03.11.09р. Справа № 30/244-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Натур Продукт", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними актів
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Гудименко О.М., довіреність від 16.09.2009 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 13.03.2009 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Натур Продукт" (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду із позовом, згідно якого просить визнати недійсними: акт прийому-передачі техніки (Toyota 4 FGL15 №6132; Toyota 4 FGL15 №6134) в оренду від 01.09.2008 року; акт прийому-передачі техніки (Nissan UL 02A 25 U №4734) в оренду від 15.09.2008 року; акт прийому-передачі техніки (Toyota 4 FGL15 №6134) з оренди від 03.11.2008 року; акт прийому-передачі техніки (Toyota 4 FGL15 №6132; Nissan UL 02A 25 U №4734) з оренди від 01.12.2008 року; акт №16 від 31.10.2008 року; акт №22 від 15.11.2008 року; акт №33 від 30.11.2008 року; акт №36 від 30.11.2008 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в актах наданих послуг взагалі не зазначено які саме послуги буди надані відповідачем позивачу та за якою технікою. Позивач зазначає, що ні він сам ні його уповноважені представники не підписували спірні акти. Особи, підписи яких зазначені як підписи представника позивача в цих документах, йому невідомі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що акти приймання-передачі не являються правочинами, тому не підлягають визнанню недійсними. Що стосується договору №АТ-3377/07 оренди навантажувальної техніки, то він уже являвся предметом позову у справі №25/68-09. По вказаній справі прийнято рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 -фізичної особи підприємця до ТОВ "Натур-продукт" про стягнення заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій. Відповідач звертає увагу, що позивач, здійснивши оплату за договором в сумі 7500грн., схвалив правочин, вчинений представником відповідача.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено з 21.10.2009 року на 03.11.2009 року.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи учасниками судового процесу не заявлялось (ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
29.08.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Натур Продукт” (орендар), укладено Договір № АТ-3377/07 оренди навантажувальної техніки (далі -Договір), за яким орендодавець передав у строкове оплатне орендне користування три автонавантажувачі, а орендар їх прийняв та зобов'язувався сплачувати орендну плату в розмірі, на умовах та у строк, передбачені у Договорі № АТ-3377/07.
Факт передачі Позивачем в оренду Відповідачу техніки, а саме: автонавантажувача ТОYОТА 4FGL15, складський № 6132; автонавантажувача ТОYОТА 4FGL15, складський № 6134 підтверджується Актом приймання-передачі техніки в оренду 01.09.2008 року, а автонавантажувача NISSAN UJ02A25U, складський № 4734 Актом приймання-передачі техніки в оренду 15.09.2008 року, які підписані представниками сторін.
03.11.2008 року, по Акту приймання-передачі техніки з оренди, Відповідач передав, а Позивач прийняв з оренди: автонавантажувач ТОYОТА 4FGL15, складський № 6134.
01.12.2008 року, по Акту приймання-передачі техніки з оренди, Відповідач передав, а Позивач прийняв з оренди: автонавантажувач ТОYОТА 4FGL15, складський № 6132; автонавантажувач NISSAN UJ02A25U, складський № 4734.
Протягом жовтня -листопада 2008 року сторонами складені та підписані Акти надання послуг: згідно акту №16 від 31.10.2008 року сума робіт (послуг), наданих за договором АТ 3377/07 (оренда автонавантажувача) склала 15 000грн. без ПДВ; згідно Акту №22 від 15.11.2008 року сума робіт (послуг), наданих за договором АТ 3377/07 (оренда автонавантажувача) склала 7500грн.; згідно Акту №33 від 30.11.2008 року сума робіт (послуг), наданих за договором АТ 3377/07 (оренда автонавантажувача) склала 7 500грн.; згідно Акту №36 від 30.11.2008 року загальна сума робіт (послуг) складає 400 00,грн.
Позивач просить визнати недійсними Акти прийому - передачі техніки: від 01.09.2008 року, від 15.09.2008 року, від 03.11.2008 року, від 01.12.2008 року та Акти наданих послуг: №16 від 31.10.2008 року; №22 від 15.11.2008 року; №33 від 30.11.2008 року; №36 від 30.11.2008 року, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору. При цьому позивач посилається на ст.ст. 203,207.215 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Господарськими судами з'ясовано, що позивач звернувся з позовом про визнання недійсним акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, за яким до комунальної власності територіальної громади району міста передавався будинок.
Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.
Оскаржувані акти приймання-передачі та акти наданих послуг за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки засвідчують факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною техніки та надання послуг з використання цієї техніки і можуть бути використані як докази у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатимуть оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що оскаржувані акти приймання-передачі та акти наданих послуг не мають характеру акта в розумінні статті 12 названого Кодексу, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19.08.2008 N 48/400 та з позицією Вищого господарського Суду України, яка викладена в Інформаційному листі Вищого господарського Суду України від 16.10.2008 року №01-8/626 "Про деякі питання практики застосування у вирішені спорів окремих норм процесуального права".
За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з припиненням провадження у справі на підставі п.1 частини 1 ст.80 ГПК України підлягає поверненню на користь позивача з державного бюджету України державне мито, сплачене позивачем згідно платіжного доручення №99 від 11.06.2009 року у розмірі 85грн. (п.3 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993 року), та витрати пов'язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 312,5грн., сплачені згідно платіжного доручення №100 від 11.06.2009 року, які повертаються відповідно до п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 (зі змінами та доповненнями).
Керуючись ст.ст.1, 33, 43, 44, 49, 80 ч.1 п.1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Провадження у справі припинити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Натур Продукт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська,40б, ЄДРПОУ 35986952) з Державного бюджету витрати по сплаті державного мита в розмірі 85грн., сплачені згідно платіжного доручення №99 від 11.06.2009 року, та 312,5грн. витрат, пов'язаних зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно платіжного доручення №100 від 11.06.2009 року, які знаходяться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Суддя Н.М. Євстигнеєва