванням специфікації до нього) строк, в сумі 78419,59 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідач надав заперечення на позовні вимоги, де вказує наступне:
У спірних видаткових накладних відсутні обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а саме відсутня інформація про посаду особи, яка відповідає за здійснення господарської операції, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (прізвище, ім'я та по батькові). Крім того, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Тобто, відповідач вважає, що наявні в матеріалах справи видаткові та податкових накладні не є належними доказами отримання ним товару від позивача.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача у зв'язку з їх безпідставністю.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару, повернення податкових накладних, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих грошових коштів в рахунок часткової оплати за товар, відповідач до суду не надав. Навпаки, представники відповідача підписали всі видаткові накладні без будь-яких заперечень, тим самим підтвердили факти отримання товару. Підписи представників відповідача на накладних скріплені печаткою відповідача, що свідчить про те, що товар приймався уповноваженими особами.
Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) господарські об'єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д. Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об'єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об'єднань зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.
Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки або штампів; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до суду не надав.
Надання продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу) товарно-транспортної накладної не передбачено умовами спірного договору. Пунктом 6.3 договору встановлено, що на кожну поставлену партію товару продавець зобов'язаний надати наступні супровідні документи: видаткову та податкову накладні. Саме ці документи позивач надав до суду в обґрунтування позову.
Пов'язування відповідачем моменту настання строку оплати з датою надання йому позивачем рахунку, від якої він відраховує три банківські дні для здійснення оплати товару, суд не приймає до уваги у зв'язку з тим, що пункт 3.1 договору пов'язує строк оплати з датою поставки товару, а не з датою отримання рахунку. Крім того, в специфікаціях сторони уточнили умови оплати. Так, покупець згідно всіх специфікацій зобов'язався виконати грошове зобов'язання протягом 3 банківських днів з дати поставки, тобто від дати видаткової накладної незалежно від дати отримання рахунку на оплату. Всі специфікації підписані сторонами та скріплені їх печатками, тому засвідчують взаємну згоду сторін на зміну умов договору стосовно оплати товару. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що такі рахунки відповідач отримував, тому як під час здійснення часткових оплат він постійно в призначенні платежу посилався на відповідні рахунки із зазначенням їх конкретних номерів та дат.
До того ж в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.08.2009 р. відповідач фактично визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 78419,59 грн.
Таким чином, твердження відповідача стосовно того, що позивач не довів належними доказами факт прийому-передачі товару за спірними видатковими накладними, а також те, що строк оплати для нього не настав у зв'язку з неотриманням рахунків на оплату, судом до уваги не приймаються, тому як вони не відповідають фактичним обставинам у даній справі, які підтверджені відповідними доказами, та вимогам діючого законодавства.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мевєрік” (юридична адреса: 83020, м. Донецьк, вул. Бахрушина, 1-А; код ЄДРПОУ 31615531; рахунок 26002301003185 в ДФ ВАТ „ВТБ Банк” м. Донецьк, МФО 335571) на користь приватного підприємства “Триада-2006” (юридична адреса: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 48/40; код ЄДРПОУ 34215563; рахунок 26004301513219 в філії „Відділення Промінвестбанка в м. Краматорськ Донецької області”, МФО 334141) основний борг на суму 78419,59 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 784,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В судовому засіданні 05.11.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення підписаний судом 06.11.2009 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Нєразік М.М.
тел. 381-91-18
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - господарському суду Донецької області