ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.03.2017Справа № 910/20125/16
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників учасників судового процесу заяву Національного банку України про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі
За позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Додусенка В.І.
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити дії, -
Національний банк України звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" перерахувати на його користь кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав №21/ЗМП від 24.03.2014 та №21/ЗМП-1 від 14.04.2014 у загальній сумі 329 916,18 грн., розрахованої стонам на 17.10.2016р.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 08.12.2016р., повний текст якого підписаний 09.12.2016р. позов Національного банку України задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав: № 21/ЗМП від 24.03.2014, № 21/ЗМП-1 від 14.04.2014 у розмірі 329 916 грн. 18 коп., судовий збір в сумі 4948 грн. 74 коп.
20.12.2016р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
26.12.2016р. до суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у даній справі, у зв'язку з чим матеріали справи було скеровано до суду апеляційної інстанції.
28.12.2016р. до суду від позивача надійшла заява про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р., відповідно до якої заявник просить суд виправити описку у вказаному судовому рішенні та викласти його резолютивну частину в наступній редакції: «Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" перерахувати на користь Національного банку України кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованості за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав №21/ЗМП від 24.03.2014 та №21/ЗМП-1 від 14.04.2014 у загальній сумі 329 916,18 грн., розрахованої стонам на 17.10.2016р.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2017 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюк Л.Д., вказану заяву передано на розгляд судді Морозову С.М.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі № 910/20125/16 залишено без змін.
03.03.2017р. матеріали справи №910/20125/16 надійшли до Господарського суду міста Києва.
За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження та розглянути заяву позивача про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у даній справі.
Згідно ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Відповідно до п. 17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивач просить суд викласти резолютивну частину судового рішення у новій редакції.
В ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, за змістом ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Звертаючись до суду з вимогами до відповідача, позивач в п. 4 прохальної частини позовної заяви просив суд вийти за межі позовних вимог для повного захисту його прав та охоронюваних законом інтересів.
У відповідності до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
Прийняте судом рішення від 08.12.2016р., в тому числі його резолютивна частина відповідає вимогам, встановленим згаданим вище нормам процесуального кодексу, а позивач при зверненні до суду з заявою в порядку ст. 89 ГПК України фактично просить змінити суть судового рішення, що не допускається при здійсненні господарського судочинства.
Суд також звертає увагу заявника на те, що судове рішення, прийняте за наслідками розгляду його позову було переглянуто за правилами розгляду справ в суді першої інстанції (ст. ст. 99, 101 ГПК України) й судом апеляційної інстанції та залишено останнім без змін, про що було зазначено вище.
З урахуванням викладеного, заява позивача про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Прийняти справу №910/20125/16 до свого провадження.
2. Відмовити в задоволенні заяви Національного банку України про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. у справі №910/20125/16.
3. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Морозов С.М.