Справа № 520/508/17
Провадження № 2/520/6310/17
15.03.2017 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Єгоровій Н.Ю.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації та припинення права спільної сумісної власності,
Позивач ОСОБА_1 15.03.2017 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації та припинення права спільної сумісної власності, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 202500 гривень, що становить ? частку автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, одночасно припинивши право спільної сумісної власності на зазначений автомобіль у ОСОБА_1.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 30.01.2017 року відкрито провадження по справі на підставі вказаної позовної заяви ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації та припинення права спільної сумісної власності.
Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_2.
Позивач в заяві в обґрунтування вищевказаної вимоги про необхідність вжиття заходів забезпечення позову посилається на те, що ним до Київського районного суду м. Одеси поданий позов до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, шляхом стягнення компенсації, в якому він просить суд стягнути з відповідачки на свою користь грошову компенсацію у розмірі 202500 гривень, що становить 1/2 частки вартості автомобіля «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, припинивши при цьому право спільної сумісної власності на зазначений автомобіль. Позивачем зазначено, що на теперішній час відносини між ним та ОСОБА_2 вкрай напружені, відповідачка не має намірів ділити з ним майно або компенсувати частину його вартості. Від спільних знайомих позивачеві стало відомо, що його колишня дружина передала автомобіль в користування третій особі, у зв'язку з чим позивач вважає, що це суттєво ускладнює розгляд справи, та може зробити неможливим виконання рішення суду, якщо автомобіль буде переоформлений, оскільки іншого майна для виплати грошової компенсації відповідачка не має.
В попередньому судовому засіданні позивач, після надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, вказану заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Інші сторони по справі у попереднє судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У випадку, коли заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі, така заява має бути розглянута впродовж двох днів та лише у випадку поли порушується питання про захист прав інтелектуальної власності, у іншому випадку вирішення питання про забезпечення позову до відкриття провадження у справі вбачається не можливим. Таким чином вимоги позивача про забезпечення позову розглянуті невідкладно після відкриття провадження у справі.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:
Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ч.2 ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.
Згідно з ч. ч.1-3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобов'язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, з наданих до суду відомостей та доказів вбачається, що між сторонами виник спір стосовно поділу автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, який належить відповідачеві ОСОБА_2.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно поділу майна придбаного за час перебування у шлюбі, майно стосовно якого позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту належить відповідачеві по справі, заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, у зв'язку з чим суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, та є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 спірне рухоме майно, а саме:автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, об'єм двигуна - 2656 куб.см., номер шасі (кузова рами) KMHSH81D98U310309.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/508/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення компенсації та припинення права спільної сумісної власності, шляхом:
- Накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, об'єм двигуна - 2656 куб.см., номер шасі (кузова рами) KMHSH81D98U310309, зареєстрований за ОСОБА_2, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХТ 584367.
Копію ухвали направити для виконання до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особи, які були відсутні під час оголошення ухвали протягом п'яти днів з дня отримання її копії, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий Калініченко Л. В.