20.10.09р. Справа № 25/241-09
За позовом Закритого акціонерного товариства "Едем", м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: Веснін С.О. - дов. №100 від 11.09.09р.
від відповідача: Спиридонова Є.О. - дов. №4/11-270 від 02.07.09р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.10.2009р. просить господарський суд визнати за позивачем право власності на: Літ. 53-1 - прибудову загальною площею 871,5 кв.м.; літ. 5ІІІ - естакаду (збільшена в розмірах); в будівлі прохідної Літ. 28-1 антресольний поверх прим. № 2 поз. 2 площею 17,7 кв.м., що знаходяться за адресою по вул. Журналістів, 9Ж в м. Дніпропетровську.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 16, 22, 376, 386 ЦК України та тим, що позивач є законним власником спірних об'єктів нерухомості, які ним були самовільно збудовані та розташовані на земельній ділянці, що передана в оренду позивачеві, що є підставою для визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомості.
Відповідач підтверджує, що спірні об'єкти нерухомості побудовані на земельній ділянці, що знаходиться в оренді у позивача, знаходяться в задовільному стані, придатні до подальшої експлуатації та просить суд розглянути справу у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Закрите акціонерне товариство «Едем»(позивач) відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 119509, виданого 16.03.2005р. на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 942 від 14.03.2005р. - є власником об'єкту нерухомого майна - будівлі складу готової продукції з адміністративно-побутовим блоком літ. 41-3, будівлі виробничого корпусу літ. 5-2, будівлі складу літ. 50-1 (згідно опису), що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 9Ж (далі- об'єкт). Право власності позивача на об'єкт згідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6808377 зареєстровано в КП «ДМБТІ»23.03.2005р.
Об'єкт розташований на земельній ділянці площею 3,4398 га. за цією ж адресою, наданої позивачу в орендне користування на підставі рішення виконкому міської ради від 20.01.2001р. № 3290 для фактичного розміщення будівель та споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кодом 72184009. Право користування зазначеною земельною ділянкою підтверджується договором оренди укладеним 22.01.2002р., який було посвідчено Сусловою Надією Борисівною, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за № 92.
Вказаний договір був укладений строком до 20.12.2026р. і набув чинності 06.02.2002р., з моменту проведення його державної реєстрації в Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів за № 1624. Цільове призначення земельної ділянки - фактичне розміщення будівель та споруд за рахунок земель несільськогосподарського призначення. Отже, власником зазначеної земельної ділянки є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (відповідач), а позивач є користувачем цієї земельної ділянки.
Статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій»передбачено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Цією ж статтею встановлено, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
У 2007 році позивач вирішив здійснити часткову реконструкцію об'єкту для чого звернувся за наданням відповідного дозволу до Виконкому Дніпропетровської міської ради та протягом 2007-2008 рр., замовив виконання проектної документації, яка згодом була погоджена із ГоловАПУ 23.10.2007р. № 680, наказ від 29.10.2007р. № 29/10.
На підставі погодження ГоловАПУ, позивач звернувся в Державну архітектурну будівельну інспекцію (ДАБК) за отриманням відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території»дозволу на виконання будівельних робіт.
27.10.2008р. Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області позивачу було надано дозвіл № 388/01-8 терміном дії до 18.09.2009р. на виконання будівельних робіт із будівництва прибудови навісу до виробничого корпусу по вул. Журналістів, 9Ж в м. Дніпропетровську.
Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Керуючись цим положенням Позивач у 2008-2009 роках за власні кошти здійснив на орендованій земельній ділянці будівництво прибудови навісу до виробничого корпусу, із частковим відхиленням від проекту. Отже, фактично будівництво нерухомого майна було проведено без відповідно дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до ч. 10 ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій», здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.
Факт вчинення самочинного будівництва зафіксований у технічному паспорті підготовленому КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»станом на 18.05.2009р., в якому зазначено, що побудований об'єкт підлягає узаконенню і введенню в експлуатацію.
Відповідно до довідки № 0459 від 20.07.09р., виданої КП «ДМБТІ» на адресу позивача для вирішення питання стосовно введення в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту зазначено, що за дозволом збудовано приміщення: літ.53-1, 531-1 - склад готової продукції з адміністративно-побутовим корпусом загальною площею 2470,2 кв.м., літ. 54ІІІ, 53V - ґанки, літ. 53IV - сходи, літ. 53VI - естакада, та самочинно: літ. 53-1- прибудова загальною площею 871,5 кв.м., літ. 5ІІІ - естакада (збільшена в розмірах), в будівлі прохідної літ.28-1 здійснена самовільне будівництво антресольного поверху прим. № 2 поз. 2 площею 17,7 кв.м.
Згідно технічним висновкам про стан будівельних конструкцій та можливості їх експлуатації, (обслідуванням технічного стану будівельних конструкцій будівлі прибудови 53-1, естакади літ. 5ІІІ та антресольного поверху в будівлі прохідної літ.28-1), виконаним та затвердженим Укрнііагропроект Інститутом «Дніпроагропроект»09.08.2009р. (державна ліцензія АБ № 204592, діє до 09.08.2010р.) встановлено, що всі будівельні конструкції та інженерні системи, а саме: фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, дах, вікна, тощо, які забезпечують можливість його подальшого ефективного використання у відповідності з функціональним призначенням - знаходяться в нормальному стані, що відповідає категорії К1 і К2; всі будівельні конструкції відповідають державним архітектурно-будівельним нормам (ДБН) та ДСТУ, закінчені будівництвом, підготовлені та придатні для подальшої експлуатації за функціональним призначенням.
Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, яку слід застосовувавти як спеціальну норму, що регулює правовідносини щодо самочинного будівництва, виникнення права власності на самочинно збудоване майно, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
За ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, проведене будівництво об'єкту складу готової продукції з адміністративно-побутовим корпусом не порушує прав та інтересів інших осіб, бо позивач не вимагає передання землі під вже збудованим майном у його власність, позивач є користувачем земельної ділянки, на якій було проведено будівництво і буде залишатися її користувачем, причому здійснене будівництво відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і є невід'ємною частиною будівлі складу готової продукції з адміністративно-побутовим корпусом, який як зазначено вище належить позивачу на праві власності.
Статтєю 182 Цивільного кодексу України, передбачено, що право вланості та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація цих прав здійснюється в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом МЮ України від 7.02.2002 р. № 7/5 із змінами і доповненнями.
Згідно з п. 1.4. Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюються БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач є законним власником спірних об'єктів нерухомого майна, а його право власності, враховуючи обставини справи щодо неможливості розпорядження власністю з підстав відсутності реєстрації права власності з урахуванням здійснених переобладнань підлягає захистові відповідно до ст.ст. 16, 376, 391 ЦК України, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник не внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті держмита у сумі 2058,35грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. слід віднести на позивача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги позивача задовольнити.
Визнати за Закритим акціонерним товариством "Едем" (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгороднє, Дніпропетровській район, вул. Дачна, буд. 24, ЄДРПОУ 25517922) право власності на: Літ. 53-1 - прибудову загальною площею 871,5 кв.м.; літ. 5ІІІ - естакаду (збільшена в розмірах); в будівлі прохідної Літ. 28-1 антресольний поверх прим. № 2 поз. 2 площею 17,7 кв.м., що знаходяться за адресою по вул. Журналістів, 9Ж в м. Дніпропетровську.
Суддя А.Є. Чередко
Рішення підписано