73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
22 липня 2011 р. Справа № 2-а-3466/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючої судді: Дубровної В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій,
встановив:
Прокурор Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі (надалі - позивач, ДПІ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1В.), в якому просить стягнути штрафні санкції у сумі 832,70 грн. за порушення Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон № 265/95-ВР).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки ДПІ від 21.03.2010 р. за № 0024/21/05/23/НОМЕР_1 було прийнято рішення ДПІ від 29.03.2010 р. за № НОМЕР_2, згідно якому до відповідача застосовані штрафні ( фінансові) санкції у сумі 832,70 грн. Оскільки відповідач не сплатив вказану суму фінансових санкцій у встановлені законодавством строки, позивач просить її стягнути в судовому порядку.
Від прокурора та представника ДПІ надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач письмових заперечень на позов не надав, двічі в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про, що свідчать поштові повідомлення про вручення повісток.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ФОП ОСОБА_1, зареєстрована, як фізична особа - підприємець, Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області 17.09.2007 року, узятий на облік до ДПІ у Бериславському районі 18.09.2007 року за № 7560.
21.03.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Бериславському районі було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у належній відповідачу господарській одиниці - магазину, що знаходиться за адресою м. Берислав, вул. К. Цеткін, 40 А, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2010 року за № 0024/21/05/23/НОМЕР_1 (бланк №000299).
На підставі даного акту перевірки ДПІ було прийнято рішення за № НОМЕР_2 від 29.03.10 р. про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 832,70 грн. за порушення п.5, 12, 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР.
Порушень вимог законодавства щодо проведення перевірки, оформлення її результатів та застосування штрафних санкцій за виявлені порушення, судом не встановлено.
Щодо правомірності рішення ДПІ від 29.03.10р. №0003222308 про застосування до відповідача штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки порушення ст. 3 Закону №265/95-ВР, які стали підставою для винесення спірного рішення, полягають у наступному:
- проведення розрахункової операції на суму 7,50 грн. без використання РК та КОРО (п.5);
- порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме в реалізації знаходилися товари згідно накладної невстановленої форми (відсутні реквізити постачальника, підписи, печатки, тощо) (п.12);
- розбіжність готівки на місці проведення розрахунків при порівнянні з сумою готівки, яка зазначена за розрахунковими квитанціями (п.13).
Рішенням ДПІ від 29.03.10 р. № НОМЕР_2 до відповідача застосовані санкції в таких розмірах: за порушення п.5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР - 340,00 грн.; за порушення п.12 - 320,20 грн.; за порушення п.13 - 172,50 грн..
Щодо правомірності застосування до відповідача штрафної санкції на суму 320,20 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суд зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Зміст п.12 ст.3 та ст. 6 Закону № 265/95-ВР свідчить про те, що вимоги відносно ведення обліку товарних запасів мають виключення і не розповсюджуються на певних суб'єктів підприємницької діяльності.
Як встановлено судом і відображено в акті перевірки, відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку, має відповідне свідоцтво серії З №205737 від 11.01.10 р.
Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) передбачено, що форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання Указу № 727/98 видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", який зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045 (далі - наказ № 599).
Згідно з п. 8 наказу № 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Зазначеним вище наказом № 12 від 21.04.93 р., із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 р. № 17, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі - Інструкція № 12), а також Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Зміст пункту 13 Розділу ІV Інструкції № 12 свідчить про наявність у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обов'язку документально підтверджувати свої витрати.
Проте положення Розділу ІV Інструкції № 12 не розповсюджуються на фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок.
Крім того, слід зазначити, що форма Книги обліку доходів і витрат, яка затверджена Інструкцією № 12, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат" (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Даний Порядок та не передбачає ведення підприємцями, які сплачують єдиний податок, обліку товарних запасів у Книзі обліку доходів і витрат.
Слід зазначити, що Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 також не встановлює обов'язку для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування вести податковий облік.
Також не визначений законодавчо і порядок обліку витрат приватними підприємцями - платниками єдиного податку, оскільки ці витрати не впливають на розмір єдиного податку для фізичних осіб.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме приватні підприємці-платники єдиного податку не зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, і саме на цих суб'єктів підприємницької діяльності розповсюджуються передбачені п.12 ст. 3 та ст.6 Закону № 265/95-ВР виключення щодо такого обов'язку.
Оскільки на відповідача, як приватного підприємця - платника єдиного податку, передбачені п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР вимоги щодо ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не розповсюджуються, тому застосування до відповідача штрафної санкції у сумі 320,20 грн. за порушення цієї норми, які передбачені ст. 20 та 21 цього ж Закону, є неправомірним.
Враховуючи викладене, рішення ДПІ від 29.03.2011 р. № НОМЕР_2 в частині застосування до відповідача штрафної санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на суму 320,20 грн. (160,10 грн.*2) є безпідставним.
Що стосується застосування до відповідача штрафної санкції за порушення п. 5, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суд зазначає наступне.
Згідно Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:
- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України (п.5);
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).
В ході перевірки було встановлено проведення розрахункової операції на суму 7,50 грн. без використання РК та КОРО; розбіжність готівки на місці проведення розрахунків на суму 42,00 грн. при порівнянні з сумою готівки, яка зазначена за розрахунковими квитанціями, що підтверджується описом наявних готівкових коштів від 21.03.2010 року, підписаного відповідачем.
Відповідальність за данні порушення передбачено пунктом 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в якій зазначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, застосовуються штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону № 265/95-ВР передбачено що, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (( 42 - 7,50 ) * 5 = 172,50 грн.).
Таким чином, суд вважає, що, застосовані до відповідача штрафні санкції у сумі 512,50 грн. відповідають положенням пункту 3 ст. 17, ст. 22 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до ст. 25 Закону №265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Оскільки рішення ДПІ від 29.03.2011 р. № НОМЕР_2, в частині застосування до відповідача санкцій на суму 320,20 грн. є неправомірним, тому стягненню з відповідача підлягають штрафні санкції у сумі 512,50 грн. за порушення п. 5, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Приймаючи до уваги викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на (р/р 31114104700039, банк одержувача ГУДКУ у Херсонській області, ОКПО 24103704, МФО 852010) штрафні санкції у сумі 512,50 грн. (п'ятсот дванадцять грн. 50 коп.) за порушення п. 5, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
В частині позовних вимог Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бериславському районі щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 320,20 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.1.4