79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.02.2017р. Справа№ 914/2104/16
Господарський суд Львівської області у складі
Колегії суддів: Фартушок Т.Б. суддя-головуючий, судді Горецька З.В., Іванчук С.В.
при секретарі Черменєвій В.С.
Позивач: Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Надра України”, м.Київ
Відповідач 1: Стрийська міська рада, м.Стрий
Відповідач 2: Виконавчий комітет Стрийської міської ради, м.Стрий
про визнання недійсним рішення, свідоцтва та визнання права власності
ціна позову: 957000,98 грн.
Представники:
Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 07.02.2017р. №16);
Відповідача 1: не з'явився;
Відповідача 2: не з'явився
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариство “Національна акціонерна компанія “Надра України” до Стрийської міської ради та Виконавчого комітету Стрийської міської ради про визнання недійсним рішення, свідоцтва та визнання права власності; ціна позову: 957000,98 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 12.08.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.08.2016р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 23.08.2016 року, від 07.09.2016 року, від 28.09.2016 року, 07.12.2016 року та 21.12.2016 року, зокрема у зв'язку із неявкою повноважних представників Відповідачів та невиконанням ними вимог увал суду у справі, зокрема, щодо подання відзиву на позовну заяву. В судовому засіданні 07.12.2016 року оголошено перерву до 21.12.2016 року, про що представники Сторін повідомлялись під розписку в судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 25.10.2016 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.10.2016 року визначено склад колегії: ОСОБА_2 - суддя-головуючий, судді Блавацька-Калінська О.М. та Коссак С.М.
Ухвалою від 31.10.2016 року колегією суддів прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2016 року.
У зв'язку із відпусткою судді Коссака С.М. Розпорядженням керівника апарату від 21.12.2016 року №960 “Щодо повторного автоматизованого розподілу справи №914/2104/16” до складу суду введено суддю Манюка П.Т.
Ухвалою від 21.12.2016 року колегією суддів прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2017 року.
Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 25.01.2017р.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 14.02.2017р. №101 у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Манюка П.Т. та Блавацька-Калінської О.М. призначено повторний автоматичний розподіл членів колегії суддів у справі № 914/2104/16.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.02.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: Фартушок Т.Б. - головуючий суддя; ОСОБА_3; ОСОБА_4; замінені (вилучені) судді: Манюк П.Т.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.02.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: Фартушок Т.Б. - головуючий суддя; ОСОБА_5; ОСОБА_4; замінені (вилучені) судді: Блавацька-Калінська О.М.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 15.02.2017р. колегією суддів в складі ОСОБА_2 - головуючий суддя; ОСОБА_5; ОСОБА_4 прийнято справу до провадження.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Представникам Сторін по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмове повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді чи суддів не надходило.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, з причин та підстав, зазначених у позовній заяві та у клопотаннях про долучення до матеріалів справи документів; в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.
Відповідач 1 та Відповідач 2 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суду не повідомили.
Впродовж розгляду справи представник Відповідачів проти позову заперечила з причин та підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 23.08.2016р. на підставі задоволеного судом клопотання Позивача від 23.08.2016р. за вх.№34136/16 в порядку ст.38 ГПК України витребувано у Виконавчого комітету Стрийської міської ради рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17.07.2008р. № 236та у Стрийської міської ради свідоцтво про право власності САВ № 766437 від 29.07.2008р., яке посвідчує право власності на будівлі та споруди майнового комплексу в цілому, які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, 63).
Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 07.09.2016р. відмовлено у зазначеному у відзиві на позовну заяву від 07.09.2016р. вх.№35844/16 клопотанні представника Відповідачів про залучення КП Львівської обласної ради “Стрийське бюро технічної інвентаризації” в якості третьої особи на стороні Відповідача 2 з причин та підстав, зазначених в ухвалі.
Поряд з цим, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 07.09.2016р. за результатами розгляду клопотання представника Відповідачів в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у Комунального підприємства Львівської обласної ради Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Котляревського, 27 ) свідоцтво про право власності САВ № 766437 від 29.07.2008р. (чи з іншими реквізитами), яке посвідчує право власності на будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Львівська область, м.Стрий, вул. Дрогобицька, 63).
Супровідним листом від 16.09.2016р. №2033 (зареєстровано в канцелярії Господарського суду Львівської області 23.09.2016р. за вх.№37966/16) Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації надіслало копію свідоцтва про право власності серії САВ №766437 від 29.07.2008р. на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63.
Також, 07.09.2016р. за вх.№35922/16 представником Відповідачів подано клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 31.10.2016р. зобов'язано Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” надати суду реєстраційну та інвентаризаційні справи на об'єкти нерухомості, що знаходяться (знаходились станом на 17-29.07.2008р.) за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63).
Супровідним листом від 08.11.2016р. вх..№44347/16 запитувані документи надано суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне.
Указом Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр» постановлено:
1) здійснити в установленому порядку заходи щодо створення у місячний строк Національної акціонерної компанії "Надра України" (далі - Компанія), зокрема: а) затвердити статут Компанії, визначивши її основними завданнями: проведення пошукових та розвідувальних робіт на родовищах корисних копалин в Україні та поза її межами, а також здійснення переробки окремих видів корисних копалин; сприяння залученню інвестицій у розвиток розвідки, розробки та промислової експлуатації родовищ корисних копалин; забезпечення поліпшення та нарощування мінерально-сировинної бази держави як основи розвитку видобувних та переробних галузей національної економіки; геологічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне та еколого-геологічне вивчення геологічного середовища, в тому числі небезпечних геологічних явищ; б) затвердити персональний склад спостережної ради Компанії, призначити голову, заступників голови та членів правління Компанії; в) забезпечити формування статутного фонду Компанії. З цією метою, зокрема, визначити: відкриті акціонерні товариства, пакети акцій яких закріплено в установленому порядку в державній власності і які передаються до статутного фонду Компанії; державні та казенні підприємства, які підлягають перетворенню в державні акціонерні товариства, з наступною передачею акцій до статутного фонду Компанії; г) затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанії для забезпечення її діяльності;
2) вирішити в установленому порядку питання щодо закріплення у державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передачі в управління будь-яким особам;
3) привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
Згідно п.1 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання актів Президента України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2000р. №1128 «Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України", прийнятої на виконання Указу Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", утворено Національну акціонерну компанію "Надра України".
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2000р. №1273 «Питання Національної акціонерної компанії "Надра України", прийнятої на виконання Указу Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр" (далі по тексту також - Постанова), зобов'язано Фонд державного майна передати у місячний строк до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" 100 відсотків акцій державної акціонерної холдингової компанії "Укргеолреммаш" (п.1 Постанови); постановлено передати до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" майно підприємств згідно з додатком 3 з наступним їх перетворенням у дочірні підприємства Компанії (п.4 Постанови) (зокрема, Державне геологічне підприємство "Західукргеологія", м.Львів (Додаток №3 до Постанови)); постановлено установити, що 100 відсотків акцій Національної акціонерної компанії "Надра України" закріплюються у державній власності; відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передача в заставу не допускається (п.5 Постанови).
На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 17.08.2000р. №1273 та від 24.01.2001р. №43 пунктом 1 спільного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.05.2001р. №179 та НАК "Надра України" від 15.05.2001 р. №20 (далі в абзаці - Спільний наказ) затверджено висновок експерта про вартість оцінюваного майна (додаток 1), передавальний баланс на дату оцінки 31.12.2000р. (додаток 2) та акт передавання-приймання ДГП «Західукргеологія» до складу НАК «Надра України» як цілісного майнового комплексу з об'єктами житлосоцпобуту, усіма вимогами та зобов'язаннями, у тому числі заробітної плати, включаючи заборгованість та нарахування на неї (додаток 3); пунктом 2 Спільного наказу затверджено акти передавання-приймання майна ДГП "Західукргеологія" до статутного фонду НАК «Надра України (додаток 4); пунктом 4 спільного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.05.2001р. №179 та НАК "Надра України" від 15.05.2001 р. №20 наказано вважати ДГП «Західукргеологія» з дня затвердження актів передавання-приймання підприємства до складу НАК «Надра України» та його майна до статутного фонду цієї Компанії виключеним зі сфери управління Мінекоресурсів України та включеним до складу НАК «Надра України».
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. №912 «ОСОБА_6 питання Національної акціонерної компанії "Надра України" передано Державній службі геології та надр повноваження з управління державними корпоративними правами Національної акціонерної компанії "Надра України" та внесено зміни до статуту НАК "Надра України".
Відповідно до пунктів 1,8 Статуту НАК "Надра України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000р. №1460 в редакції постанови від 31.08.2011р. №912 (надалі - Статут), НАК "Надра України" утворена на виконання Указу Президента України від 14.06.2000р. №802 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр"; Компанія є юридичною особою.
Згідно пунктів 16, 17 Статуту, засновником НАК "Надра України" є держава в особі Кабінету Міністрів України; акціонерами Компанії є: держава в особі Держгеонадр - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій Компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій Компанії, визначеного для продажу згідно з рішенням про приватизацію; фізичні та юридичні особи, що набули право власності на акції Компанії відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 21 Статуту, майно НАК "Надра України" формується за рахунок: 1) майна, переданого засновником до статутного капіталу компанії; 2) продукції, виробленої компанією в результаті провадження власної господарської діяльності, майна та майнових прав, набутих у процесі господарської діяльності; 3) доходів, отриманих в результаті провадження господарської діяльності, включаючи доходи, отримані від реалізації цінних паперів і корпоративних прав, провадження господарської діяльності дочірніми підприємствами та доходів (дивідендів) від володіння корпоративними правами та цінними паперами; 4) коштів, майнових і немайнових прав, цінних паперів, іншого майна, що надходять від оплати акцій; 5) майна, що не увійшло до статутного капіталу компанії, та передане засновником на праві господарського відання; 6) кредитів, позик; 7) майна, отриманого в найм (користування); 8) іншого майна, набутого на законних підставах (пункт 21 Статуту).
24.06.2016р. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявою про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, місцезнаходження об'єкта нерухомого майна: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63.
Метою отримання інформації Позитвач зазначає укладення договорів купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 та належать на праві приватної власності, згідно доводів Позивача, Національній акціонерній компанії «Надра України».
До заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були додані наступні документи, які, згідно доводів Позивача, підтверджують право Національної акціонерної компанії «Надра України» на вищевказаний об'єкт нерухомого майна:
1. Спільний наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.05.2001р. №179 та НАК "Надра України" від 15.05.2001р. №20;
2. Копія акту передавання-приймання Державного геологічного підприємства «Західукргеологія» до складу НАК «Надра України» від 15.05.2001р. №1;
3. Копія акту передавання-приймання майна Державного геологічного підприємства «Західукргеологія» до статутного фонду НАК «Надра України» від 15.05.2001р. №2;
4. Копія Висновку експерта про вартість оцінюваного майна ДГП «Західукргеологія» станом на 31.12.2000р.;
5. Технічний паспорт на будівлі та споруди: будівля прохідної будки (Б-1), будівля пошивочного цеху (Г-1), будівля для аварійної електростанції (Е-1), будівля слюсарного цеху (Ж-2), будівля санітарно-побутова (З-1), будівля червоного кутка (З'-І), будівля зварювального цеху (К-2), будівля кузні (О-2), службове приміщення перекачки (П-1), станція перекачки (Р-1), будівля механічної майстерні (С-2), будівля турбінного цеху (Т-1), склад матеріально-технічного постачання (Ф-1), насосна каналізаційна з хлоратором (Ц-1), службове приміщення трубної бази (Ч-1), будівля цеху по ремонту будівельного інструменту (Щ-1), будівля для наплавлення твердосплавних поясків і замків (Ю-1), будівля трансформаторної підстанції (Я-1), естакада (Д), автобусна зупинка (Ю'), водонапірна башта (Ч'), ворота (№ 1), огорожа (№ 2), ворота (№3), водойма пожежна (№ 8), що знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63.
24.06.2016р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 надана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (надалі - Інформаційна довідка) в якій зазначено наступне: дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 29.07.2008р.; дата внесення запису: 29.07.2008р.; назва: ««Надра України» Національна акціонерна компанія на праві повного господарського відання; код ЄДРПОУ 31169745; форма власності: державна; частка власності: 1/1; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САВ №766437, 29.07.2008р., Стрийська міська рада.
Згідно доводів Позивача, з вищевказаної Інформаційної довідки Позивачу стало відомо, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за державою.
Позивач зазначає, що не держава, а саме він є власником спірного нерухомого майна. Нормативною підставою позовних вимог Позивач зазначає ст.ст.392, 393 ЦК України.
Позивач заперечує право державної власності на спірне майно, оскільки спірне майно належить йому на праві власності. Згідно доводів Позивача, право власності ним набуто на підставі Указу Президента України від 14.06.2000 р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", постанови КМУ від 14.07.2000р. №1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України", постанови КМУ від 17.08.2000р. №1273 "Питання Національної акціонерної компанії "Надра України".
На підтвердження доводів Позивача щодо того, що саме він є власником спірного майна Позивачем також надано копію Висновку науково-правової експертизи від 21.09.2015р. №126/317, виконаної на запит Позивача ОСОБА_8 держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, в якому, зокрема, зазначено, що Позивач не є ні державним, ні казенним підприємством, Компанія є акціонерним товариством, відтак майно, у тому числі передане засновниками до статутного фонду, належить їй на праві приватної власності.
Крім того, в узагальнюючому експертному Висновку науково-правової експертизи від 21.09.2015р. №126/317 зазначено, що:
1. Для відчуження майна, переданого засновником до статутного капіталу Компанії, документально достатнім є отримання від Держгеонадр рішення - у формі наказу - про вчинення правочину, на підставі якого НАК «Надра України» вправі самостійно укласти такий договір без подальшого погодження такого договору Держгеонадрами;
2. Порядок відчуження об'єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007р. №803, не розповсюджується на правочини щодо відчуження майна НАК «Надра України»;
3. НАК «Надра України» при відчуженні майна, переданого засновником до її статутного капіталу, має право самостійно визначати порядок реалізації належного їй майна на підставі власного рішення за результатами комерційних пропозицій.
З приводу даного Висновку науково-правової експертизи від 21.09.2015р. №126/317 суд зазначає, що такий висновок не є висновком експертизи в розумінні ГПК України, а є правовою позицією фахівців у галузі права.
Позивач зазначає, що 29.07.2008р. Стрийською міською радою на підставі рішення виконкому від 17.07.2008р. №236 видане свідоцтво про право власності САВ №766437, яке посвідчує, що власником будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63, є Національна акціонерна компанія «Надра України» на праві державної власності.
Вищевказане, згідно доводів Позивача, стало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.
У відзивах на позовну заяву від 07.09.2016р. вх.№35844/16 та від 09.09.2016р. вх.№36082/16 представник Відповідачів проти позову заперечила повністю, зазначивши, що позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення, оскільки оскаржуване рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17.07.2008р. №236 видане на підставі клопотання НАК «Надра України», свідоцтво видане відповідно до оскаржуваного рішення. Крім того представник Відповідачів наголосив, що 100% акцій Позивача належать державі. Крім того представник Відповідачів зазначила, що 29.07.2008р. видано оскаржуване свідоцтво Позивачу, відтак, з цього часу йому стало відомо про факти прийняття оскаржуваного рішення та видачі свідоцтва.
Судом встановлено, що 17.07.2008р. за №236 Виконавчим комітетом Стрийської міської ради прийнято рішення «Про оформлення та реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна (далі - Оскаржуване рішення). Згідно преамбули Оскаржуваного рішення, воно прийнято за результатами розгляду матеріалів про оформлення та реєстрацію права власності на гаражі, квартири та інші об'єкти нерухомого майна в м.Стрию. Оскаржуваним рішення вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на: будівлі та споруди по вул.Сколівській, 18 у м.Стрию за Національною акціонерною компанією «Надра України» (п.1.3).
Відповідно до Свідоцтва про право власності серії САВ №766437 від 29.07.2008р. на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 за власником - НАК «Надра України» зареєстроване нерухоме майно (будівлі та споруди), яке знаходиться за зазначеною вище адресою; форма власності - державна; частка 1/1.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також підзаконними нормативно-правовими актами та іншим.
Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ч.4 ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
У такій категорії справ суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам, наприклад, рішення прийняте органом, який не мав на це законних повноважень; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб'єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю (Лист, Верховного Суду України від 01.04.2014р., "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.10 делегованих повноважень (б) ст.30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. З наведеного вбачається, що на виконавчий орган міської ради покладено повноваження із легалізації статусу майна у цивільному обороті за особою, яка є власником.
Як вбачається з матеріалів справи та вище встановлених судом обставин, правовою підставою для створення Національної акціонерної компанії "Надра України", формування його статутного капіталу та передачі йому державного майна став Указ Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр". Вказаний нормативно-правовий акт постановлено з метою підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр та поліпшення забезпечення потреб України в корисних копалинах шляхом зобов'язання Кабінету Міністрів України здійснити заходи щодо створення у місячний строк Національної акціонерної компанії "Надра України". Для створення НАК "Надра України", постановлено вжити таких заходів: - затвердити статут Компанії; - затвердити персональний склад спостережної ради Компанії, призначити голову, заступників голови та членів правління Компанії; - забезпечити формування статутного фонду Компанії; - затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанії для забезпечення її діяльності.
Крім того, Указом Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 постановлено вирішити в установленому порядку питання щодо закріплення у державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передачі в управління будь-яким особам. Привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
Із аналізу змісту Указу Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр" вбачається необхідність вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо затвердження переліку державного майна, яке передається в користування НАК "Надра України" для забезпечення її діяльності. Відтак, в Указі Президента України від 14.06.2000р. №802/2000 немає інформації про передачу державного майна у приватну власність, натомість вказується про перелік державного майна, яке необхідно передати у користування НАК "Надра України".
У постанові КМУ від 14.07.2000р. №1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України", зокрема, зазначено, що НАК "Надра України" разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади у місячний термін подати пропозиції щодо переліку державного майна, яке передається в користування компанії для забезпечення її діяльності. Відтак, у постанові КМУ від 14.07.2000р. №1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України" немає інформації про передачу державного майна у власність, натомість вказується про передачу у користування.
З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що майно, передане Позивачу, належало до державної власності та передавалось останнім виключно у користування. Передача майна у користування не є передачею майна у власність, з огляду на різне правове значення даних форм управління майном і на юридичні наслідки реалізації прав на це майно. Таким чином, оскаржуване рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради прийнято в межах повноважень та відповідно до положень закону. Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що у суду відсутні правові підстави для визнання оспорюваного рішення протиправним, оскільки рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17.07.2008р. за №236 прийняте в межах компетенції та у відповідності до положень закону.
Суд також бере до уваги, що Позивачем не доведено, а судом не встановлено інших обставин, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням суб'єктивних цивільних прав й охоронюваних законом інтересів ПАТ "НАК "Надра України".
Основною позовною вимогою у даній справі є визнання права власності, а вимога про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17.07.2008р. за №236 є одним із спосіб захисту порушеного права, обраного Позивачем.
В частині вимоги Позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності суд враховує, що питання про їх недійсність (незаконність) може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, п."ґ" ч.3 ст.152 ЗК України, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 р.).
За таких обставин, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва похідною від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого таке свідоцтво видане. Відтак, видачею Свідоцтва про право власності серії САВ №766437 від 29.07.2008р. на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 за власником - НАК «Надра України» не порушено право Позивача.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами, в тому числі Позивачем, не подані докази, які б підтверджували наявність встановлених законом підстав для визнання недійсним, протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17.07.2008р. за №236 повністю чи частково, визнання недійсним, протиправним та скасування Свідоцтва про право власності серії САВ №766437 від 29.07.2008р. на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 за власником - НАК «Надра України», а відтак, визнання права власності на спірне майно за Позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо клопотання (заяви) представника Відповідачів від 07.09.2016р. за вх.№35922/16 про застосування строку позовної давності до позовних вимог суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву від 07.09.2016р. вх.№35844/16 представник Відповідачів зазначила, що 29.07.2008р. видано оскаржуване свідоцтво Позивачу, відтак, з цього часу йому стало відомо про факти прийняття оскаржуваного рішення та видачі свідоцтва.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» встановлено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З врахуванням вищенаведеного, зокрема, відсутності правових підстав для задоволення позову з наведених вище в мотивувальній частині рішення підстав, суд зазначає, що, незважаючи на пропуск Позивачем строку позовної давності, в суду відсутні правові підстави для застосування до правовідносин, які виникли між Сторонами, наслідків спливу строку позовної давності.
З підстав наведеного суд відхиляє заяву Відповідача від 07.09.2016р. за вх.№35922/16, про застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, наслідки спливу строку позовної давності.
Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
15.02.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 17.02.2017р.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.
Керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя-головуючий ОСОБА_2
Суддя Горецька З.В.
Суддя Іванчук С.В.