ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2017Справа № 910/18061/14
За скаргою Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.)
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 910/18061/14 за позовом: Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.)
до: Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"
про: стягнення 931.242,82 доларів США, що еквівалентно 12.720.218,18 грн.
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"
до Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.)
про визнання полісу добровільного страхування вантажу недійним
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від скаржника (стягувача): не з'явилися;
від боржника: Стеценко Т.М. - за довіреністю №130-2016 від 04.08.2016 року;
від ВДВС: Канцедал О.О. - за довіреністю №861/20.3-03 від 29.12.2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/18061/14 (суддя Балац С.В.), яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року, первісний позов Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" до Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) відмовлено повністю.
19.12.2014 року на виконання рішення Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ наступного змісту:
- стягнути з приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код 24175269, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) страхове відшкодування в розмірі 931.242,82 (дев'ятсот тридцять одна тисяча двісті сорок два) долари США 82 центи, що еквівалентно 12.720.218,18 (дванадцять мільйонів сімсот двадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн 18 коп.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 73.080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.; витрати по оплату послуг адвоката у розмірі 10,000.00 (десять тисяч) доларів США 00 центів.
Компанія САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.08.2015 у виконавчому провадженні № 45936828.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу матеріалів справи зазначену скаргу розподілено для розгляду на суддю Балаца С.В.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суд м. Києва від 23.12.2016 року №04-23/2701 "щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв'язку з відпусткою судді Балаца С.В. - призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18061/14, за наслідками якого справу розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року (суддя Якименко М.М.) розгляд скарги призначено на 07.02.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 року відкладено розгляд справи на 15.02.2017 року.
В судове засідання 15.02.2017 року представник скаржника не з'явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні 15.02.2017 року представник відповідача (боржник) та ВДВС заперечували проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд, -
26.12.2014 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45936828 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.12.2014 року №910/18061/14 (про стягнення з приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код 24175269, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) страхове відшкодування в розмірі 931.242,82 (дев'ятсот тридцять одна тисяча двісті сорок два) долари США 82 центи, що еквівалентно 12.720.218,18 (дванадцять мільйонів сімсот двадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн 18 коп.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 73.080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.; витрати по оплату послуг адвоката у розмірі 10,000.00 (десять тисяч) доларів США 00 центів).
На депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень 27.02.2015 від боржника надійшло 73.080,00 грн., 7.308,00 грн., 12.720.218,18 грн. та 1.272.021,82 грн.
Також на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України 02.03.2015 року боржником сплачено кошти у сумі 268581,14 грн. (гривневий еквівалент витрат по оплаті послуг адвоката по курсу НБУ) та 26 858,11 грн. (гривневий еквіваленти 1000 доларів США по сплаті виконавчого збору).
Відповідно до платіжного доручення від 31.07.2015 року №1535 кошти у сумі 13 061 879,32 грн. конвертовано в долари США. Платіжним дорученням від 12.08.2015 року №11 кошти у сумі 602 988, 06 дол. США переведено на рахунок стягувача.
26.08.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О.О. Канцедал винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №45936828 на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Скарга обґрунтована тим, що на думку скаржника органом державної виконавчої служби не було проведено стягнення боргу в іноземній валюті в сумі, зазначеній в рішенні господарського суду і виконавчому документі, а саме: 931 242,82 дол. США боргу, 10 000,00 доларів США витрат по оплаті послуг адвоката, а проведене перерахування стягувачу 602 988,06 дол. США, що на 338 254,76 дол. США менше, ніж стягнуто і боржника за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21 квітня 1999 року №606-XIV) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21 квітня 1999 року №606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21 квітня 1999 року №606-XIV) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
До відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла службова записка в.о. начальника Управління нормативно-правового та аналітичного забезпечення ОСОБА_5, відповідно до якого у разі якщо у виконавчому документі судом визначено стягнути борг в іноземній валюті та еквівалентну суму в гривні, стягнення з боржника коштів здійснюється в загальному порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", шляхом стягнення боргу в національній валюті в розмірі визначеному виконавчим документом.
Враховуючи ту обставину, що кошти згідно наказу Господарського суду м. Києва від 19.12.2014р. №910/18061/14 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.02.2015р. №45936828 було стягнуто в повному обсязі, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. 26.08.2015р. винесено постанову №45936828 про закінчення виконавчого провадження.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії виконавчої служби, позивач за первісним позовом фактично вказує на те, що ним були заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у валюті США 931 242,82 доларів, та що в обґрунтування позовних вимог він посилався на те, що за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позову зазначена заборгованість у доларах США еквівалентна 12 720 218,18 грн., але після здійснення перерахувань, отриманих від Державної виконавчої служби України коштів в рамках виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва № 910/18061/14 від 19.12.14р., та здійснення ним перерахувань за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на момент зарахування коштів на поточний рахунок сума по простроченій заборгованості складає в еквіваленті валюти США лише 602 988,06 дол. та вважає не виконаною частину рішення про стягнення заборгованістю 338 254,74 доларів США.
Тобто позивачем за первісним позовом в скарзі фактично порушено питання про зміну рішення в його резолютивній частині та стягнення заборгованості у доларах США без зазначення його гривневого еквіваленту.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
При цьому, не суперечить положенням ч. 3 ст. 533 ЦК України вимога позивача про стягнення страхового відшкодування в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті, про що також зазначено в листі Верховного Суду України від 07.10.2010 "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин" не суперечить чинному законодавству України.
Статтею 55 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
В п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України).
При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.
Суд зазначає про те, що в даному випадку у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі №910/18061/14 визначений гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише частину заборгованість з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на момент звернення до суду, про що зазначено у мотивувальній частині вказаного рішення.
Вказаний гривневий еквівалент був самостійно визначений позивачем під час подання позову для визначення ціни позову.
Отже, виконуючи наказ за вказаним судовим рішенням, орган державної виконавчої служби під час проведення виконавчих дій мав керуватися саме виконавчим документом, у якому викладено резолютивну частину рішення суду, що у свою чергу фактично і було зроблено (аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 25.11.2015 року по справі №910/18061/14).
З огляду на те, що заборгованість по виконавчому документу та виконавчий збір було стягнуто у розмірі, який повністю відповідає зазначеному у наказі Господарського суду міста Києва від 19.12.2014 №910/18061/14 (довільне трактування якого законодавством України не передбачено), враховуючи положення частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", суддів не вбачає порушень у діях відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з приводу винесення постанови від 26.08.2015 року про закінчення виконавчого провадження №45936828 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21 квітня 1999 року №606-XIV).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21 квітня 1999 року №606-XIV) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до Господарського суду зі скаргою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в скарзі, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні скарги Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. (SABROSA TRADING COMPANY S.A.) - відмовити повністю.
2. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.М. Якименко