73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" липня 2011 р. Справа № 2а-6461/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Горшков В.М.,
при секретарі: Кальченко М.С., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонського міського центру зайнятості
до ОСОБА_3 < 3-я особа >
про повернення коштів матеріального забезпечення,
встановив:
Херсонський міський центр зайнятості (далі-позивач, ХМЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі-відповідач) про стягнення коштів в розмірі 11253,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, усупереч вимогам чинного законодавства, одночасно був зареєстрований як фізична особа-підприємець. У зв'язку з виявленням факту подання відповідачем недостовірних даних на підставі акту перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, Херсонським міським центром зайнятості видано накази від 26.10.2010 № НТ101026 яким прийнято рішення про повернення відповідачем коштів за періоди з 04.12.2006 р. по 28.11.2007 р. у розмірі 11253,81 грн. Зазначена сума не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Відповідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357 (діючого на момент перебування на обліку відповідача) позивач повинен був здійснити відповідну перевірку під час постановки відповідача на облік, або під час перебування на обліку. Таким чином позивач повинен був дізнатися про наявні обставини під час перебування відповідача на обліку, відповідно до вказаного Положення. З цього часу і повинен був розпочатись перебіг строку звернення до суду. Однак позивач цього не вчинив та пропустив строк звернення до суду, який вже сплив.
Також відповідно до інформації, надаваної ДПІ у м. Херсоні №33642/10/17-126 від 12.11.2010 року, відповідач підприємницьку діяльність не здійснював, з 2001 по 2008 року не надавав декларації про доходи. Лише з 01.07.2009 року обрав спрощену систему оподаткування. Відповідно доходів не отримував. Відповідно вважає, позовні вимоги необґрунтованими та таким що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 27.11.2006р. відповідач звернувся до Дніпровського районного центру зайнятості для взяття його на облік, та набуття статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю.
Наказом від 04.12.2006 № НТ061204 відповідачу присвоєно статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.
Згідно до Наказу №071204 від 04.12.2007 року відповідач знятий з обліку у зв'язку з працевлаштуванням.
Відповідно до ОСОБА_1 №194/П від 22.09.2010 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено порушення відповідачем ст.2 Закону України "Про зайнятість населення". А саме згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.08.2010 № 6820402 ОСОБА_3 в період перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного був зайнятою особою фізичною особою- підприємцем з 09.06.1994 р.
Відповідно до наказу Херсонського міського центру зайнятості від 26.10.2010 № НТ101026 прийнято рішення про повернення відповідачем коштів наданих як допомога по безробіттю за період з04.12.2006 по 28.11.2007 року в сумі 11253,81 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно з п.б ч.3 ст.1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі- Закон №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Абзацом 1 ч.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пп.1 п.5.5 розд.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 (далі-Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно з п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до абзацу 1 пп.1.п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку: з дня: працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 27.10.10 р. № 11-11/5143 відповідачу було запропоновано добровільно повернути суму боргу в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання листа.
Відповідно до ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Херсонського міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19,158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ІН НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (р/р37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574) заборгованість в сумі 11253,81 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят три грн. 81 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 серпня 2011 р.
Суддя Горшков В.М.
кат. 10.2.3