27.10.09р. Справа № 7/135-09
За позовом Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
До Приватного малого підприємства фірми "Діамант", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. ВМК № 568512 від 18.08.2009р.;
від відповідача: директор Алієв М.Ашфар огли;
від третьої особи: головний спеціаліст Мірошниченко Я.В., дов. № 7/26-1343 від 30.12.2008р.
Підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) пред'явлено позов про спонукання Приватного малого підприємства фірми "Діамант" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) усунути перешкоди у здійсненні Підприємцем -фізичною особою ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, мкр. Карачуни, 4, площею 2 700 кв.м, яка належить останньому на праві оренди, звільнення вказаної земельної ділянки від належних Приватному малому підприємству фірмі "Діамант" кіосків 9 кв.м, 10 кв.м, 45 кв.м шляхом їх вивезення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є орендарем зазначеної вище земельної ділянки, наданої для розміщення торговельного майданчика з метою несільськогосподарського використання, але на вказаній земельній ділянці знаходяться торговельні павільйони, що належать відповідачу, а саме продовольчі кіоски площею 9 кв.м, 10 кв.м та 45 кв.м, які заважають позивачу у здійсненні господарської діяльності та у використанні земельної ділянки згідно її цільового призначення. Позивач неоднарозово звертався до відповідача з приводу усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення її від кіосків, які належать відповідачу, однак перешкоди у користуванні не усунені. Позивач зазначає, що право вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яку орендує позивач, передбачене ст. 27 Закону України "Про оренду землі".
Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні відповідач підтвердив, що на спірній земельній ділянці дійсно розташовані належні відповідачу кіоски, однак не три, а два, площа одного з яких 9 кв.м., іншого -10 кв.м. Кіоск площею 45 кв.м. відповідачу не належить. Відповідач заперечує проти позову тими обставинами, що саме позивач не дає змоги відповідачу звільнити земельну ділянку від двох кіосків. Кіоски огороджені позивачем та не можуть бути вивезені без дозволу позивача.
Третя особа підтвердила право користування позивачем спірною земельною ділянкою, зазначила, що дію договору оренди земельної ділянки з позивачем рішенням Криворізької міської ради поновлено. Проти задоволення позову третя особа не заперечує.
Розгляд справи відкладався з 19.08.2009р. на 29.09.2009р., з 29.09.2009р. на 20.10.2009р.
В судовому засіданні 20.10.2009р. оголошувалася перерва на 27.10.2009р.
Згідно ухвали господарського суду від 29.09.2009р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.
В судовому засіданні 27.10.2009р. за погодженням представників сторін, третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, третьої особи, господарський суд, -
11.03.2003 р. між Криворізькою міською радою (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) та Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на підставі рішення міської ради від 18.12.2002р. № 541 був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2700 кв.м, з метою несільськогосподарського її використання, а саме для розміщення торговельного майданчику на мкр. Карачуни, 4 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, земельна ділянка надана в оренду на три роки, починаючи з дати реєстрації договору. Договір зареєстровано 19.03.2003р.
18.08.2006р. на підставі рішення міської ради від 21.06.2006р. № 106 Криворізька міська рада та Підприємець-фізична особа ОСОБА_1 уклали договір оренди тієї ж земельної ділянки з тією ж метою її використання на новий термін -три роки. Кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:08:619:0002. Договір зареєстрований у Криворізькому відділі ДРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2006р. № НОМЕР_1.
Враховуючи положення ст. 18 Закону України "Про оренду землі" дія договору оренди земельної ділянки закінчилася 06.09.2009р.
Відповідно до п.3.1. договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на поновлення договору оренди землі після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, передбачає ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Наведена норма також встановлює, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Рішенням Криворізької міської ради від 14.10.2009р. №3563 дію договору оренди земельної ділянки від 18.08.2006р. поновлено терміном ще на три роки.
В рішенні про поновлення договору оренди земельної ділянки наведена інша адреса земельної ділянки: Центрально-Міський район, вул. Миколаївське шосе, 4а.
Відповідно до пояснень у судовому засіданні представника позивача та третьої особи адреса земельної ділянки уточнена з огляду на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості: будівлі торговельного комплексу, який розташований на цій земельній ділянці.
Матеріали справи містять витяг із рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради "Про присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна", відповідно до змісту якого об'єкту нерухомого майна: будівлі торговельного комплексу, власник -ОСОБА_1, присвоєна поштова адреса: вул. Миколаївське шосе, № 4 "а".
Позивач, як особа, що орендує земельну ділянку, посилається на наявність перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, просить їх усунути, що і є причиною спору.
Як вбачається з матеріалів справи, за договорами купівлі-продажу від 01.06.2004р., укладеними Приватним малим підприємством фірмою "Діамант" з Підприємцем-фізичною особою ОСОБА_7, Приватне мале підприємство фірма "Діамант" придбало два торгові об'єкти -продовольчі кіоски, збірні, виконані із металевих конструкцій та матеріалів, розташовані на території ринку "ПП ОСОБА_1", площа одного із яких - 9 кв.м, іншого - 10 кв.м.
Також, відповідачу належав ще один об'єкт -торговий павільйон, розташований на території ринку, площею 45 кв.м, який відповідач за договором купівлі-продажу від 14.12.2007р. продав приватному підприємцю ОСОБА_8, а 01.01.2008р. приватний підприємець ОСОБА_8 уклала з позивачем договір № 2/2008 на користування територією ринку під цим торговим павільйоном.
Таким чином, відповідачу належать два кіоски, площа одного із яких - 9 кв.м, іншого - 10 кв.м, які розташовані на земельній ділянці, яку орендує позивач.
30.03.2007р., вих. № 05/31, відповідач звертався до позивача з приводу надання згоди на вилучення земельної ділянки, яку орендує позивач та на якій розташовані кіоски. Така згода від позивача не отримана, рішення щодо вилучення земельної ділянки не приймалися.
13.03.2009р., 24.06.2009р. позивач звертався до відповідача з вимогами про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки від розташованих на ній кіосків, які належать відповідачу.
Доказів звільнення орендованої позивачем земельної ділянки від розташованих на ній кіосків відповідач не надав. Відповідач не заперечує, що на земельній ділянці на час вирішення спору розташовані належні йому два кіоски, площею 9 кв.м та 10 кв.м.
Ст. 25 Закону України "Про оренду землі" закріплює право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право на усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.
Знаходження на земельній ділянці, яку орендує позивач, належних відповідачу кіосків площею 9 кв.м та 10 кв.м, порушує право позивача на користування цією земельною ділянкою.
Відповідно, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою шляхом звільнення цієї земельної ділянки від належних відповідачу кіосків площею 9 кв.м та 10 кв.м є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується строк виконання дій, які сторона спору зобов'язана виконати.
Господарський суд вважає, що для звільнення орендованої земельної ділянки від належних відповідачу кіосків є достатнім десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про спонукання відповідача усунути перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою шляхом звільнення цієї земельної ділянки від належного відповідачу кіоску площею 45 кв.м, оскільки, як встановлено вище, кіоск площею 45 кв.м не належить відповідачу і про ці обставини позивач знав на час звернення з позовом до суду.
Суд відхиляє доводи відповідача у справі про те, що позивач чинить відповідачу перешкоди у вивезенні належних йому кіосків, розташованих на земельній ділянці, що орендує позивач. Доводи відповідача не підтверджені доказами, як того вимагають ст. 33 та ст. 34 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Приватне мале підприємство фірму "Діамант" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, військове містечко-35, ідентифікаційний код 19144061, рахунок 26001100086001 в ЦВ АКБ УСБ м. Кривий Ріг, МФО 305619) усунути перешкоди у здійсненні Підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 у філії "Райффайзен Банк Аваль" м. Кривий Ріг, МФО НОМЕР_4) права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, мкр. Карачуни, 4, вул. Миколаївське шосе, 4а, площею 2 700 кв.м., звільнивши в десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили вказану земельну ділянку від належних Приватному малому підприємству фірмі "Діамант" двох кіосків, площа одного з яких 9 кв.м, другого - 10 кв.м, шляхом їх вивезення,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Приватного малого підприємства фірми "Діамант" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, військове містечко-35, ідентифікаційний код 19144061, рахунок 26001100086001 в ЦВ АКБ УСБ м. Кривий Ріг, МФО 305619) на користь Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, рахунок НОМЕР_3 у філії "Райффайзен Банк Аваль" м. Кривий Ріг, МФО НОМЕР_4) витрати на оплату державного мита у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.А.Коваль