83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.11.09 р. Справа № 11/319
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при помічнику судді Маловічко В.В.
За участю представників:
від позивача: Давидова О.А. - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Актинос” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Кватон” м. Донецьк
про стягнення основного боргу в розмірі 9020,00грн., інфляційних в розмірі 2304,83грн., 3% річних в розмірі 752,88грн., пені в розмірі 1680,79грн.
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Актинос” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Кватон” м. Донецьк про стягнення основного боргу в розмірі 9020,00грн., інфляційних в розмірі 2304,83грн., 3% річних в розмірі 752,88грн., пені в розмірі 1680,79грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №39/11 від 12.09.2007р., копію додаткової угоди №11 від 12.12.2007р., копії специфікацій, копії накладних, копії рахунків, копію вимоги, копії банківських виписок, неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.
Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме: основний борг в розмірі 9020грн., інфляційні в розмірі 2201,78грн., 3% річних в розмірі 375,46грн., заперечує проти стягнення пені.
Через канцелярію суду, відповідач надав клопотання б/н без дати, в якому просить не розглядати справу без участі представника відповідача та відкласти розгляд справи. Суд розглянув клопотання та задовольнив частково, а саме: відповідачем надано відзив до матеріалів справи по суті позовних вимог. Крім того, слухання справи відкладалося для надання доказів по справі.
05.11.2009р., через канцелярію суду, відповідач надав клопотання б/н без дати, в якому просить врахувати скрутний фінансовий стан та частково відмовити у задоволенні позовних вимог, а саме в частині стягнення пені. Суд розглянув клопотання та прийняв до розгляду.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 12.09.2007р. між сторонами укладений договір №39/11 на поставку продукції (далі по тексту - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, номенклатура, обсяги та ціни якої визначені у Специфікаціях, доданих до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п. 3.1 Договору, ціна на продукцію встановлюється у гривнях на момент підписання Договору та вказується в узгоджених сторонами Специфікаціях або угодах та підтверджується документально рахунком-фактурой.
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата продукції за даним Договором (узгодженого обсягу поставки) здійснюється в національній валюті України по банківським реквізитам Постачальника протягом 5 календарних днів з дати поставки продукції.
Договір набирає чинність з моменту його підписання та діє до 31.12.2007р. ( п. 10.1 Договору).
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей.
12.12.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору №39/11 від 12.09.2007р., згідно якої внесені зміни до п. 10.3 Договору та викладено у наступній редакції: „ Якщо ні одна із сторін не повідомить іншу про свій намір припинити дію даного Договору не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається автоматично продовженим на 1 рік”.
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами узгоджені всі істотні умови Договору.
Позивачем в результаті здійснення господарської діяльності за період з 18.09.2007р. по 29.08.2008р. був поставлений товар, за який відповідач повністю розрахувався.
Крім того, позивачем з 30.09.2008р. по 31.10.2008р. поставлено продукції на суму 31 020грн. відповідно до накладних №71 від 30.09.2008р. на суму 6600грн., №17 від 08.10.2008р. на суму 1980грн., №42 від 14.10.2008р. на суму 12540грн., №63 від 21.10.2008р. на суму 3960грн., №76 від 28.10.2008р. на суму 5280грн., №87 від 31.10.2008р. на суму 660грн., які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.
Позивачем були направлені відповідачу рахунки №71 від 30.09.2008р., №17 від 08.10.2008р., №63 від 21.10.2008р., №87 від 31.10.2008р., в яких визначено договір №39/11 від 12.09.2007р., що підтверджується поштовою квитанцією №8556 з описом вкладення.
Враховуючи, що між сторонами інших договорів, крім договору №39/11 від 12.09.2007р. немає, а також приймаючи до уваги, що відповідач підтвердив наявність боргу саме за Договором, суд дійшов висновку, що поставка за накладними №71 від 30.09.2008р. на суму 6600грн., №17 від 08.10.2008р. на суму 1980грн., №42 від 14.10.2008р. на суму 12540грн., №63 від 21.10.2008р. на суму 3960грн., №76 від 28.10.2008р. на суму 5280грн., №87 від 31.10.2008р. на суму 660грн. здійснювалася саме за Договором №39/11 від 12.09.2007р.
Таким чином, борг виник за накладними №71 від 30.09.2008р. в сумі 2420грн., №17 від 08.10.2008р. на суму 1980грн., №63 від 21.10.2008р. на суму 3960грн., №87 від 31.10.2008р. на суму 660грн.
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав неналежним чином, поставлену продукцію у вересні-жовтні 2008р. оплатив частково в розмірі 22 000грн., тому рахується борг в розмірі 9020грн.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Основним обов'язком продавця за Договором є передача товару, що було зроблено позивачем.
Відповідач не надав доказів у розумінні ст. ст.33, 36 ГПК України, що він відмовився від договору або повернув товар позивачу, як того вимагає ч.2 ст.666 ЦК України.
Доказів повернення продукції не надано, тому суд дійшов висновку, що відповідач згоден з вартістю та обсягом поставленої продукції.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу на суму 14020грн., що підтверджується описом вкладення.
Але, відповідач відповіді на вимогу не надіслав.
Відповідачем доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, оплати боргу в розмірі 9020,00грн. або зауважень щодо поставленої продукції, до матеріалів справи не надано.
Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 9020грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відносно вимог про стягнення інфляційних в розмірі 2304,83грн. та 3% річних в розмірі 752,88грн., то згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У звТ'язку з несвоєчасною оплатою поставленої продукції позивачем нараховані інфляційні відповідно до розрахунку та 3% річних за кожною накладною з врахуванням порядку оплати та часткової оплати.
Але, позивачем при нарахуванні 3% річних за накладною №42 від 14.10.2008р. допущено арифметичну помилку, а саме: за період з 20.10.2008р. по 04.12.2008р. з суми 12540грн. зазначено розмір 3% річних 423,41грн., тоді як вірним є розмір 47,28грн., а при розрахунку інфляційних за накладною №42 від 14.10.2008р. невірно визначений період нарахування з огляду на лист ВСУ №62-97р від 03.04.97р., а саме: визначено період за жовтень 2008р.-листопад 2008р. з суми 12 540грн., тоді як необхідно рахувати за листопад 2008р. з суми 12540грн.
Тому, з урахуванням розрахунків здійснених судом стягненню підлягають 3% річних в розмірі 377,15грн. та інфляційні в розмірі 2088,45грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 375,73грн. та інфляційних в розмірі 216,38грн.
Щодо стягнення пені в розмірі 1680,79грн., то згідно п. 9.2 Договору, у випадку несвоєчасного розрахунку покупця за отриману продукцію, він оплачує продавцю штраф в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленої продукції позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з врахуванням порядку оплати, встановленого Договором за кожною накладною та з врахуванням часткової оплати.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України,пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з того, що пунктом 9.2 Договору зазначено, що штраф нараховується саме за кожний день прострочення, суд рахує, що даним пунктом передбачено стягнення саме пені.
Відповідачем дійсно несвоєчасно оплачено поставлену продукцію за Договором.
Відповідач надав клопотання, в якому просить задовольнити частково позовні вимоги, а саме у частині стягнення пені - відмовити та посилається на скрутний фінансовий стан, про що надав довідку №220 від 29.10.2009р. про заборгованість з заробітної плати в розмірі 164 726,06грн. Суд розглянув клопотання та задовольнив частково.
Відповідно до п.3. ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд враховуючи обставини, які склалися на підприємстві відповідача виключеними та керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені на 336,16грн.
З огляду на вищевикладене, стягненню підлягає пеня в розмірі 1344,63грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 336,16грн.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232, 233 Господарського кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Кватон” м. Донецьк ( вул. Славіна, 1а, м. Донецьк, 83008, код 32434462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Актинос” м. Донецьк (вул. Куйбишева, 15а, кв. 18, м. Донецьк, 83062, р/р №26009078776000 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Донецька, МФО 335076, код 33838355) основний борг в розмірі 9020грн., інфляційні в розмірі 2088,45грн., 3% річних в розмірі 377,15грн., пеню в розмірі 1344,63грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 128,30грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 220,07грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 3 примірники
позивачу 1
відповідачу 1
у справу № 11/319