28.10.09р. Справа № 8/204-09
За позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Тернавське шахтобудівельне управління № 3" Державної холдінгової компанії "Дніпрошахтбуд" (м. Дніпропетровськ)
до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (м. Павлоград)
про стягнення 2 378 277, 02 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Прозорова Я.В. - представник (дов. б/№ від 16.10.06р.)
від відповідача: не з'явився
Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 780 553,21 грн., які складаються з сум: втрат від інфляції - 665 154,16 грн. та 3% річних - 115 399,05 грн.
Позов обґрунтовано наступним:
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 03.03.99 по справі № 25-24 було стягнуто з ДВАТ "Шахта "Дніпровська" 2 298 707,23 грн. основного боргу і 1 595 632,00 грн. пені, всього 3 894 339,28 грн..
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.04 по справі № 25/24 було замінено відповідача його правонаступником - Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля»(відповідач).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.05 по справі 30/315 було стягнуто з відповідача на користь позивача 17 373,00 грн. заборгованості по векселю та судовим витратам.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.05 по справі 25/144 було стягнуто з відповідача на користь позивача 17 288,00 грн. заборгованості по векселю та судовим витратам.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.05 було порушено провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.06 у справі № Б26/7/05-74 було визнано вимоги позивача до відповідача, стягнуті за судовими рішеннями у справах 24/25, 25/144 та 30/315.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/7/05 було затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого внесені вказані вище грошові вимоги.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 у справі № Б26/7/05, залишеною в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.06, було затверджено мирову угоду у справі № Б26/7/05.
Частина 1 ст. 4 Мирової угоди передбачає, що вимоги кредиторів четвертої черги задоволення погашаються боржником шляхом видачі (передачі) простих векселів, векселедавцем яких є відповідач, в розмірах, порядку, на умовах та строки визначені відповідно до Додатків №№ 2 та 3 до цієї мирової угоди, які є її невід'ємною частиною.
Пункт 4 Додатку 2 до мирової угоди передбачає, що зобов'язання за вимогою позивача до відповідача в сумі 2 298 707,28 грн. замінюється на нове грошове зобов'язане щодо платежу за простим векселем номіналом 2 298 707,28 грн.
Вимоги позивача до відповідача у розмірі 1 595 632,00 грн. були визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів та віднесені до VI черги задоволення.
Ст. 5 мирової угоди передбачає звільнення відповідача від зобов'язань, вимоги щодо виконання яких віднесені до VI черги задоволення.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Таким чином, відповідачем допущене прострочення виконання зобов'язання з 01 червня 2006 по 04 грудня 2006, за який нараховано 350 810,39 грн., з яких 290 745,28 грн. - збитки від інфляції, 60 065,11 грн. - 3% річних.
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.06 у справі № 8/357-06, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.07 та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.07, було стягнуто з відповідача на користь позивача 526 891,08 грн. витрат від інфляції, 172 495,24 грн. річних, 6993,86 грн. витрат на держмито, 51,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього - 706 431,85 грн.
Період прострочення виконання вказаного зобов'язання - з 15 березня 2007 по 23 жовтня 2009, за який відповідачу нараховано 429 742,82 грн., з яких 374 408,88 грн. - збитки від інфляції, 55333,94 грн. - 3% річних.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
27.09.06 р. була винесена ухвала господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/7/05, якою було затверджено мирову угоду.
Стаття. 4 вказаної мирової угоди передбачає порядок погашення зобов'язань кредиторів відповідача щодо вимог, віднесених до 4 черги задоволення.
Зокрема, ч. 1 ст. 4 мирової угоди передбачає, що вимоги кредиторів четвертої черги задоволення погашаються боржником шляхом видачі (передачі) простих векселів, векселедавцем яких є боржник, зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше, ніж 01 жовтня 2013 року, в розмірах, порядку, на умовах та строки визначені відповідно до Додатків №2 та № 3 до цієї мирової угоди, які є її невід'ємною частиною.
Пункт 4 Додатку 2 до мирової угоди передбачає, що зобов'язання за вимогою позивача до відповідача в сумі 2 298 707,28 грн. замінюється на нове грошове зобов'язане щодо платежу за простим векселем номіналом 2 298 707,28 грн., зі строком пред'явлення не раніше ніж 01.10.13 року.
Вимоги позивача у розмірі 1 595 632 грн. були визнані, внесені до реєстру та віднесені до 6 черги задоволення.
Стаття 5 мирової угоди передбачає звільнення боржника від зобов'язань, вимоги щодо виконання яких віднесені до 6 черги задоволення.
За змістом ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, що діяла на момент винесення ухвали про затвердження мирової угоди від 27 вересня 2006 року у справі № Б26/7/05) передбачено, що мировою угодою є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Таким чином, зобов'язання, визначені рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області у справі № 25/24, є припиненими за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання між тими ж сторонами (новація) на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України - замінено зобов"язання про відшкодування суми основної боргу 2 298 707,28 грн. на зобов'язання щодо сплати пред'явленого векселя у строк, визначений в додатку 2 до мирової угоди.
Зобов'язання щодо сплати 1 595 632 грн. пені, визначеної рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області у справі № 25/24, є припиненими за домовленістю сторін щодо прощення боргу на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України.
До припинених зобов'язань не застосовуються правила ст. 625 ЦК України від дня їх припинення.
Теж саме стосується і заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/144 в сумі 17 288 грн., а також заборгованості за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 30/315 в сумі 17 373 грн.
11.01.05 р. у справі № 26/7/05 було винесено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області щодо порушення справи про визнання ВАТ «Павлоградвугілля»банкрутом та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Павлоградвугілля».
Абзац 4 ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Частина 7 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, від дня порушення справи про банкрутство ВАТ «Павлоградвугілля»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (11.01.05 р.) до затвердження мирової угоди (27.09.06 р.) діяв мораторій, який унеможливлював застосування ст. 625 ЦК України в частині нарахування 3% на суму простроченого зобов'язання (нормативна неустойка).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 03.03.99 по справі № 25-24 стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Дніпровська» 2 298 707,23 грн. основного боргу та 1 595 632,00 грн. пені, всього 3 894 339,28 грн., за контрактом № 1 від 15.12.94р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.04 по справі № 25/24 замінено відповідача -Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Дніпровська»дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Павлоградвугілля»її правонаступником -Відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля».
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.05 по справі 30/115 стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля»на користь ДВАТ «Тернівське ШБУ №3»ДХК «Дніпрошахтбуд»17 373,00 грн. заборгованості по векселю та судовим витратам.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.05 по справі 25/144 стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля»на користь ДВАТ «Тернівське ШБУ №3»ДХК «Діпрошахбуд»17 288,00 грн. заборгованості по векселю та судовим витратам.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.05 порушено провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство ВАТ «Павлоградвугілля».
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.06 у справі у справі № Б26/7/05-74 визнано вимоги ДВАТ «Тернівське шахтобудівельне управління № 3»до ВАТ «Павлоградвугілля», визначені судовими рішеннями у справах 24/25, 25/144 та 30/315 на 2 333 493,28 грн. (з них 2 298 707,28 грн. за судовим рішенням № 25/24) -4 черга задоволення, на 1 595 632,00 грн. (з них 1 595 632,00 грн. за судовим рішенням 25/24.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/7/05 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого внесені вказані вище грошові вимоги.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 у справі №Б26/7/05, залишеною в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.06, затверджено мирову угоду у справі № Б26/7/05.
Частина 1 ст. 4 Мирової угоди передбачає, що вимоги кредиторів четвертої черги задоволення погашаються боржником шляхом видачі (передачі) простих векселів, векселедавцем яких є ВАТ «Павлоградвугілля», зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше, ніж 01.10.2013 року, в розмірах, порядку, на умовах та строки визначені відповідно до Додатків № 2 та № 3 до цієї мирової угоди, які є її невід'ємною частиною.
В п. 1 Додатку 2 до мирової угоди визначено, що боржник виконує свої зобов'язання щодо вимог кредиторів шляхом заміни первісних грошових зобов'язань на нові грошові зобов'язання по платежу боржником за простими векселями, зі строком пред'явлення не раніше ніж 01.10.2013 року.
П. 2.4 Додатку 2 до мирової угоди передбачає, що зобов'язання за вимогою ДВАТ «Тернівське ШБУ3»до ВАТ «Павлоградвугілля»у сумі 2 298 707,28 грн. замінюється на нове грошове зобов'язане щодо платежу за простим векселем зі строком пред'явлення не раніше ніж 01.10.2013 року, номінальна сума векселя 2 298 707,28 грн.
Вимоги ДВАТ «Тернівське ШБУ №3»до ВАТ «Павлоградвугілля»у розмірі 1 595 632,00 грн. були визнаними, внесеними до реєстру вимог кредиторів та віднесеними до VI черги задоволення.
Ст. 5 мирової угоди передбачає звільнення ВАТ «Павлоградвугілля»від зобов'язань, вимоги щодо виконання яких віднесені до VI черги задоволення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 у справі №Б26/7/05 затверджено мирову угоду у справі № Б26/7/05.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.06 у справі № Б26/7/05 залишено в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06.
На думку позивача, період прострочення виконання зобов'язання -з 01.06.2006 по 04.12.2006р. складає 350 810,39 грн., з яких 290 745,28 грн. -збитки від інфляції, 60 065,11 грн. -3% річних, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути вказану суму з відпоівдача.
Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Ст. 5 мирової угоди від 18.09.2006 року передбачає звільнення боржника від зобов'язань, вимоги щодо виконання яких віднесені до 6 черги задоволення (сторінка 20 ухвали господарського суду від 27 вересня 2006 року у справі № Б26/7/05).
За змістом ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, що діяла на момент винесення ухвали про затвердження мирової угоди від 27.09.2006 року у справі № Б26/7/05) передбачено, що мировою угодою є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Вказана угода спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків і за своєю правовою природою є правочином в розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України.
Висновок про правомірність ототожнення мирової угоди у справі про банкрутство з правочином випливає з аналізу приписів ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, що діяла на момент винесення ухвали про затвердження мирової угоди від 27 вересня 2006 року у справі № Б26/7/05). Також в п. 12.2 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 року N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мирову угоду у справі про банкрутство прямо визначено як правочин. Сприймаючи мирову угоду як правочин, можна стверджувати, що за наслідками її укладення та затвердження виникають та припиняються зобов'язання.
А відтак, зобов'язання, визначені Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області у справі № 25/24, є припиненими за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання між тими сторонами (новація) на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України - замінено зобов'язання про відшкодування суми основної боргу 2 298 707,28 грн. на зобов'язання щодо оплати пред'явленого векселя у строк, визначений в додатку 2 до мирової угоди від 18.09.2006 року.
Зобов'язання щодо сплати 1 595 632 грн. пені, визначеної рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області у справі № 25/24, є припиненими за домовленістю сторін щодо прощення боргу на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України.
Для припинених зобов'язань не застосовуються правила ст. 625 ЦК України від дня їх припинення.
Зобов'язання ВАТ «Павлоградвугілля»перед ДВАТ «Тернівське шахтобудівне управління № З»ДХК «Дніпрошахтобуд»у сумі 3 894 339,28 грн. є припиненими від 27.09.2006 року - від дня затвердження Ухвалою господарського суду мирової угоди у справі яро банкрутство ВАТ «Павлоградвугілля».
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.06р. у справі № 8/357-06, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.07 та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.07, стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля»на користь ДВАТ «Тернівське ШБУ №3»ДХК «Дніпрошахтбуд»526 891,08 грн. витрат від інфляції, 172 495,24 грн. річних, 6 993,86 грн. витрат на держмито, 51,67 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України зокрема у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Так згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.06 у справі № 8/357-06 у ВАТ «Павлоградвугілля»виникло зобов'язання сплатити ДВАТ «Тернівське ШБУ №3»борг на загальну суму 706 431,85 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідачем зобов'язання по сплаті та рішення господарського суду Дніпропетровської області не виконано в повному обсязі, чим порушено право позивача на своєчасне отримання оплати.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми закону, грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
При цьому грошове зобов'язання може виникати як з договорних правовідносин сторін, так і за рішенням суду, яким з боржника стягується на користь кредитора певна грошова сума.
Викладене підтверджується ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін і, отже, не виключається, що боржник, неспроможний виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше.
Частина 2 вказаної статті визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання:
По-перше, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто -компенсувати кредитору втрати, пов'язані з інфляційними процесами в економіці.
По-друге, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначені проценти не слідує змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і, отже, стягуються незалежно від вини боржника.
Період прострочення виконання зобов'язання -з 15.03.2007 по 23.10.2009р. Загальна сума заборгованості -429 742,82 грн., з яких 374 408,88 грн. -збитки від інфляції, 55 333,94 грн. -3% річних.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних на суму непогашеної грошової заборгованості, встановленої рішенням суду правомірною та обґрунтованою.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних, суд встановив, що вони виконані відповідно до вимог чинного законодавства України, що є підставою для їх стягнення з відповідача.
Заперечення відповідача в цій частині позовних вимог спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.
Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; р/р 2600530370917 в Павлоградському відділенні Промінвестбанку, МФО 305556, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Державного відкритого акціонерного товариства "Тернівське шахтобудівельне управління № 3" Державної холдінгової компанії "Дніпрошахтбуд" (49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1783; р/р 26004158947001 в КБ "Приватбанк" м. Павлоград, МФО 305727, код ЄДРПОУ 00181838) -374 408 грн. 88 коп. збитків від інфляції, 55 333 грн. 94 коп. 3% річних, 4 297 грн. 43 коп. витрат на держмито, 173 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін
Рішення підписано 02.11.2009р.