22.10.09р. Справа № 22/204-09
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 12567, 96 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.
Представники:
Від позивача - представник не з'явився
Від відповідача - Муходінов М.Л. - ю/к, довіреність № 14/174 від 24.10.07р
ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у липні 2009 року із позовом до ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 12 567 грн. 96 коп. плати за користування вагонами та зберігання вантажів. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12.07р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та № ЛШР/МД-08/2/12-082097-НЮдч від 25.09.08р. про експлуатацію залізничною під'їзної колії ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до ст. Інгулець.
Відповідач позов не визнає, у відзиві на позов вказує, що на адресу ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" надходили порожні власні вагони, які затримувалися на підходах до ст. Інгулець. Однак позивачем не надано доказів, що вагони, які затримувалися на підходах до ст. Інгулець, прямували на адресу ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". В позовній заяві лише перелічені номери накладних. Копій же самих накладних до заяви не додано. Позивач зазначає, що затримка вагонів на підходах, виникла через скупченість вагонів, що прибули на адресу ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" i які своєчасно не вивозилися вантажоодержувачем з колій станції призначення. В підтвердження таких тверджень позивачем не надано жодних доказів. Якщо вагони дійсно перебували на станції Інгулець, то позивачем не надано доказів їх пред'явлення ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" i доказів відмови відповідача від їх прийняття. Таким чином, вимоги Позивача, викладені в позовній заяві, не підтверджуються належними доказами, а саме: відсутні докази, що затримані вагони прямували на адресу ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та відсутні докази, що скупчення вагонів на станції Інгулець сталося через неприйняття їх ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Строк вирішення спору був продовжений сторонами до 01.11.09р., згідно ст. 69 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 22.10.09р. за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Позивачем -Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відповідачем -Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" був укладений договір ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12,07р. "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", а також договір № ЛШР/МД-08/2/12-082097-НЮдч від 25.09.08р. "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Інгулецький ГЗК", яка примикає до ст. Інгулець", згідно умов яких Позивач надавав Відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
В січні 2009 року на адресу Відповідача за накладними №№ 42107105, 42098497, 42107341, 888186, 42107257, 2107312, 41725673, 2107129, 42107310, 42107311, 45754458, 45523310, 45523305, 45523296, 45523267, 45523266, 45523265, 45523264, 47892505, 45523283, 45523274, 455523273, 45523293, 45523298, 45523297, 45523282, 45523295, 45523294, 45523292, 45523291, 45523290, 45523289, 45523268, 45523288, 45523287, 45523286, 45523285, 455232Н, 45523299, 45630745, 45630744, 45632740, 45630746, 51136643, 45648222, 45312074, 45312073, 42107271, 45523337, 42098411, 42098088, 42098089, 42098090, 42098091, 42098092, 42098093, 42098094, 42098305, 42098309, 42098308, 42098307, 42098306, 42098303, 42098304, 51136671, 51136677, 51136676, 41892482, 45630752, 45630751, 45630747, 42098735, 42098717, 45511664, 45511665 надходили порожні власні вагони, які затримувалися на підходах до станції призначення -Інгулець Придніпровської залізниці та на коліях цієї станції через скупченість вагонів, що прибули на адресу Відповідача і які своєчасно не вивозилися вантажоодержувачем з колій станції призначення.
По факту затримки вагонів, на підставі п.8 та п.п. 9, 10 Розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами, залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 101 та наступні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 4 від 14.01.09р., № 5 від 12.01.09р., №1 від 12.01.09р., № 3 від 11.01.09р., № 6 від 12.01.09р., № 2 від 12 01.09р, № 7 від 15.01.09р, №9 від 18.01.09р., які знаходяться в матеріалах справи.
На підставі зазначених актів ст. Інгулець Придніпровської залізниці Позивачем складено Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46: №№ 14019010, 15019011, 17019012, 22019014, по яких здійснено нарахування платежів на загальну суму 12567,96 грн. (в т.ч. ПДВ 2094,66 грн.), а саме: суми 7039,50 грн. -плата за користування вагонами, розрахована на підставі п.п. 3, 8 і 12 Правил користування вагонами і контейнерами, та суми 3144,70 грн. -збір за зберігання вантажу, нарахованого згідно п.п. 2, 5 і 9 Правил зберігання вантажів.
Оскільки вказані вище Відомості плати за користування вагонами були підписані представниками Відповідача із зауваженнями про те, що "на ст. Інгулець є вільні колії, вагони під обробкою, забезпечені вагонами понад план", Позивач вимагає стягнути з Відповідача зазначену плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у примусовому порядку.
Проте позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 46-47 Статуту залізниць України та п. 33 Правил видачі вантажу, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема: обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99р. № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За правилами встановленими ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із наданих Позивачем актів про затримку вагонів, наказів та відомостей плати за користування вагонами, ці документи були складені із суттєвими порушеннями, які зазначені у таблиці, що наведена Відповідачем у відзиві на позов, як от: відсутність даних про номери поїзда, яким прибули вагони; не містять дані про час прибуття вагонів; невідповідність даних по кількості затриманих вагонів у актах на затримку вагонів із даними в наказах про затримку вагонів; не спів паданням назви вантажовласника, на адресу якого прибули вагони, із назвою Відповідача тощо.
Отже, надані Позивачем документи не можуть бути прийняті судом як належні докази, які доводять факт затримки зазначених вагонів з вини Відповідача.
На підставі викладеного у позовних вимогах Позивача до Відповідача слід відмовити, як необґрунтованих.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Рішення підписано- 26.10.09р.