83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.11.09 р. Справа № 30/117
Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 03361081)
до Відповідача: Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (ідентифікаційний код 14311844)
про: стягнення заборгованості за договором №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів у розмірі 6342,40 грн., інфляційних нарахувань в сумі 157,70 грн., 3% річних в сумі 35,27 грн.
за участю:
представника Позивача - Пеліхос Є.М. (за довіреністю №05/1-2264 від 25.05.2009р.);
представника Відповідача - Потапчук М.В. (за довіреністю №20/2-2009 від 12.01.2009р.).
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 21.10.2009р. по 03.11.2009р.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів у розмірі 6342,40 грн., інфляційних нарахувань в сумі 157,70 грн., 3% річних в сумі 35,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів, щодо оплати за надані послуги.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів (а.с.8-10), додаткову угоду до договору (а.с.13), акти приймання виконаних робіт (а.с.16-21), свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (а.с.23), довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (а.с.23).
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 1, 2, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
29 вересня 2009 року на виконання ухвали суду Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву №20-47 від 28.09.09р. (а.с.25), у якому він визнає суму заборгованості, та вказує, що на даний момент, у зв'язку з складним фінансовим становищем не має можливості сплатити дану суму. Та просить надати розстрочення виконання рішення.
13 жовтня 2009року Позивачем через канцелярію суду було надано заперечення на відзив Відповідача (а.с.33), у якому він заперечує проти задоволення розстрочення виконання рішення.
21 жовтня 2009 року Відповідачем у судовому засіданні було надано платіжне доручення, яке підтверджує сплату заборгованості у розмірі 6 342,40 грн. (а.с.36).
29 жовтня 2009 року Позивачем через канцелярію суду було надане клопотання у якому він підтверджує сплату Відповідачем суми заборгованості згідно позовної заяви, про що свідчить платіжне доручення (а.с.40), та вказує що штрафні санкції Відповідачем не були сплачені, та просить суд стягнути їх у повному обсязі згідно позовної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання з'явився, проти суми штрафних санкцій не заперечив.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.
Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання від 30.09.09р. про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.28). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
29 грудня 2003 року між Позивачем (Підприємство) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів, згідно п. 1.1.Підприємство зобов'язується виконати технічне обслуговування приналежної Замовнику яка складається з вул.Софійська-1, підземний-д с/д. Д 219ммС-182пм; г-д надземн. с/д Д219 мм.l-900,8пм, ГК з засувкою Д 200 мм, КТ -1шт; колодязі підземн. комун. - 4 шт; обслуговування єхз., а Замовник оплачує виконання цих робіт в строки, передбачені чинним договором.
Розділом 4 Договору сторони дійшли згоди, щодо цін та порядку розрахунків:
- п. 4.2 Договору оплата робіт по даному договору здійснюється щомісячно шляхом передплати з 1 по 15 число поточного місяцю у розмірі оплати за попередній місяць по наданим Ф-2.
У цей же строк сторони проводять акт звіряння оплати за попередній місяць та суми виконаних робіт.
У випадку передплати Замовником за попередній місяць, ця передплата зараховується в рахунок передплати поточного місяцю.
У випадку, якщо передплата не була здійснена Замовником у порядку та строки, передбачені даним Договором, або у випадку недоплати за звітній місяць, кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюються в строк до 5 числа, наступного за звітнім.
Недоплачену суму за попередній місяць Замовник здійснює спільно з передплатою та поточний місяць, та у платіжному документі у графі призначення платежу Замовник зобов'язаний вказати по окремості суму за період, за який здійснюється передплата.
Як вбачається з п.5.3 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з ст.ст. 203, 214 Цивільного кодексу України.
Позивач зобов'язання за договором виконав у повному обсягу, що підтверджується підписаними з обох боків та засвідчена печатками актами приймання виконаних робіт (а.с.16-21), на загальну суму 6342,37 грн.
Як вбачається з матеріалів справи після подання позовної заяви Відповідачем була сплачена сума, сума заборгованості у повному обсягу, у розмірі 6342,40 грн., про що свідчить платіжне доручення №1143 від 20.10.2009р. (а.с.36).
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що згідно договором №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів, Позивачем були надані послуги на загальну суму 6342,40 грн.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, 16.09.2009р. було подано позовну заяву за позовом Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, 20 жовтня 2009р Відповідачем у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням №1143 від 20.10.2009р. у розмірі 6342,40 грн. (а.с.36).
Наразі, як вбачається із матеріалів справи, оплата стягуваних сум Відповідачем здійснена у повному обсягу, що зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов'язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата боргу з боку Відповідача відбулася вже після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулювання сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищій господарський суд України в п. 3.2 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94р. № 0205/612.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:
- що визначена Позивачем інфляційна індексація за період з березня 2009р. по липень 2009р. включно, у сумі 157,70 грн., перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, та підлягає стягненню з Відповідача лише у сумі 89,15 грн.
- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 35,27 грн.
При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог Позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань за договором у розмірі 157,70 грн., 3% річних в сумі 35,27 грн. Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд приймає визнання Відповідачем вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 35,27 грн. та не приймає визнання Відповідачем позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 157,70 грн.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 03361081) до Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (ідентифікаційний код 14311844) про стягнення заборгованості за договором №309/1/28 на виконання послуг по технічному обслуговуванню систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів у розмірі 6342,40 грн., інфляційних нарахувань в сумі 157,70 грн., 3% річних в сумі 35,27 грн. задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 6342,40 грн.
3. Стягнути з Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (ідентифікаційний код 14311844) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 03361081) суму інфляційних нарахувань у розмірі 89,15 грн., та 3% річних у сумі 35,27 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (ідентифікаційний код 14311844) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 03361081) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 100,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,52 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
За згодою сторін у судовому засіданні 03.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 03.11.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя