ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2017Справа №910/23640/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ"
про стягнення 56 425,73 грн.
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача: Смітюх І.І. - за довіреністю №2-468 від 28.12.2016 року;
від відповідача: Стецюк О.О. (голова правління); Смірнова І.Б. - за довіреністю №15/Д від 01.01.2015 року.
Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" про стягнення 56 425,73 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг від позивача згідно умов Договору №1605000446 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 12.05.2016 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 55 314,66 грн. - суми основного боргу, 945,31 грн. - інфляційних втрат, 165,76 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01.02.2017 року.
В судовому засіданні 01.02.2017 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року відкладено розгляд справи на 15.02.2017 року та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) надати суду докази направлення проекту договору №1605000446 від 12.05.2016 року Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4-В; код ЄДРПОУ 37102560).
В судовому засіданні 15.02.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
В позовній заяві Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі по тексту - позивач, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", газотранспортне підприємство) зазначило, що 17.05.2016 року направила на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" (далі по тексту - відповідач, замовник ОСББ «Печерськ») проект Договору №1605000446 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 12.05.2016 року (далі по тексту - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.
Позивачем надані послуги відповідачу вартістю 55 314,66 грн., на підтвердження чого позивач надав суду Акти наданих послуг, а саме:
- №11-16-1605000446 від 30.11.2016р. на суму 22 825,00 грн.;
- №10-16-1605000446 від 31.10.2016р. на суму 16 734,29 грн.;
- №06-16-1605000446 від 30.06.2016р. на суму 746,39 грн.;
- №05-16-1605000446 від 31.05.2016р. на суму 6 219,94 грн.;
- №04-16-1605000446 від 30.04.2016р. на суму 8 789,04 грн. (далі разом по тексту - Акти наданих послуг).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з їх оплати в розмірі 55 314,66 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем та відповідачем доказів вбачається, що між сторонами не укладено Договір №1605000446 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 12.05.2016 року, копія зазначеного договору підписано лише з боку позивача, доказів його направлення відповідачу позивачем не надано.
З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що між сторонами відсутні зобов'язання за Договором №1605000446 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 12.05.2016 року.
Суд звертає увагу, що додані до позовної заяви Акти наданих послуг, які підписані лише з боку позивача, не є належним та допустимим доказом надання послуг, а тому й не приймаються судом, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 55 314,66 грн. (суми основного боргу).
Позовні вимоги про стягнення 945,31 грн. (інфляційних втрат) та 165,76 грн. (3% річних) також не підлягають задоволенню, так як вони є похідними від порушення основного зобов'язання.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 14.03.2017 року.