04.11.09р. Справа № 30/238-09
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл", м. Дніпропетровськ
До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд", м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 39 468, 77 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: Кравцова І.С., довіреність від 30.09.2009 року, представник
Від відповідача: Халіпський Д.С., довіреність від 15.07.2009 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вініл" (м. Дніпропетровськ), з урахуванням заяви про уточнення суми позову, яка надійшла до господарського суду 04.11.2009 року, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" (м. Дніпропетровськ) заборгованість в розмірі 38 221,22 грн., пеню в розмірі 488,15 грн., 3% річних в сумі 70,5грн., суму матеріальної шкоди в розмірі 688,90 грн., а всього -39 468,77грн., судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №138-Р3/08 від 08.05.2008 року в частині своєчасної оплати поставленого та реалізованого товару. Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 74 683,22 грн., з якого частину товару на суму 36 462 грн. повернуто позивачу. Частина товару на суму 12 229,60 грн. позивачу поверненню не підлягає, у зв'язку з неправильного збереження товару відповідачем, частина товару на суму 25 991,62 грн. продана відповідачем через роздрібну мережу. Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки №138-Р3/08 від 08.05.2008 року становить 38 221,22 грн.
Відповідач зазначає, що відповідно п.4.3 договору обов'язок оплати поставленого товару виникає у відповідача лише за реалізований товар (25 991,62 грн.). Решта товару на суму 48 691,29грн. згідно п.3.15 договору поставки підлягає поверненню, як такий, що не користується попитом. Строк оплати за поставлений, але не реалізований товар згідно умов договору не настав.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд у судовому засіданні 20.10.2009 року було оголошено перерву до 04.11.2009 року.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.
За погодженням представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
08 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" (покупець) був укладений договір поставки №138-Р3/08, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався в обумовлений цим договором строк поставити на передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов цього договору.
Товаром за цим договором є товар, зазначений в Специфікації постачальника (надалі -Специфікація), яка узгоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (Додаток №1 до цього договору) та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Сторонами узгоджені та підписані Специфікації №4.1 від 14.05.2009 року, №4.2 від 19.05.2009 року, №4.3 від 04.06.2008 року, №4.4. від 11.07.2008 року, №4.6 від 01.04.2009 року.
Відповідно до п.3.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” (затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6) та „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” (затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7) з доповненнями та змінами. Перехід права власності та ризиків на товар виникає в момент отримання покупцем товару та підписання сторонами накладних, оформлених належним чином із заповненими реквізитами (П.І.Б. та підпис особи, відповідальну за поставку (водій, водій -експедитор, експедитор і т.д.) зі сторони постачальника та уповноваженої особи покупця, здійснюючого приймання товару, та штамп магазину).
Приймання товару представниками магазину покупця починається з надання постачальником пакету супровідних документів на товар (п.3.2 договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вініл" здійснило поставку товариству з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" товару на виконання умов договору поставки №138-Р3/08 від 08.05.2008 року.
Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми вартості всього товару, зазначеного в накладних. Постачальник надає покупцю ціни на товар, згідно специфікації (п.4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 (з урахуванням додаткової угоди від 08.05.2008 року про внесення змін в договір поставки №138-Р3/08 від 08.05.2008 року) покупець проводить оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період -1 (один) календарний тиждень протягом 3 (трьох) банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.
При порушенні постачальником умов п.2.9 цього договору, оплата за реалізований, але неоплачений, у зв'язку з невиконанням постачальником п.2.9 договору, товар, проводиться покупцем через 5 (п'ять) банківських днів з дня надання постачальником повного пакету документації на поставлений товар.
Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2008 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується на додатковий строк один рік, у випадку, якщо ні одна із сторін не попередить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або зупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії договору (п.11.2 договору).
Строк дії договору може бути достроково припинений за ініціативою будь-якої із сторін шляхом письмового повідомлення другої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до припинення дії договору (п.11.3 договору).
Відповідно до умов цього пункту 30.06.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" з листом №534, яким повідомило про припинення дії договору №138-Р3/08 від 08.05.2008 року з 26.07.2009 року (а.с. 28).
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл" та товариством з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" підписаний акт звірки по договору №138-Р3/08 від 08.05.2008 року, згідно якого заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 30.07.2009 року складає 74 683,22 грн. (а.с. 29).
31.07.2009 року між сторонами був складений акт приймання продукції представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" від товариства з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд", відповідно до якого товар (шпалери) на суму 36 462 грн. прийнято комісією по кількості і якості, товар (шпалери) на суму 12 229,60 грн. не прийнято позивачем, як такий, що не підлягає поверненню. В акті приймання-передачі продукції від 31.07.2009 року зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" зобов'язується провести оплату за неповернутий товар відповідно до умов договору. Шпалери на суму 25 991,62 грн. товариством з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" не пред'явлені до приймання-передачі, отже, шпалери реалізовані в роздрібній мережі та підлягають оплаті відповідно до умов договору №138-Р3/08 від 08.05.2008 року.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків по договору №138-Р3/08 від 08.05.2008 року заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 31.07.2009 року складає 38 224,22 грн. (а.с. 38).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" своєчасно не здійснювало розрахунки за поставлений товар та реалізований товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 38 221, 22 грн., пеню в розмірі 488,15 грн., 3% річних в сумі 70,5грн.
Сума основного боргу (38 221, 22грн.) складається з суми: 25 991,62грн. (вартість поставленого та реалізованого товару) + 12 229,60 грн. (вартість товару, який, згідно акту приймання-передачі від 31.07.2009 року, не відповідає якості і не підлягає поверненню).
Згідно п.4.3 розділу ІУ Договору (з урахуванням додаткової угоди від 08.05.2008 року про внесення змін в договір поставки №138-Р3/08 від 08.05.2008 року) покупець проводить оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період -1 (один) календарний тиждень протягом 3 (трьох) банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за який здійснюється оплата.
З огляду на приведені положення цього пункту, строк оплати поставленого та реалізованого товару на суму 25 991,62грн. є таким, що настав.
Сума 12 229,60 грн. (вартість товару, який, згідно акту приймання-передачі від 31.07.2009 року, не відповідає якості і не підлягає поверненню) стягненню на користь позивача не підлягає, оскільки обов'язку відшкодувати вартість поставленого, але не реалізованого товару умовами договору поставки на відповідача не покладено.
Листом від 30.06.2009 року за вих. №534 (а.с.28) відповідач повідомив позивача про повернення залишків нереалізованої продукції.
У випадку повернення товару постачальник зобов'язаний забрати товар у покупця протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця (п.3.15 договору).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу частково в сумі 25 991,62грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 06.08.2009 року по 07.09.2009 року нараховані на суму боргу 25 991,62грн. в сумі 70,5 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох відсотків річних виконано відповідно до умов діючого законодавства, вимога про стягнення суми 70,5грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.6.6 договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів, відповідно до п.4.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочки.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.08.2009 року по 07.09.2009 року на суму боргу 25 991,62грн. в розмірі 488,15 грн.
З огляду на умови п.6.6 договору, наявність прострочки виконання зобов'язання, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.
Посилаючись на ст. 1166 Цивільного кодексу України Позивач просить стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди в розмірі 688,90 грн.
Вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
07.08.2009 року експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати проведено експертизу для визначення матеріальної шкоди, згідно якої досліджувалися товари (шпалери), які були поставлені згідно договору поставки №138-83/08 від 08.05.2008 року. За результатами експертизи складений висновок спеціаліста №ГО-612, згідно якого встановлено, що в результаті пошкодження товару вологою розмір матеріальної шкоди товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" складає 688,90 грн. (Висновок складався протягом 30.07.2009 року по 07.08.2009 року)
За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зазначена стаття встановлює загальні підстави відшкодування шкоди.
Загальними підставами цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що складається з чотирьох елементів (склад): шкода, протиправна поведінка особи, що спричинила шкоду, причинний зв'язок між ними та вина.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами розмір матеріальної шкоди, не надано доказів того, що пошкодження товару (шпалер) відбулося з вини відповідача, оскільки згідно Акту приймання-передачі продукції від 31.07.2009 року товар на суму 36 462,00грн. був прийнятий позивачем без зауважень щодо пошкоджень, а перелік продукції, зазначений в акті прийому передачі в розділі "продукція, що не відповідає первісному товарному вигляду", не співпадає з переліком товару, вказаному в Висновку спеціаліста. Так, згідно Акту приймання-передачі продукції від 31.07.2009 року відповідач повернув позивачеві шпалери 053-0388 "Зоя" -16 рулонів, чотири рулони цих же шпалер зазначені як такі, що не відповідають первісному товарному вигляду, внаслідок неправильного збереження, а в таблиці №1 Висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати від 07.08.2009 року кількість пошкоджених рулонів шпалер - 053-0388 "Зоя" складає 9; кількість шпалер С-73, зазначених в акті приймання-передачі продукції від 31.07.2009 року - 3 рулони, а згідно Висновку спеціаліста пошкоджених шпалер С-73 виявлено 4 рулони; вартість шпалер НХ 75-3 в Акті прийому -передачі в розділі продукції, що не відповідає первісному товарному вигляду становить 65,00грн. за рулон, в той час, як поставлялися шпалери НХ 75-3 за ціною 54,16грн. (накладна №3953 від 04.09.2008 року, а.с.147, т. І). З матеріалів справи не вбачається, які саме шпалери досліджувалися спеціалістом Дніпропетровської торгово-промислової палати: шпалери, які були прийняті позивачем без зауважень, чи шпалери, які не прийняті внаслідок втрати ними первісного товарного виду. Як зазначено у Висновку спеціаліста шпалери оглядалися 30.07.2009 року, а Акт прийому-передачі складно 31.07.2009 року.
З огляду на викладене, суд не може вважати Висновок належним доказом спричинення позивачу матеріальної шкоди.
Крім того, позивачем не доведено наявність неправомірних дій відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між діями і самою шкодою.
Відсутність в діях відповідача умислу або необережності звільняє його від відповідальності.
За викладеного, відсутні передбачені законом умови притягнення до цивільно-правової відповідальності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення шкоди в сумі 688,90 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу - 25 991,62грн., пеня в розмірі - 488,15грн., 3% річних в розмірі - 70,5 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако - Буд" (юридична адреса: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 2д, поштова адреса: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31д, код ЄДРПОУ 35341863) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 174, код ЄДРПОУ 25513976) заборгованість за договором в розмірі 25 991, 62грн., пеню в розмірі -488,15 грн., 3% річних в розмірі -70,5грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 265,5 грн. та 158,75грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 06.11.2009 року)