ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2017Справа №910/2918/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська страхова група»
До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
Простягнення 23 171,42 грн
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кулик А.М. - представник за дов.;
від відповідача: Прокопенко В.С. - представник за дов.;
третя особа: ОСОБА_1
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення 23 171,42 грн.
Ухвалою суду 23.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2918/17, її розгляд призначено на 10.03.2017. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
07.03.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов.
У судовому засіданні 10.03.2017 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав викладені у відзиві заперечення та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Третя особа у даному судовому засіданні надала оригінали документів для огляду в судовому засіданні та письмове клопотання про долучення копії страхового полісу НОМЕР_3 до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.
У судовому засіданні 10.03.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
30.06.2016 в м. Києві на вул. Борщагівська, 154 А, за участю автомобіля «Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_1, та за участю автомобіля «Фольксваген Пасат», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода.
Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2016 № провадження 3/4595/16 справа № 760/11831/16-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, вимог п. 10.9 ПДР України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2016 провадження № 3/4595/16 справа № 760/11831/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого п. 10.9 та на підставі статті 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-13-00707 від 13.08.2015 страховиком автомобіля «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_2, є Приватне акціонерне товариство «Українська страхова група».
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
ДТП, яка сталася 04.08.2016 відповідно до норм чинного законодавства, було визначено страховим випадком.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу відповідно до ремонтної калькуляції № СТОКА-3031 від 01.07.2016, ПрАТ «Українська страхова група» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № СТОКА-3031 від 14.07.2016 транспортного засобу «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_2, та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 23 171,42 грн.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту виконав належним чином, перерахувавши на рахунок ТОВ «АТЛАНТ-М» (призначення платежу «страхове відшкодування 28-0199-13-00707 в03.08.2015 акт № СТОКА-3031 в 14.07.16 ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_4 брах. НОМЕР_5 01.07.2016 без ПДВ») 23 171,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 12834 від 14.07.2016.
Зважаючи на те, що з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем Фольксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний зазначеному автомобілю.
Між ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту поліс НОМЕР_3, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Фольксваген Т-4», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Таким чином, ПрАТ «Українська страхова група» відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме - до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «Фольксваген Т-4», реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське».
У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди з пакетом доданих документів, проте відповідачем не були виконані вимоги щодо виплати суми страхового відшкодування.
Враховуючи зазначене на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 23 171,42 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Згідно рахунку-фактури № НОМЕР_6 від 01.07.2016 вартість ремонту автомобіля «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 24 716,99 грн.
Згідно правової позиції викладеній в постанові Вищого господарський суду України від 11.10.2016 № 910/5108/16 при розгляді справ даної категорії, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Як зазначалось вище, відповідно до складеного позивачем Страхового акту № № СТОКА-3031 від 14.07.2016 і розрахунку до нього, розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 23 171,42 грн.
Враховуючи зазначене, позивач на виконання умов договору страхування виплатив страхове відшкодування в сумі 23 171,42 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 12834 від 14.07.2016.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З огляду на зазначені норми права, до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до винної особи в межах виплаченого ним страхового відшкодування (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14).
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в межах суми 10 304,35грн. (сума виплаченого страхового відшкодування).
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а відповідальність особи, яка керує транспортним засобом «Фолксваген Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем на підставі Полісу НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до Полісу НОМЕР_3 розмір франшизи становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності по майну становить 100 000,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 23 171,42 грн.
В свою чергу, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві, як необґрунтовані та такі, що не ґрунтується на нормах законодавства.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, код ЄДРПОУ 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 23 171 (двадцять три тисячі сто сімдесят одну) грн 42 коп. страхового відшкодування та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
15.03.2017
Суддя О.М. Спичак