14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2148/16
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги; зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивач під час проходження строкової служби у Збройних силах СРСР в Республіці Афганістан, отримав поранення, внаслідок якого у 2015 році його визнано інвалідом 2 групи.
Тому, апелянт має право на отримання одноразової грошової допомоги у 200-кратному розмірі від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
При цьому, на думку апелянта, виплата вищевказаної допомоги повинна здійснюватись Міністерством оборони України, а не Державною службою з надзвичайних ситуацій, яка не є учасником спірних правовідносин.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 25 травня 1987 року по 06 червня 1989 проходив строкову службу у прикордонних військах КДБ СРСР, з них, у період з 24 вересня 1987 року по 15 лютого 1989 року, на території Демократичної Республіки Афганістан.
В подальшому, ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту (МНС/ДСНС) та має військове звання полковник служби цивільного захисту.
При цьому, 22 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнився зі служби в Державній служби України з надзвичайних ситуацій, з виходом у відставку Збройних Сил України.
В свою чергу, 17 листопада 2014 року рішенням Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України у позивача встановлено ряд захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби.
Тому, рішенням Миколаївської обласної медико-соціальної експертної комісії від 25 грудня 2014 року ОСОБА_1 надано 3 групу інвалідності, внаслідок травм та їх наслідків, пов'язаних з участю у бойових діях.
При цьому, 09 грудня 2015 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності, внаслідок погіршення стану здоров'я.
В свою чергу, у 2015 році ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського обласного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отримання інвалідності.
ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено ОСОБА_2 у оформленні документів для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності з тих підстав, що військову службу він проходив у прикордонних військах, а тому з цього приводу повинен звертатися до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Держприкордонслужби України з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності.
Адміністрацією Держприкордонслужби України також відмовлено позивачу у оформлення одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено з військової служби у відставку з органу цивільного захисту, а тому саме Державна служба з надзвичайних ситуацій і повинна здійснювати з ним розрахунок.
Внаслідок чого, у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності.
В свою чергу, ГУ ДСНС у Миколаївській області відмовлено ОСОБА_1 у оформленні одноразової грошової допомоги, оскільки вона йому вже виплачена.
Тому, вважаючи, що спірну допомогу має виплачувати Міністерство оборони України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як саме на ГУ ДСНС України в Миколаївській області покладено обов'язок вирішення питання про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пп. б п. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Частиною 7 вказаної статті встановлено, що особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. N 908 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Так, відповідно до пункту 2 вказаного порядку грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Згідно п. 7 вказаного порядку встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги: можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.
Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної Миколаївським обласним військовим комісаріатом бездіяльності, внаслідок ненадання до Міністерства оборони України висновку про можливість виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності, виплата якої передбачена ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
При цьому, вищевказаними положеннями ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Вказане положення також дублюється Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відповідно до якого, за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат, у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю особи рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що у позивача наявне право на отримання відповідної допомоги при настанні інвалідності на підставі одного із вказаних нормативних актів за його вибором.
Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що позивачем отримано одноразову грошову допомогу від ГУ ДСНС у Миколаївській області після встановлення йому ІІІ групи інвалідності, відповідно до порядку, затвердженого постановою КМУ № 908 від 11 липня 2007 року.
В свою чергу, позивачу 09 грудня 2015 року встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок погіршення стану здоров'я.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що позивачем фактично здійснено вибір нормативного акта, відповідно до якого йому необхідно виплачувати одноразову грошову допомогу при настанні інвалідності під час отримання відповідної допомоги від ДСНС.
При цьому, зміна групи інвалідності особи, на думку колегії, не є підставою для зміни раніше вибраного нею порядку отримання такої допомоги, внаслідок чого, позивач не має права на отримання одноразова грошова допомога, відповідно до положень ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло