83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.11.09 р. Справа № 31/132пд
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка
до відповідача Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка
про визнання недійсним та таким, що не відповідає діючому законодавству України договір оренди землі під вбудованими приміщеннями №167 від 10.11.2006р., укладений між ОСОБА_1 та Костянтинівською міською радою, предметом якого є строкове платне користування частиною земельної ділянки обслуговування офісу фінансової установи, що знаходиться по АДРЕСА_1.
В присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - довіреність
від відповідача: не з'явився
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Горлівка звернувся із позовом до Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка про визнання недійсним та таким, що не відповідає діючому законодавству України договір оренди землі під вбудованими приміщеннями №167 від 10.11.2006р., укладений між ОСОБА_1 та Костянтинівською міською радою, предметом якого є строкове платне користування частиною земельної ділянки обслуговування офісу фінансової установи, що знаходиться по АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилаються на те, що укладений між ним та відповідачем договір оренди землі під вбудованими приміщеннями №167 від 10.11.2006р. не відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про плату за землю”. Враховуючи зазначене позивачі просять визнати його недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав відзив на позов, в якому зазначає, що проти позову заперечує, зважаючи на те, що спірний договір містить всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, зокрема ст. 15 Закону України „Про оренду землі” і тому не має підстав для визнання його недійсним. Крім того, просить розглядати справу без участі представника міської ради.
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Горлівка є власником вбудованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - приміщення офісу фінансової установи, загальною площею 71,9м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, видане Костянтинівською міською радою 26.09.2006р.
10 листопада 2006р. між Костянтинівською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі під вбудованим приміщенням №167, відповідно до якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування частину земельної ділянки для обслуговування офісу фінансової установи, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Об'єктом оренди є частина земельної ділянки площею 594м2, що пропорційно долі приміщень орендаря в будинку становить 17,22м2 (п.2 Договору). На земельній ділянці знаходиться житловий будинок( п.3 Договору).
Нормативна грошова оцінка частини земельної ділянки визначена згідно довідки про грошову оцінку 1м.кв. земельної ділянки і становить 2354,62грн. (п.4 договору). Договір укладено на п'ять років (п.6 Договору). Пунктами 7-11 Договору визначений розмір та порядок внесення орендної плати за землю. Цільове призначення частини земельної ділянки - землі комерційного використання (п.13 Договору). Відповідно до умов договору передача частини земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача частини земельної ділянки орендарю здійснюється у 7 денний строк після укладення договору за актом її приймання - передачі (п.15 Договору). Договором також передбачені умови повернення земельної ділянки (п.16-20 Договору). На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження та інші права третіх осіб (п.21 Договору).
Пунктом 27 Договору передбачено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта Оренди чи його частини несе Орендар.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.32 Договору)
Договір набирає чинності після підписання сторонами (п.34 Договору).
Згідно акту приймання - передачі земельної ділянки від 10.11.2006р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно з рішенням міської ради від 24.10.2006р. №5/8-125 в оренду строком на п'ять років частину земельної ділянки, площа якої пропорційно долі приміщень орендаря в будинку становить 17,22м2 для обслуговування офісу фінансової установи, що знаходяться по АДРЕСА_1. В натурі (на місцевості) межі земельної ділянки не встановлені. Зазначений акт підписаний обома сторонами.
01 жовтня 2008р. між сторонами, на підставі рішень Костянтинівської міської ради від 27.05.08р. №5/29-615 „Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Костянтинівка”, від 24.07.08р. №5/31-679 „Про внесення змін до договорів оренди землі під вбудованими приміщеннями”, було укладено додаткову угоду до договору оренди землі під вбудованими приміщеннями №167 від 10.11.2006р., якою внесені зміни до розділів „Об'єкт оренди” та „Орендна плата”.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно частини 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, яка визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 1 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Цим же Законом визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13).
Враховуючи, що договір, укладений між сторонами є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, до умов цього договору застосовуються положення Закону України „Про оренду землі” та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені істотні умови договору оренди землі, серед яких: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Як вбачається з матеріалів справи спірний договір містить всі істотні умови, наведені в ст. 15 Закону України „Про оренду землі”.
Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 Закону України „Про оренду землі”).
Матеріали справи підтверджено складання між сторонами акту приймання - передачі частини земельної ділянки, площа якої пропорційно долі приміщень орендаря в будинку становить 17,22м2 для обслуговування офісу фінансової установи, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду землі” та ч.3 ст. 93 Земельного кодексу України строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Умовами спірного договору, зокрема п.6, передбачено, що договір укладено строком на п'ять років.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).
В позовній заяві, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що з умов договору неможливо визначити розмір плати та посилається на ст. 13 Закону України „Про плату за землю” відповідно до якої підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру, оскільки саме земельний кадастр містить дані реєстрації права власності та права користування земельними ділянками.
Згідно ст. 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідач у своєму відзиві пояснив, що розмір плати за орендовану земельну ділянку був встановлений Відділом земельних ресурсів м. Костянтинівка відповідно до Правил встановлення вартості земель комерційного призначення. Витяг з зазначеного документу за №496 за підписом начальника Відділу земельних ресурсів був наданий позивачу.
Згідно ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до п. 4 ст. 42 Земельного кодексу України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Разом з тим статтею 42 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, надаються в постійне користування лише підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що у спірному договорі наявні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, підписані сторонами, а також додержані вимоги ст. 6, 17, 19 Закону України „Про оренду землі” при укладанні спірного договору, що дає підстави вважати даний договір укладеним між сторонами.
На виконання умов укладеного договору позивач вносив орендну плату за надану йому земельну ділянку.
Разом з тим, суд зазначає, що даний договір не пройшов державну реєстрацію в органі, уповноваженому на ведення реєстру договорів оренди.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про оренду землі” укладений договір оренди підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6, 15, 17, 19 Закону України „Про оренду землі”, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволені позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка до Костянтинівської міської ради, м. Костянтинівка про визнання недійсним та таким, що не відповідає діючому законодавству України договір оренди землі під вбудованими приміщеннями №167 від 10.11.2006р., укладений між ОСОБА_1 та Костянтинівською міською радою, предметом якого є строкове платне користування частиною земельної ділянки обслуговування офісу фінансової установи, що знаходиться по АДРЕСА_1 - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя