83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.11.09 р. Справа № 32/159пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - не з»явився
від відповідача - Долженко Д.О.
від третіх осіб - не з»явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, смт. Пантелеймоновка
до Горлівської міської ради, м. Горлівка
за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
- Пантелеймонівська міська рада, смт.Пантелеймонівка
- Комунальне підприємство «Горлівське бюро технічної інвентаризації». м. Горлівка
- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області
про визнання права власності
Суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, смт. Пантелеймоновка звернувся до господарського суду з позовною заявою до Горлівської міської ради, м. Горлівка та просив суд визнати за ним право власності на вбудоване приміщення літера А-У з прибудовою «а» , ганком «а 1» загальною площею 83,10 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 23.09.2008 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Пантелеймонівську селищну раду, стм. Пантелеймонівка, Комунальне підприємство «Горлівське бюро технічної інвентаризації» м.Горлівка
У відзивах на позовну заяву представник відповідача зазначив, що будь-яких заперечень майнового, фінансового або правового характеру щодо спірного нерухомого майна міська рада не має.
В судовому засіданні представники третіх осіб надали відповідні пояснення.
Рішенням по справі за № 32/159пн від 11.11.2008 року позовні вимоги було задоволено.
Постановою Вищого господарьского суду від 25.06.2009 року рішення господарського суду від 11.11.2008 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Під час нового розгляду позивач наполягав на своїх позовних вимогах.
Відповідач підтримав свою позицію та пояснив суду, що його права зазначене рішення не порушує.
В якості третьої особи ухвалою суду було залучено - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області
Представник інспекції пояснив, що визнання права власності на самочинне будівництво саме судом , буде порушувати їх права, та призведе до неможливості застосування певних санкцій передбачених законодаством.
Про розгляд справи та проведення судових засідань повідомялась Прокуратура Донецької області. Прокурор у судових засіданнях участі не приймав.
Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
21.11.2002 року відділом приватизації державного житлового фонду виконачого комітету Горлівської міської ради позивачу було видано свідоцтво про право власності на житло за № 833 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1
22.11.2002 року Комунальним підприємством «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності на спірний об»єкт нерухомості за суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 3060.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Горлівської міської Ради за № 1196 від 04.12.2002 року, позивачу надано дозвіл на переобладнання житлової квартири під нежитлове приміщення.
29.09.2004 року між суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Пантелеймновською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким, позивачу надано у строкове платне користування 28/1000 ідеальної часток земельної ділянки загальною площею 0,1818 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з метою обслуговування приміщення крамниці та прибудови.
На протязі 2004 - 2007 року позивачем на відведеній земельній ділянці, самостійно за власний кошт переобладнано житлову квартиру під нежитлове приміщення та збудовано прибудову з ганком.
На підставі звіту про незалежну експертну оцінку нерухомого майна станом на 22.07.2008 р. ринкова вартітсь майна склададє 50 670 грн
Як вбачається з технічного висновку АТЗТ ППП «Донбасреконструкція» № Г-9-375/08 технічний стан будівлі, в якій розташовано магазин є задовільним та придатним для експлуатації. Магазин та пибудова відповідають своєму призначенню та вимогам по організації завнішнього пожежогасінання, пожежної безпеки, а також санітарно-гігієнічним вимогам. Подальша експлуатація магазину та прибудови є можливою.
Розглядаючі вказаний спрі суд виходиь з наступного
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Пункт 2 статті 3 Цивільного кодексу України встановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності виникає на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. ( ст. 319 ЦК України)
Власник використовує своє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом ( ст. 321 ЦК України).
Згідно частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил.
Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На час звернення до суду позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається та користується спірним майном.
При цьому, земельна ділянка була виділена позивачу саме для обслуговування приміщення крамниці з прибудовою ( тобто спірного майна). За таких обставин, суд приходить до висновку, що земельна ділянка використовується позивачем за її цільовим призначенням.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивачем здійснена тільки реконструкція належного йому на праві власності приміщення ( збудована прибудову та ганок) , права Пантелеймонівської селищної ради, як власника земельної ділянки, в даному випадку не порушено.
Суд також зазначає, що збудовані прибудова та ганок, на цей час є невід”ємною частиною ( складовою) вбудованого приміщення, що належить позивачу на законних підставах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін має довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторонами не було доведено, що визнання права власності на спірне майно порушує права та законні інтереси відповідача чи третіх осіб.
Проведення власником майна, реконструкції майна, яке належить йому на праві власності, не позбавляє його права власності на реконструйоване майно виходячі з приписів ст.ст. 319-320 ЦК України.
Що стосується, що спірне майно не прийнято до експлуатації, то суд зазначає наступне.
Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише визнання в судовому порядку.
Обов'язок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.
На час розгляду справи і до моменту звернення позивача до суду, власник земельної ділянки або іншій орган, не здійснював дії та не приймав рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформував його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.
Як зазначалося вище, згідно висновку експертизи, спірне майно придатно до експлуатації та відповідає будівельним нормам.
Вказаний висновок свідчить про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.
Стаття 321 ЦК України закріплює, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом.
На цей час, право власності на спірне майно не спростовується жодною особою. В той же час, це право не може бути зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведення будівельних робіт.
Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єктів самочинного будівництва та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами нерухомості.
Стаття 376 ЦК України, передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого майна саме в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема шляхом визнання права власності.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що визнання права власності на самочинно збудоване майно в порядку ст. 376 ЦК України, не перешкоджає в подальшому , у разі наявності всіх необхідних документів, прийняттю цього майна в експлуатацію та не позбавляє відповідні органи прав як на створення комісії щодо прийняття об”єкта в експлуатацію, так і на здійснення відповідного контролю і прийняття заходів встановлених спеціальним закодавством.
Що стосується ствердження представника другої третьої особи, що спірне рішення буде порушувати його права, то суд зазначає наступне.
Згідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою КМУ від 18.10.2006 року за № 1434. Державна архітектурна-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління , що діє у складі Мінрегіонбуд і йому підпорядковується, і її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здіснення контрою та нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури ( далі - державний архітектурно-будівельний контроль), тобто Державна архітектурно- будівельна інспекція є суб”єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю та, відповідно до пункту 5 Положення, має право здійснити захист у суді своїх прав та законних інтересів, зокрема у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, згідно ст.ст. 3, 17 КАС України, шляхом звернення з відповідними позовами до адміністративного суду.
Спір щодо визнання права власності на самочинне будівництво стосується прав та обов”язків особи, яка здійснила таке будівництво, а також осіб, права яких порушує самочинне будівництво. З огляду на наведене, рішення щодо визнання права власності на самочинне будівництво ні яким чином не порушує права Державної архітектурно- будівельної інспекції .
Саму таку позицію висловив Вищий господарський суд України при розгляді справи № 31/105пн ( постанова від 23.07.2009 року за № 31/105пн)
З огляду на наведене, ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити
Визнати за Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, смт. Пантелеймоновка право власності на вбудоване приміщення літера А-У з прибудовою «а» , ганком «а 1» загальною площею 83,10 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1
Суддя