м. Чернівці «16 » січня 2007 р. колегія судців судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Ковтюк Є.І.
Суддів Горецької C.O., Струбіцької О.М.
За участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сокирянського районного суду від 31 жовтня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Коболчин, житель с. Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області, громадянин України, неодружений, непрацюючий, раніше судимий Чернівецьким обласним судом 3 квітня 2000 року за ст. 94 КК України на 7 років позбавлення волі, 23 грудня 2005 року умовно-достроково звільнений на 10 місяців 6 днів,-засуджений за ст. 395 КК України на 2 місяці арешту.
На підставі ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 3 квітня 2000 року Чернівецького обласного суду і призначено остаточне покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу щодо засудженого змінена з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
ОСОБА_1 за вироком визнаний винним в тому, що він порушив
правила адміністративного нагляду, встановленого Сокирянським районним
судом 5 травня 2006 року. А саме, 8 червня 2006 року, діючи з метою
ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу начальника ОВС
самовільно залишив місце останнього проживання в с.Коболчин
Сокирянського району Чернівецької області та виїхав в с.Жирновець Касто-
Справа №11-10 Головуючий у 1 інст. Сивак В.І.
Категорія ст. 395 КК України Доповідач Ковтюк Є.І.
2
рінського району Курської області Російської Федерації, де знаходився до 28 серпня 2006 року.
На вирок засуджений подав апеляцію, в якій порушує питання про скасування вироку через суворість призначеного покарання і посилається на те, що відносно нього безпідставно встановлений адміністративний нагляд, від якого він не мав наміру ухилятись, а також просить взяти до уваги наявність на його утриманні вагітної співмешканки та 2 малолітніх дітей.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що доводи апеляції безпідставні.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, які викладені у вироку, доведена зібраними у справі і перевіреними судом доказами, зокрема, показаннями самого засудженого, свідка ОСОБА_2, постановою Сокирянського районного суду від 5 травня 2006 року, рапортами дільничого інспектора Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області про відсутність засудженого за місцем проживання в травні-червні 2006 року.
Засуджений в суді першої інстанції визнав, що порушив правила адміністративного нагляду, без дозволу начальника органів внутрішніх справ виїхав за межі Сокирянського району на роботу в Курську область Російської Федерації, а тому його посилання на відсутність у нього наміру ухилятись від адміністративного нагляду і необхідність виїзду на заробітки через скрутний майновий стан безпідставні.
Доводи засудженого про незаконність і необгрунтованість постанови Сокирянського районного суду від 5 травня 2006 року про встановлення щодо нього адміністративного нагляду не можуть бути підставою до задоволення його апеляції, оскільки матеріали справи свідчать про те, що він цю поставнову не оскаржував, проти встановлення адміністративного нагляду щодо нього не заперечував.
Дії засудженого вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України, як порушення правил адміністративного нагляду.
Що стосується призначеного судом покарання, то таке обране засудженому у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про його особу та обставин справи, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і тих обставин, що пом'якшують покарання, на які є посилання в апеляції.
З урахуванням всіх обставин суд призначив ОСОБА_2 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав до задоволення апеляції засудженого судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія,-
3
Вирок Сокирянського районного суду від 31 жовтня 2006року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.