83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
11.11.09 р. Справа № 37/271пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м. Київ про вжиття заходів до забезпечення позову у справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м. Київ
до Відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька птахофабрика”, с. Рівнопіль, Донецька область
про: зобов'язання надати та створити умови для безперешкодного огляду Предметів лізингу згідно Договору фінансового лізингу №063-06/2008 від 06.06.2008р. з метою ознайомлення з умовами їх експлуатації та перевірки технічного стану.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Науменко С.О. (за довіреністю б/н від 07.08.2009р.);
від Відповідача - Лях М.І. (за довіреністю №б/н від 27.10.2009р.).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.10.2009р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 29.10.2009р. о 10:00. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду позовної заяви.
У зв'язку з неявкою Відповідача, не виконанням ухвали та необхідністю витребування додаткових документів, ухвалою від 29.10.2009р. суд відклав розгляд справи на 11.11.2009р.
Представник Позивача у судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог та забезпеченні позову шляхом заборони Відповідачу користуватись (експлуатувати) переданим йому згідно Договору предметом лізингу до встановлення його дійсного стану та повного погашення заборгованості.
Представник Відповідача у судове засідання від 11.11.2009р. з'явився, надав витребувані судом документи, проти позову та клопотання Позивача про забезпечення позову заперечив.
Розглянувши доводи заяви, вислухавши думку представників сторін, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Виходячи із змісту ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.
З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Між тим, Позивачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надано жодних доказів на обґрунтування припущення ймовірності ускладнення (унеможливлення) виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, але й навіть не приведено жодного обґрунтування сутності означених обставин.
Більш того, суд вважає, що запропонований Позивачем вид забезпечення не кореспондує із заявленими вимогами, оскільки можливість виконання ймовірного рішення суду про задоволення позовних вимог об'єктивно не перебуває у залежності від поточного користування предметом лізингу, що визнав і представник Позивача у судовому засіданні 29.10.2009р.
Поряд із цим, запровадження забезпечення у вигляді заборони Відповідачу користуватись (експлуатувати) переданим йому згідно Договору предметом лізингу до встановлення його дійсного стану та повного погашення заборгованості призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність Відповідача і може завдати істотної шкоди. Так, за умов дійсності та чинності цього договору такі заходи тотожні за своїми насідками із припиненням, хоча і тимчасовим, прав Відповідача як Лізингоодержувача, які (права) взагалі не є предметом спору у розглядуваній справі, так само, як грошові зобов'язання, до виконання яких Позивач безпідставно прив'язує тривалість дії забезпечувальних заходів.
Таким чином, суд відхиляє клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність. Враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 9 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, рішення суду відносно відхилення вимог про вжиття забезпечувальних заходів має оформлюватися ухвалою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволені заяви Позивача про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу користуватись (експлуатувати) переданим йому згідно Договору предметом лізингу до встановлення його дійсного стану та повного погашення заборгованості.
Суддя