73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
21 листопада 2011 р. Справа № 2-а-4602/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.,
встановив:
Прокурор Комсомольського району Херсонської області звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області (далі по тексту - позивач або Головавтоінспекція) з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач або ФОП ОСОБА_1 Л.) суму фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивач надав заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги просив задовольнити та розглянути справу у порядку письмового провадження. Причини неявки відповідача суду невідомі, про час та місце слухання справи він повідомлений належним чином, у судове засідання викликався тричі, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення у матеріалах справи. Виходячи з вищевикладеного та на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї документів, суть спору полягає у наступному.
Так, Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2344-ІІІ) та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 у редакції, викладеній у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184 (далі по тексту - Правила) встановлені вимоги, що пред'являються до перевізників під час здійснення господарської діяльності щодо надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. 16.05.2011 посадовими особами Головавтоінспекції проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 235737 (далі по тексту - акт або акт перевірки). Згідно акту виявлено наступні порушення: на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (вантажовідправник - завод Кока-Кола м. Київ, вантажоодержувач - ПП Кока-Кола Беверіджиз України Лімітед м. Бахчисарай, АРК), надавались послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону № 2344, а саме відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. На підставі акту начальником Головавтоінспекції 07.06.2011 винесено постанову № 122757 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. На момент подачі позову вони відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим позивач просить їх стягнути.
Відповідач про свою правову позицію у справі не повідомив, письмових заперечень на позов не надав.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив наступні обставини.
До спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону № 2344-ІІІ, Правил, а також Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі по тексту - Порядок).
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що здійснює господарську діяльність у сфері перевезень пасажирів на автомобільному транспорті.
Статтею 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено відповідальність за порушення вимог до надання послуг на автомобільному транспорті. Крім того, визначено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Відповідно до п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. З вищевикладеного слідує, що органи Головавтоінспекції мають право здійснювати перевірки щодо дотримання суб'єктами господарської діяльності, які здійснюють перевезення пасажирів автомобільним транспортом, встановлених законом вимог щодо надання таких послуг, застосовувати фінансові санкції за виявлені порушення, а також звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення суми фінансових санкцій у разі їх несплати боржником. Виходячи із змісту ст. 60 КАС України, органи прокуратури мають право звертатись до суду з позовом в інтересах держави в особі суб'єктів владних повноважень, у тому числі і органів Головавтоінспекції.
Законом № 2344-ІІІ встановлені вимоги, що пред'являються до перевізників у зв'язку із здійсненням ними підприємницької діяльності щодо надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Зокрема, ст.34 вказаного Закону встановлено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення вантажів. Документами, оформлення яких та забезпечення водіїв якими є обов'язковим для автомобільного перевізника фізичної особи-підприємця, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Крім того, відповідно до наказу міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" від 7 червня 2010 року № 340 (далі по тексту - Наказ) врегульовано правовідносини робочого часу та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані тахографами - контрольним пристроєм, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу. Відповідно до п. 6.3 Наказу водій транспортного засобу, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (форма затверджена у додатком 3 до Наказу). Тобто, індивідуальна контрольна книжка є одним із документів, оформлення та наявність якого є обов'язковою для водія автомобіля, що здійснює вантажні перевезення.
16.05.2011 посадові особи Головавтоінспекції провели перевірку ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої оформлений акт перевірки № 235737. Згідно із актом виявлено наступні порушення вимог до здійснення господарської діяльності з перевезення вантажів автомобільним транспортом: на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (вантажовідправник - завод Кока-Кола м. Київ, вантажоодержувач - ПП Кока-Кола Беверіджиз України Лімітед м. Бахчисарай, АРК), надавались послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону № 2344, а саме відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. У графі "Пояснення водія про причини порушень" за підписом ОСОБА_1 зазначено (російською мовою): "Первый раз слышу об этой книжке".
07.06.2011 начальником Головавтоінспекції винесено постанову № 122757, відповідно до якої до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. на підставі абз. 3, ч. 1, ст. 60 Закону № 2344-ІІІ. Даною нормою передбачено фінансові санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи, що виявлене порушення полягає у відсутності у водія автомобіля оформленої та заповненої індивідуальної контрольної книжки, а також те, що відповідно до п. 5, Підрозділу 1, Розділу ХХ Податкового кодексу України розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 гривень, то сума фінансових санкцій, застосованих позивачем, є вірною: 17 гривень х 100 = 1700,00 гривень. При цьому, стосовно пояснень відповідача до акту перевірки, відповідно до змісту яких він стверджує про своє незнання щодо обов'язкової наявності індивідуальної контрольної книжки, суд зазначає наступне. Так, відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Дана норма по суті є правовою презумпцією, яка полягає у правовому допущенні імовірності того, що кожна людина ознайомлена із змістом вимог чинного законодавства незалежно від того, чи є таким стан речей насправді. Така презумпція виходить з того, що всі нормативно-правові акти публікуються у загальнодержавних та офіційних друкованих виданнях, а тому вони є відкритими для доступу, кожна людина при бажанні може з ними ознайомитись. Набуваючи статус фізичної особи-підприємця крім отримання дозвільних документів особа фактично зобов'язується також і дотримуватись встановлених законодавством вимог стосовно здійснення обраного нею виду діяльності. А тому така особа зобов'язана бути ознайомленою із відповідними нормативно-правовими актами, посилання на їх незнання судом не можуть прийматись.
Постанова про застосування фінансових санкцій разом із супровідним листом від 09.06.2011 № 22/1-06-1875 надіслана до ФОП ОСОБА_1 та отримана ним 21.06.2011, про що свідчить відмітка про вручення у копії поштового повідомлення.
Згідно із п. 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Таким чином, строк сплати фінансових санкцій відповідачем сплив 06.07.2011 (15 днів з дати отримання поштового відправлення з постановою про застосування фінансових санкцій). Всупереч цьому, на момент подання позову борг по сплаті фінансових санкцій ФОП ОСОБА_1 не погашено.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сума фінансових санкцій, застосованих до відповідача, повинна бути стягнена, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України (рахунок 31116106700002 ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, Держбюджет м. Херсон, код доходу 21081100, код ОКПО 24104230, МФО 852010) суму фінансових санкцій у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., застосованих до нього постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області від 07.06.2011 № 122757.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Анісімов О.В.
кат. 3.7.2