15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 661/3181/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що з 14.07.2016 року до 22.07.2016 року він перебував на стаціонарному обстеженні - ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області». За результатами обстеження він отримав свідоцтво про хворобу №180 р/нс від 25 липня 2016 року, в якому зазначено, що захворювання виявлені під час обстеження пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 27.07.2016 року № 125 о/с його було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч.1 п.2 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу). Вислуга років на день звільнення складає 23 роки 00 місяців 08 днів. Перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. В вересні місяці він отримав розрахунок пенсії, згідно якого йому призначено пенсію у розмірі 50 % відповідних сум грошового забезпечення. Вважає дії головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення йому пенсії в розмірі 50 % відповідних сум грошового забезпечення протиправними, оскільки відповідно до ч.1 п.2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби з поліції на підставі п.2,3 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Листом від 30.09.2016 року № 120/Ш-99-1 головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області йому відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що для призначання пенсії поліцейським за вислугу років в розмірі 55 % військово-лікарські документи мають містити в собі інформацію про непридатність до служби в поліції. Організація діяльності військово-лікарської комісії в системі МВС визначена Положенням про діяльність військово-лікарської комісії, затвердженого наказом МВС від 06.02.2001 року №85 і зміни до нього у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» не вносилися. Даним положенням передбачено, що у військово-лікарських документах, в свідоцтві про хворобу (додаток №12) зазначається про придатність до військової служби, а не «придатність до служби в поліції».
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2016 року позов задоволений.
Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними .
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати пенсію на підставі ст. п. «а» 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 64 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 31.07.2016 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.
Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:
- надане позивачем до пенсійного органу свідоцтво про хворобу від 25.07.2016 р. № 180 не містить інформацію про непридатність до служби в поліції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 12,13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 30.09.2016 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до п «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення у зв'язку тим, що військово-лікарські документи не містять інформації про придатність до служби в поліції, як це передбачено пунктом статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З довідки Головного Управління Національної поліції в Херсонській області від 30.07.2016 року та наказу про звільнення від 27.07.2016 року № 125 о/с слідує, що ОСОБА_1 з 20.06.1995 року по 06.11.2015 року проходив службу в ОВС України, з 07.11.2015 року до 30.07.2016 року проходив службу в лавах Національної поліції України. Наказом ГУНП в Херсонській області від 27.07.2016 року № 125 о/с звільнений за ст. 77 ч.1 п.2 (через хворобу) Закону України «Про національну поліцію» з 30 липня 2016 року. В свідоцтві про хворобу № 180 р/нс від 25.07.2016 року, виданого військо-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області» (форма свідоцтва затверджена Наказом МВС України № 85 від 06.02.2001 року) зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
З розрахунку пенсії по вислузі років ОСОБА_1, зробленого головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 31.07.2016 року 59 % грошового забезпечення (вислуга років 23).
З відповіді ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області» слідує, що в отриманому свідоцтві про хворобу № 180 р/нс від 25.07.2016 року в п.13 вказаний наказ МВС України від 2001 року № 85, згідно якого винесено постанову про причинний зв'язок та непридатність до служби, який є чинним на даний час. Нового наказу чи змін до діючого наказу немає.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на ОСОБА_1 поширюються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому право позивача на пенсійне забезпечення не може бути порушено державою внаслідок невнесення змін до підзаконних нормативних актів.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної, зокрема, у його рішеннях від 6 липня 1999 року № 8 рп-99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8рп/2005 у справі № 1-21/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання суддів, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
За змістом ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
На підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
Форма свідоцтва про хворобу (Додаток №12), передбачена Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженим наказом МВС України від 06.02.2001 N 85 і містить графу п. 13 «Постанова військово-лікарської комісії про придатність до військової служби». Зміни до вказаного наказу у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліції» не вносилися.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_1 звільнений на підставі ч.1 п.2 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), що підтверджується наказом, підставою для звільнення є свідоцтво про хворобу № 180 р/нс від 25.07.2016 року, форма вказаного свідоцтва затверджена Наказом МВС України від 06.02.2001 N 85, до якого не вносилися зміни, на ОСОБА_1 поширюються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому право позивача на пенсійне забезпечення не може бути порушено державою внаслідок невнесення змін до підзаконних нормативних актів.
Отже, при призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 12,13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсійним органом безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення як особі, звільненій зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17 березня 2016 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 56552954.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта, про те що надане позивачем до пенсійного органу свідоцтво про хворобу від 25.07.2016 р. № 180 не містить інформацію про непридатність до служби в поліції, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що згідно висновків вказаного свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час та захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2016 року у справі № 661/3181/16-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: В.Л. Романішин