04.11.09р. Справа № 30/242-09
За позовом: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Дорожник", м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Третя особа: не з'явився
Дніпропетровська міська рада просить зобов'язати обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Дорожник" (м. Дніпропетровськ):
- повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану в м. Дніпропетровську, ж/м Тополя-1, буд. 18а, - державі в особі Дніпропетровської міської ради;
- привести вказану самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані використанням відповідачем земельної ділянки за адресою: Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, буд. 18а під розміщення авто гаражного кооперативу без правовстановлюючих документів, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.04.2009 року. Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Позивач звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка є державною власністю, її самовільне зайняття призводить до обмеження в правах власника держави, яку представляє Дніпропетровська міська рада, яка не може вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та використовувати її для своїх потреб.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребувані господарським судом документів не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, письмові пояснення на позов не надала.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 20.10.2009 року на 04.11.2009 року.
04.11.2009 року представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване великим навантаженням представництва в судових установах міста.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
18 серпня 1995 року виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська прийнято рішення №487 "Про утворення гаражно-будівельного кооперативу на ж/м Тополя-1".
Згідно цього рішення виконавчий комітет вирішив:
- створити в мікрорайоні Тополя-1 біля Євпаторійського путепровіда гаражно-будівельний кооператив відповідно паспорту земельної ділянки №3107, виданого ГлаваАПУ міста і присвоїти йому найменування "Дорожник" (п.1 рішення);
- будівництво гаражів здійснити господарчим способом (п.2 рішення);
- надати площу будівництва: тресту реконструкції і розвитку -50%; державному комунальному підприємству "Дніпроавтоміст" -40%; Бабушкінському райвиконкому -10% (п.3. рішення);
- зобов'язати підприємство "Дніпроавтоміст": провести організаційні збори кооперативу на яких вибрати правління, голову і ревізійну комісію; створити в кооперативі первинну організацію спілки автомобілістів України (п.5 рішення).
20.11.2001 року Автогаражний кооператив "Дорожник" взятий на облік у ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська за №7558.
Згідно протоколу загальних зборів членів Автогаражного кооперативу "Дорожник" від 05.02.2008 року головою правління кооперативу обрано члена цього кооперативу Яценко М.Г.
Відповідно до статуту Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Дорожник", затвердженого зборами членів кооперативу, протокол № 10 від 10.07.2008 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 31.07.2008р., Обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Дорожник" є правонаступником майнових і немайнових прав "Автогаражного кооперативу "Дорожник".
Загальна площа території Кооперативу складає 2,7га, яка згідно з рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 15.10.1986року №566/13 передана у власність членам кооперативу (п.1.4 Статуту).
07.04.2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Клименко В'ячеславом Миколайовичем, за участю Голінської І.Є. (м. Дніпропетровськ, вул. Грінченко,70) та Кульчицького Ю.П. (м. Дніпропетровськ, вул. Роторна,19/55), був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Згідно названого акту, у результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці (площу встановити не вдалося) за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1 в районі буд.18-а розміщені капітальні гаражі. Встановити ким та на підставі яких правовстановлювальних документів використовується вказана земельна ділянка не виявилося можливим в зв'язку з відсутністю жодної фізичної або юридичної особи, яка могла б надати пояснення та відповідні документи.
В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, копія якого надана до суду (а.с. 10) міститься підпис лише особи, яка здійснила перевірку та осіб, за участю яких проведено перевірку.
Розглянувши позовні вимоги, господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття „самовільно зайняті земельні ділянки” встановлено статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 року №312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1223/8544 (надалі - Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Згідно зазначеного Порядку Держкомзему та її територіальним органам надано право проводити наступні види перевірок: планові, позапланові і оперативні. Відповідно до п.3.2 Порядку №312 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему і проводиться за наявності доручення, у тому числі і органів прокуратури. При цьому, вона може проводитися без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб у разі неможливості їх своєчасного повідомлення (обмеження строку на проведення перевірки, тощо).
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра..., які знаходяться в межах території України, ... є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. На день подання позову не відбулося розмежування землі на державну та комунальну власність. Згідно п. 12 Перехідних положень до Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Так як спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює Дніпропетровська міська рада.
Перевірка була проведена з порушенням п.4.1 Порядку №312 без присутності власника земельної ділянки. Даний пункт Порядку передбачає можливість проведення перевірки і без присутності власника, але за наявності двох свідків.
В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, копія якого надана до суду (а.с. 5) міститься підпис лише особи, яка здійснила перевірку; в акті відсутні будь-які посилання на присутність під час проведення перевірки відповідача, представників Дніпропетровської міської ради. Під час проведення перевірки присутніми були дві особи: Голінська І.Є. (м. Дніпропетровськ, вул. Грінченко,70) та Кульчицький Ю.П. (м. Дніпропетровськ, вул. Роторна,19/55).
Розділом 5 Порядку №312 визначений порядок оформлення документів за результатами перевірок. Згідно п.5.3 Порядку №312 акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (п.5.4).
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Як вбачається із матеріалів справи і наданого позивачем акта перевірки від 07.04.2009 року, останній на підпис фізичній особі -підприємцю (відповідачу) не надавався і на адресу відповідача у встановленому законодавством порядку не надсилався (такі докази до господарського суду не надані).
Зазначені обставини свідчать, що при проведенні перевірки з боку осіб, які проводили перевірку були допущені порушення розділу 4 Порядку №312.
У спірному акті перевірки зазначено, що відповідачем порушені норми ст.125 Земельного кодексу України. Відповідно до розділу 6 Порядку №312 у разі виявлення порушення земельного законодавства (а про це прямо зазначено в акті) державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (п.6.2) і з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (п.6.3). При цьому, складання протоколу є обов'язковим у випадку встановлення порушень земельного законодавства, але зазначені дії державним інспектором не виконані: протокол про адміністративне правопорушення не складався, припис не видавався, винні особи до адміністративної відповідальності не притягалися.
За таких обставин складений посадовою особою Держкомзему акт перевірки з урахуванням ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останній доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача позивачем не доведені належними доказами по справі. Разом з тим, позивачем зазначений акт перевірки прийнятий і був підставою для звернення до господарського суду.
За викладених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє клопотання представника позивача від 04.11.2009 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване великим навантаженням представництва в судових установах міста, з огляду на те, що: про час і місце розгляду справи Позивач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб; відкладення розгляду справи можливо в межах строків, встановлених для розгляду справи статтею 69 ГПК України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.М.Євстигнеєва